15 квітня 2025 року
м. Київ
справа №640/23874/20
адміністративне провадження №К/990/7493/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2022 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року
у справі № 640/23874/20 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора в особі П'ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання дій протиправними,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до П'ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора України, Полтавської обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Наказ прокурора Полтавської області від 20.08.2020 № 592к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області та з органів прокуратури Полтавської області;
- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії №15 від 22.07.2020 № 9н про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за підсумками проведення співбесіди;
- поновити ОСОБА_1 на відповідній рівнозначній посаді в органах прокуратури України з 25.08.2020 зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
- стягнути з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.08.2020 по дату винесення судового рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалами Верховного Суду від 14 січня 2025 року та 12 лютого 2025 року касаційні скарги ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.
24 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга у новій редакції.
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2025 року визнано неповажними підстави, зазначені ОСОБА_1 , для поновлення строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до Верховного Суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви та касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
26 березня 2025 року до Верховного Суду заява про поновлення строку на касаційне оскарження на виконання ухвали Верховного Суду від 17 березня 2025 року разом з касаційною скаргою у новій редакції.
У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник вказує, що причинами пропуску строку є медичні обставини як об'єктивна причина пропуску строку, особливості медичної системи Німеччини, відсутність доступу до процесуальних документів, а також посилаєтеся на постанову Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 та практику ЄСПЛ. При цьому, позивачем надано медичні довідки та аналізи, на підтвердження наявності захворювань у скаржника.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
З огляду на наявність об'єктивних причин пропуску строку на касаційне оскарження, усунення недоліків після повернення касаційних скарг без зволікання, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, а саме на ч. 2, 3 ст. 353 КАС України.
Крім того, скаржник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій у справі № 640/23874/20 неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, пункт 6, 7, 9, 10, 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 113-ІХ та статті 41, 51 Закону України "Про прокуратуру", які регулюють порядок звільнення прокурорів. Та не враховано висновки Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 10 грудня 2024 року у справі № 240/19209/21, від 17 листопада 2020 року у справі № 4819/49/19, від 10 грудня 2024 року у справі № 240/7411/21, у справах № 343/1869/23 та № 640/23874/20, від 4 листопада 2020 року у справі №389/2004/16-ц, від 11 вересня 2024 року у справі №758/2190/23, постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №205/4196/18. Водночас, в цих судових рішеннях не застосовувались норми права, які на думку скаржника, неправильно застосовані судами першої та апеляційної інстанцій, а тому Судом не приймається зазначене посилання, як необґрунтоване.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 640/23874/20.
Витребувати із Київського окружного адміністративного суду справу №640/23874/20.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. М. Мартинюк
Ж. М. Мельник-Томенко