про залишення позовної заяви без руху
15 квітня 2025 року
м. Київ
справа №990/154/25
адміністративне провадження №П/990/154/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бучик А.Ю., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії України про визнання протиправним і скасування рішення,
10 квітня 2025 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії України (далі - відповідач, ВККС України), в якому позивач просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС України від 12 березня 2025 року №48/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) стосовно ОСОБА_1 за пунктом 205 згідно з додатку до цього рішення код кандидата -0095756, бал - « 50,5», та за пунктом 115 згідно з додатку до цього рішення код кандидата - 0054477, бал - « 52,5»
- визнати протиправним і скасувати пункти 1, 2, 4 рішення ВККС України від 12 березня 2025 року №49/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1
- зобов'язати ВККС України призначити і провести ОСОБА_1 повторний етап конкурсу для кандидатів на зайняття вакантних посад суддів апеляційних адміністративних судів, оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) - «виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду» з метою подальшої участі ОСОБА_1 у конкурсі для кандидатів на зайняття вакантних посад суддів апеляційних адміністративних судів, оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що рішення ВККС України щодо оцінки його практичного завдання були ухвалені з істотним порушенням вимог законодавства та Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням ВККС України від 17 липня 2024 року № 228/зп-24. Зокрема, у позовній заяві акцентовано, що виставлені бали не супроводжуються належним обґрунтуванням за критеріями оцінювання, що суперечить принципам правової визначеності та передбачуваності. Крім того, позивач вказує на відсутність у рішеннях ВККС України мотивів, які б свідчили, яким саме критеріям або положенням статті 322 КАС України не відповідають виконані ним завдання. На переконання позивача, дії Комісії вийшли за межі наданої їй дискреції та порушили вимоги справедливої процедури. У зв'язку з цим він просить суд зобов'язати ВККС України призначити і провести повторне виконання практичного завдання з метою забезпечення його права на подальшу участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 квітня 2025 року для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Берназюк Я.О., судді Бучик А.Ю., Кравчук В.М., Рибачук А.І., Стародуб О.П.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить із наступного.
Згідно з частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , Суд має достатні підстави вважати, що вона подана з порушенням вимог КАС України, виходячи з такого.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Аналізуючи заявлені ОСОБА_1 вимоги позовної заяви, колегія суддів доходить висновку про те, що судовий збір сплачений позивачем у розмірі меншому, ніж передбачено законом.
Судом встановлено, що подана ОСОБА_1 позовна заява містить такі позовні вимоги:
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС України від 12 березня 2025 року №48/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) стосовно ОСОБА_1 за пунктом 205 згідно з додатку до цього рішення код кандидата -0095756, бал - « 50,5», та за пунктом 115 згідно з додатку до цього рішення код кандидата - 0054477, бал - « 52,5»
- визнати протиправним і скасувати пункти 1, 2, 4 рішення ВККС України від 12 березня 2025 року №49/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1
- зобов'язати ВККС України призначити і провести ОСОБА_1 повторний етап конкурсу для кандидатів на зайняття вакантних посад суддів апеляційних адміністративних судів, оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) - «виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду» з метою подальшої участі ОСОБА_1 у конкурсі для кандидатів на зайняття вакантних посад суддів апеляційних адміністративних судів, оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчи-нити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною четвертою статті 266 КАС України Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може:
1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним повністю або в окремій його час-тині;
2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії;
3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу.
З урахуванням положень статей 5, 245 та 266 КАС України, вимоги, заявлені ОСОБА_1 у позові до ВККС України, слід кваліфікувати як три самостійні позовні вимоги немайнового характеру, кожна з яких має відмінний предмет, правову природу та окремий спосіб захисту порушених прав.
Перша вимога про визнання протиправним та скасування рішення ВККС України від 12 березня 2025 року №48/зп-25, яким затверджено кодовані результати практичного завдання, відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 5 та пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України - оскарження індивідуального адміністративного акта, що безпосередньо вплинув на права позивача як учасника конкурсу.
Друга вимога про визнання протиправними і скасування пунктів 1, 2, 4 іншого рішення ВККС України від 12 березня 2025 року №49/зп-25 так само стосується окремого індивідуального акта, прийнятого в межах конкурсної процедури.
Незважаючи на те, що обидва рішення прийняті одним органом, вони мають самостійні юридичні наслідки, різну фактичну і правову підставу прийняття, а тому кожне з них є окремими немайновими вимогами.
Суд наголошує, що визнанню протиправним індивідуального акта чи окремих його положень кореспондує спосіб захисту права виключно у вигляді його скасування, з огляду на це, заявлена позивачем вимога про зобов'язання ВККС України призначити і провести повторний етап конкурсу - є третьою вимогою, що має зобов'язальний характер і не стосується скасування вже прийнятого акта, а спрямована на усунення наслідків порушення прав позивача шляхом вчинення дій органом публічної влади.
Така вимога відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України - зобов'язанням вчинити певні дії у зв'язку з протиправною бездіяльністю, а також пунктом 3 частини другої статті 245 КАС України. Крім того, частина четверта статті 266 КАС України прямо передбачає повноваження Верховного Суду зобов'язувати ВККС України до вчинення дій у разі встановлення факту порушення прав особи.
Таким чином, усі три вимоги - про скасування двох різних індивідуальних актів ВККС України та про зобов'язання вчинити певні дії - мають самостійний предмет і реалізують різні передбачені законом способи судового захисту, які підлягають окремій оцінці на предмет їх відповідності діям (бездіяльності) відповідача, з урахуванням обставин справи та характеру порушених прав.
Це також відповідає критеріям самостійності позовних вимог у розумінні абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», яка встановлює, що при об'єднанні в одному позові кількох вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо.
Відтак подана ОСОБА_1 позовна заява містить три окремі вимоги немайнового характеру, які не є похідними одна від одної та підлягають окремому врахуванню у процесуальному аспекті.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Частинами першою та другою статті 9 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
З огляду на те, що позовна заява містить три вимоги немайнового характеру, судовий збір за подання такого позову становить 2906,88 грн (з розрахунку: ((3028 х 0,4) х 3)х0,8)
Як вбачається з доданої до матеріалів позовної заяви квитанції від 10 квітня 2025 року № 0.0.4298959845.1 позивач сплатив судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
Таким чином, позивачу потрібно доплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (з розрахунку: 2906,88 -1937,92)
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, встановивши строк протягом якого позивач має усунути вказані судом недоліки, а саме:
подати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Судовий збір за подання позовної заяви до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 245, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії України про визнання протиправним і скасування рішення залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: А.Ю. Бучик
В.М. Кравчук
А.І. Рибачук
О.П. Стародуб