15 квітня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/8074/24
Провадження № 33/820/291/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., Твердуна М.М., Тришньовського В.А., апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дунаївці Дунаєвецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
а також закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-2 ч.1 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 16 листопада 2024 року о 03 год. 50 хв. по вул.Привокзальна,20 в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області, керуючи транспортним засобом - автомобілем «VOLKSWAGEN GOLF», номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог Правил дорожнього руху, а саме: пункту 2.4., відповідно до якого - «На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.», пункту 3.5., відповідно до якого - «Наближаючись до нерухомого транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом (або без увімкненого спеціального звукового сигналу), що стоїть на узбіччі (біля проїзної частини) або на проїзній частині, водій повинен знизити швидкість до 40 км/год та в разі подання регулювальником відповідного сигналу зупинитися. Продовжувати рух можна лише з дозволу регулювальника.» та підпункту «б» пункту 8.9., відповідно до якого - «Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу», не виконав вимогу про зупинку, завчасно подану працівниками поліції проблисковими маячками синього та червоного кольору та спецсигналом «Сирена», і був зупинений по вул.Привокзальна,2 в м.Кам'янець-Подільському Хмельницької області шляхом переслідування на службовому автомобілі «Peogeot Landrack», номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні).
Крім того, ОСОБА_1 16 листопада 2024 року о 03 год. 51 хв. по вул.Привокзальна,2 в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області, керуючи транспортним засобом - автомобілем «VOLKSWAGEN GOLF», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови) і в порушення вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, відповідно до якого - «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2025 року, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.130 ч.1 КУпАП.
Вважає постанову суду незаконною, невмотивованою, необґрунтованою та такою, що винесена на підставі неналежних, недопустимих, недостовірних та недостатніх доказів.
Апелянт зазначає, що при складенні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП працівниками поліції були допущені істотні порушення вимог ст.ст.254, 256 КУпАП, Постанови КМУ «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та іншого законодавства.
Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, оскільки обов'язковою його кваліфікуючою ознакою є те, що перебування особи, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, має знижувати увагу та швидкість реакції водія такого транспортного засобу, про що не вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №174865 від 16.11.2024 року, складеному працівником поліції в електронній формі, відсутні обов'язкові письмові пояснення свідків, які б підтвердили факти категоричної відмови ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Наголошує апелянт і на відсутності ознак алкогольного сп'яніння, які були виявлені працівниками поліції при зупинці керованого ним автомобіля. Відсутні такі і на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських, оскільки була темна пора доби. Запах алкоголю не міг відчуватися і через паління цигарок водієм.
Окрім того, у протоколі наведені лише три ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, що є порушенням Інструкції, оскільки для наявності підстав для проведення огляду мають існувати ряд інших ознак, перелічених у ній.
На місці зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу, водію не роз'яснювались права, передбачені ст.268 КУпАП.
Вказує апелянт, що він не відмовлявся від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, відтак висловив недовіру достовірності показників газоаналізатора. Будучи в Кам'янець-Подільській міській лікарні він також не відмовлявся від проходження такого, відповідних заяв не писав. Під час перебування в туалеті медичного закладу йому стало зле, у зв'язку з чим потребував негайного медичного обстеження. В подальшому лікарем було здійснено електрокардіограму, виміряно артеріальний тиск. При цьому ОСОБА_1 кілька разів підтверджував свою згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та у зв'язку із поганим самопочуттям просив відібрати зразки крові для проведення відповідного дослідження. Проте, як поліцейським, так і черговим лікарем, у задоволенні заяви щодо надання першої медичної допомоги було безпідставно відмовлено. Також при неодноразовому продутті спеціального технічного засобу, на його екрані не було показників, які б підтверджували наявність алкогольного сп'яніння. Недовіра до результатів огляду полягала і у непідтвердженні працівниками поліції та лікарем факту повірки та сертифікації технічних засобів.
Водночас згода водія на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння лише після покращення стану здоров'я була помилково розцінена працівником поліції як відмова.
Із зафіксованого на нагрудну камеру відеозапису вбачається, що поведінка працівника поліції та чергового лікаря по відношення до ОСОБА_1 , на думку захисту, є упередженою, що у даному випадку мало бути недопустимим, а складений протокол захист просив визнати недопустимим та недостовірним доказом.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 та його захисник Твердун М.М. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №174865 від 16.11.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 16 листопада 2024 року о 03 год. 51 хв. по вул.Привокзальна,2 в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області, керуючи транспортним засобом - автомобілем «VOLKSWAGEN GOLF», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови) і в порушення вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.1);
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 у зв'язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови) відмовився від огляду на стан сп'яніння (а.с.8);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.11.2024 року до КНП «Кам'янець-Подільська міська лікарня» (а.с.9);
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №174865 від 16.11.2024 року, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (а.с.11).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Апеляційний суд вважає, що давши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до ст.252 КУпАП, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є надуманими, і спростовуються наведеними доказами по справі у їх сукупності та взаємозв'язку.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся, апеляційний суд до уваги не бере, виходячи з наступного.
Зі змісту вивченого відеозапису спеціальних технічних засобів вбачається, що працівниками поліції дотримана процедура медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager» на місці зупинки транспортного засобу, від якого він відмовився. За згодою водія, його було доставлено до КНП «Кам'янець-Подільська міська лікарня». У медичному закладі ОСОБА_1 зачинився у вбиральні та перебував там до примусового відчинення дверей відповідним працівником. Свою поведінку пояснив поганим самопочуттям та болями у серці. Проте, після проведення лікарем відповідного огляду (електрокардіограми, вимірювання тиску) будь-яких відхилень у роботі серця виявлено не було та констатовано, що ОСОБА_1 за станом здоров'я може проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. В подальшому, ОСОБА_1 неодноразово продував у мундштук приладу, однак через недостатній об'єм повітря прилад не показав результату. При цьому він постійно ігнорував вказівки медичного працівника.
Такі дії ОСОБА_1 апеляційний суд розцінює як намагання уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Суд не приймає до уваги і посилання апелянта на те, що він в медичному закладі не відмовлявся від проходження огляду, так як наполягав на відібранні зразків крові, на що йому було протиправно відмовлено, з огляду на таке.
Порядок медичного огляду водіїв транспортних засобів для визначення стану алкогольного сп'яніння визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно п.7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та оформлення його результатів врегульовано розділом ІІІ Інструкції.
Відповідно до п.9 Розділу ІІІ використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно п.12 розділу ІІІ Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Відповідно до п.п. 13,14 розділу ІІІ Інструкції для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу, а також якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.
Отже, Інструкцією визначено, що кров, як біологічне середовище при лабораторному дослідженні може бути використано при огляді на стан сп'яніння лише у випадках неможливості провести лабораторного дослідження повітря, що видихається, сечі, слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук та перебування особи у несвідомому стані внаслідок ДТП.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 не був учасником ДТП, не перебував у несвідомому стані, а також не мав жодних протипоказань, які б унеможливлювали проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі шляхом передбаченим п.п. 9,12 Розділу ІІІ Інструкції, суд вважає, що в чергового лікаря не виникло обов'язку щодо відібрання зразків крові для проведення лабораторного дослідження. Разом з цим, доказів того, що ОСОБА_1 має захворювання, які перешкоджають йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager, ним та його захисником не надано.
Враховуючи вищевикладене, працівниками поліції було правомірно складено щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП у зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не роз'яснювались права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки з переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що під час складання протоколу водію були роз'яснені його права, передбачені ст.268 КУпАП, ст. 63 Конституції України.
Апеляційний суд також відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення обов'язково мають бути письмові пояснення свідків.
За змістом ст.266 ч.2 КУпАП обов'язкова присутність свідків під час огляду особи на стан сп'яніння передбачена виключно у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису.
Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення обов'язково мають бути письмові пояснення свідків, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.
За змістом ст. 266 ч. 2 КУпАП обов'язкова присутність свідків під час огляду особи на стан сп'яніння передбачена виключно у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. З урахуванням наявності такого відеозапису, залучення двох свідків у даному провадженні не обов'язкове.
Вимог щодо наявності письмових пояснень свідків в протоколі про адміністративне правопорушення не містять і положення ст.256 КУпАП України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність у нього ознак алкогольного сп'яніння апеляційним судом не беруться до уваги, так як підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме відеозаписом з якого вбачається, що працівники поліції при перевірці необхідних документів виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови) у зв'язку з чим запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Ознаки алкогольного сп'яніння, визначені в протоколі про адміністративне правопорушення, обумовлені суб'єктивним сприйняттям працівників поліції, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення.
Вимог щодо наявності усіх ознак алкогольного сп'яніння Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не передбачено.
Окрім того,зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, а саме за його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є окремим складом правопорушення, встановленим диспозицією ст.130 ч.1 КУпАП. Таким чином, доводи апелянта стосовно відсутності кваліфікуючих ознак складу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення є неспроможними.
Стосовно недопустимості та недостовірності протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , як доказу, то такий повністю відповідає вимогам закону і містить у собі всі необхідні дані, в тому числі чіткий виклад суті адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вказаний пункт Правил дорожнього руху, який порушений водієм та зазначено частину статті, якою передбачена відповідальність за допущене порушення.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу працівниками поліції ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не зверталався і матеріали справи таких даних не містять.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Отже, судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАПу виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КупАП, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною, набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя: