Справа № 607/25544/24Головуючий у 1-й інстанції Левків А.
Провадження № 22-ц/817/454/25 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
15 квітня 2025 р.м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірський Б.О.,
судді - Костіва О.З., Храпак Н.М.
під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про надання відеозаписів судових засідань або стягнення компенсації та стягнення моральної шкоди, -
08 березня 2025 року ОСОБА_1 подано до Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2024 року.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушувалося питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема зазначалися наступні підстав для його поновлення: “Враховуючи, що юридична особа приватного права Верховний суд України своїм рішенням від 05 березня 2025 року справа № 607/25544/24 провадження № 61-2543к25 у складі працівників (не мають конституційних повноважень суду ст. 126, 128 КУ) Першої судової палати підрозділу Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (доповідач), Лідовця Р.А., Луспеника Д. Д., проігнорував конституційні норми в статтях 1, 6, 8, 22, 55, 130, 126, 128 Конституції України, які держава України взяла на себе перед людиною, продовжити процесуальні строки розгляду справи».
Однак, суд апеляційної інстанції вважав, що вказані ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними.
Тому, ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 14 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху і надано йому строк 10 днів з дня отримання ухвали для належного оформлення апеляційної скарги та усунення її недоліків.
Вказану ухвалу надіслано ОСОБА_1 в електронній формі як зареєстрованому користувачу підсистеми “Електронний суд» 15 березня 2025 року о 3:49:56, про що свідчить довідка про доставку електронного документу до електронного кабінету.
Станом на 15 квітня 2025 року вимоги ухвали суду не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції» (Bellet v. France), «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkey), «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» та інші).
Доступність права на оскарження у зв'язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі «Скорик проти України» Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі «Зубак проти Хорватії» (Zubac v. Croatia) ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
Таким чином, ЄСПЛ роз'яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.
З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).
ЄСПЛ неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, пункт 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).
Вказані правові висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц та постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суд від 06 червня 2024 року в справі № 559/2655/23.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, оскільки вказані ОСОБА_1 в апеляційній скарзі причини для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнанні поважними, а в порядку усунення недоліків, на виконання вимог ухвали Тернопільського апеляційного суду від 14 березня 2025 року, інших причин для поновлення цього строку ним не наведено.
Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2024 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Гірський Б.О.
Судді: Костів О.З.
Храпак Н.М.