справа № 179/55/25
провадження № 2/179/191/25
16 квітня 2025 року селище Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючої судді Чорної А.О.,
секретаря судового засідання Хорольської І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
20.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивує тим, що 02.05.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті ТОВ “Мілоан» Топкою С.О. було подано заявку № 4935911 на отримання кредиту. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті.
Законодавством України передбачено оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ “Мілоан» було направлено Топкі С.О. електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого ОСОБА_1 підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 4935911 від 02.05.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 уклав Договір про споживчий кредит № 4935911 від 02.05.2021 з ТОВ “Мілоан» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного доручення відповідачу ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8 000 грн.
10.08.2021 згідно умов Договору відступлення прав вимоги № 06Т, ТОВ “Мілоан» відступило право вимоги за Кредитним Договором № 4935911 від 02.05.2021 на користь ТОВ “Діджи Фінанс», та відповідно ТОВ “Діджи Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед Новим кредитором ОСОБА_1 становить 39 520 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000 грн.; заборгованість за відсотками - 30 000 грн.; заборгованість за комісійними винагородами - 1 520 грн.; заборгованість за пенею - 0,00 грн.
На підставі викладеного ТОВ “Діджи Фінанс» просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним Договором № 4935911 від 02.05.2021 у розмірі 39 520 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000 грн.; заборгованість за відсотками - 30 000 грн.; заборгованість за комісійними винагородами - 1 520 грн., судовий збір у сумі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.
Ухвалою суду від 29.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти прийняття заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог процесуального закону. Заяви про відкладення розгляду справи, про розгляд справи у його відсутність та відзив на позовну заяву не надав.
Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги лише надані докази позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов до наступного.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України “Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України “Про електронну комерцію» зазначено, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України “Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, в якій, зокрема, зазначено, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавцю встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Судом встановлено, що 02.05.2021 ОСОБА_1 підписано анкету-заяву на кредит № 4935911 (а.с. 11).
02.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4935911, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 8 000,00 грн, строком на 30 днів з 02.05.2021; термін (дата) повернення кредиту і слати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 01.06.2021; комісія за надання кредиту становить 1 520 грн, яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом 6 000 грн, які нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; тип процентної ставки за цим договором фіксована (а.с. 27-32).
02.05.2021 ОСОБА_1 підписано електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) паспорт споживчого кредиту № 4935911 (а.с. 31 звор. стор. - 32).
З платіжного доручення № 45230389 від 02.05.2021 вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Мілоан» здійснило переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 на суму 8 000,00 грн (а.с. 33).
10 серпня 2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 06Т, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором (а.с. 16-23).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 06Т від 10.08.2021 до позивача перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит № 4935911 від 02.05.2021, укладеним з ОСОБА_1 на загальну суму 39 520 грн (а.с. 13).
До матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості за договором № 4935911 від 02.05.2021, з якого вбачається, що за період з 02.05.2021 по 31.07.2021 загальна сума заборгованості становить 39 520 грн, яка складається з: 8 000 грн тіло кредиту; 30 000 грн відсотки за користування кредитом; 1 520 грн комісійна винагорода. (а.с. 14).
Матеріалами справи підтверджується, що договір, укладений між позивачем та відповідачем підписаний електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів і які були надіслані на номер телефону відповідача відповідно до положень укладених договорів.
Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, судом встановлено, що 02.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4935911.
У пункті 6.1 вищевказаного договору про споживчий кредит сторонами цього договору було обумовлено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.2 даного договору про споживчий кредит, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника.
В пункті 6.3 цього договору також закріплено, що приймаючи пропозицію Товариства про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений і погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
До матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості за договором № 4935911 від 02.05.2021, з якого вбачається, що за період з 02.05.2021 по 31.07.2021 загальна сума заборгованості становить 39 520 грн, яка складається з: 8 000 грн тіло кредиту; 30 000 грн відсотки за користування кредитом; 1 520 грн - комісійна винагорода. (а.с. 14).
Положеннями пункту 2.3.1.2. зокрема, передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах, а саме, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах. Проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6. договору.
Відповідно до п. 1.6 кредитного договору № 4935911 стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом..
Відповідно до п. 1.5.1. договору про споживчий кредит № 4935911 від 02.05.2021 комісія за надання кредиту: 1 520 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Тобто, сторони погодили порядок нарахування комісії за надання кредиту, вказаний пункт договору не оспорений відповідачем та не визнаний судом недійсним.
З наведеного вбачається, що підписанням договору про споживчий кредит № 4935911 від 02.05.2021 сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов.
Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед позивачем, не довів відсутність заборгованості.
Таким чином, враховуючи викладене, позовні ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 4935911 від 02.05.2021 у розмірі 39 520 грн є обґрунтованими.
Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за подання позовної заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» сплачено судовий збір у розмірі 2422,42 грн (а.с. 1), тому понесені судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 в повному обсязі.
Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Приписами ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п. 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано:
Договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.11.2024, укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Стародуб І.В., відповідно до п. 4.1. загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг, згідно тарифної ставки, вказаної в п. 4.8 договору, а також гонорар, визначений у п. 4.9 даного договору. П. 4.9 визначено гонорар на користь адвоката у розмірі 6 000 грн. (а.с. 24-26);
акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом, відповідно до якого адвокатом надано послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів (консультацій) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - 1,5 години загальною вартістю 2250,00 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості 3 години загальною вартістю 3000,00 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 1 година загальною вартістю 750,00 грн (а.с. 15).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою п'ятою та дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Відтак, суд вважає, що вимоги заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, оскільки послуга з формування додатків до позовної заяви по суті входить до складу послуги зі складання позовної заяви.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274- 279 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» суму заборгованості за договором про споживчий кредит № 4935911 від 02.05.2021 в розмірі 39 520 грн. (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Заочне рішення суду може бути переглянуте Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя А.О. Чорна