г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1607/25
Номер провадження 2/213/1161/25
Іменем України
15 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Хмельова С.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу "Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету" про стягнення заробітної плати,
До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу "Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету" про стягнення заробітної плати.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2025 року головуючим у справі визначено суддю Алексєєва О.В.
Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року задоволено заяву судді Алексєєва О.В. про самовідвід.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 року вищезазначену позовну заяву розподілено судді Хмельовій С.М.
Як передбачено ч.3 ст. 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Встановлено, що позивачкою у справі є ОСОБА_1 , яка відповідно до рішення Інгулецької районної у місті ради №105 від 30.11.2022 входить до списку присяжних,
які постійно проживають на території, на яку розповсюджується юрисдикція Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, з 30.11.2022 по 30.11.2025.
Вказана обставина може викликати в учасників справи сумнів в неупередженості та об'єктивності головуючого судді при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 .
Пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов'язків.
Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов'язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.
Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.
Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, за наявності підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Частинами 8, 9 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
З метою унеможливлення виникнення різного роду сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, забезпечення високого рівня довіри громадян до суду та усунення в подальшому обставин, які б могли вплинути на об'єктивний розгляд справи і недопущення недовіри до правосуддя, що передбачено Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" від 08.04.2014 року, у відповідності до правил суддівської етики, з урахуванням принципу цивільного процесуального права, суд вважає необхідним задовольнити заявлений самовідвід по даній справі.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 40, ст. 260 ЦПК України, суддя,
Заяву про самовідвід судді Хмельової С.М. у цивільній справі № 213/1607/25 за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу "Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету" про стягнення заробітної плати - задовольнити.
Передати справу до канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу з метою визначення іншого судді у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України, для її розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Хмельова