15 квітня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/32491/24
Провадження № 11-кп/820/374/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12024243000003386, внесені до ЄРДР 30.10.2024 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2025 року,
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 01 квітня 2025 року задоволено клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та обрано відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 30 травня 2025 року включно.
У разі внесення застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень, визначено ОСОБА_6 по 30 травня 2025 року включно обов'язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не виїжджати за межі України без дозволу суду; утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснено, що у разі невиконання цих обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, місцевий суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, раніше судимий, ухилився від суду та був оголошений в розшук. Крім того, відносно ОСОБА_6 до Хмельницького міськрайонного суду для розгляду направлено інші обвинувальні акти.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід.
Свої вимоги аргументує тим, що ухвалу про оголошення його в розшук він отримав під час його затримання 31.03.2025, про існування ухвали не знав. Крім того, він є військовослужбовцем, що позбавило його можливості прибути на судові засідання, а будь-яким чином попередити суд про перебування його поза межами області він не міг, адже виконував свій військовий обов'язок.
Вважає, що твердження про переховування від суду не відповідає дійсності та не може братися до уваги.
Стверджує апелянт і про те, що наявність іншого кримінального провадження на розгляді в суді не може слугувати вагомою обставиною для обрання найсуворішого запобіжного заходу.
Вважає, що є всі підстави згідно з ч.4 ст.194 КК України для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, який буде достатнім для запобігання ризикам, визначеним ст.177 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення з коротким викладом доводів апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та захисника на підтримку поданої апеляційної скарги з мотивів наведених у ній, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали суду та безпідставність доводів сторони захисту, перевіривши судове рішення в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Розглядаючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.194 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке застосування можливе.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд при розгляді клопотання прокурора в повній мірі дотримався цих вимог закону.
Згідно положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, подане до суду першої інстанції клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наведені в клопотанні прокурора підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином перевірялись судом. При цьому був опитаний ОСОБА_6 , вислухана думка прокурора, захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Так, суд врахував наведені прокурором обставини, а також те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 надійшов на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду в листопаді 2024 року, в зв'язку з чим ухвалою від 29 січня 2025 року ОСОБА_6 оголошено в розшук. Судові засідання неодноразово відкладались через неявку обвинуваченого.
За таких обставин, суд прийшов до правильного висновку про те, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 , який може і надалі ухилятися від суду.
Та обставина, що обвинувачений є військовослужбовцем, не є беззаперечною підставою, відповідно до вимог КПК України, для зміни обраного йому запобіжного заходу, оскільки наведене враховується в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, зокрема: тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, фактичними обставинами кримінального провадження, суворістю можливого покарання, поведінкою обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, які стали підставою для задоволення клопотання прокурора.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого стосовно того, що суд не розглянув можливість застосування відносно нього альтернативних запобіжних заходів, є безпідставними, оскільки, приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд тим самим виключив можливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів через неспроможність їх забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого у кримінальному провадженні, з чим і погоджується колегія суддів.
Отже, при розгляді клопотання прокурора з'ясовано всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом обрання останньому найсуворішого запобіжного заходу, є виправданою.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу суду законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2025 року про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком по 30 травня 2025 року включно, з визначенням застави в розмірі 60560 гривень, залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого -- без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3