15 квітня 2025 року
м. Київ
справа №580/5925/24
адміністративне провадження № К/990/10070/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
03 березня 2025 року військова частина НОМЕР_1 повторно надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, військовій частині НОМЕР_1 необхідно було подати до суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надати відповідні докази на їхнє підтвердження.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення копію ухвали від 20 березня 2025 року отримано заявником 01 квітня 2025 року.
На виконання ухвали Суду, 27 березня 2025 року 2024 року військова частина НОМЕР_1 надіслала заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, в якій зазначила що командування військової частини НОМЕР_1 своїми процесуальними правами не зловживало, оскільки після повернення первісно поданої касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року, яка подавалась в межах процесуального строку, касаційну скаргу до Верховного Суду, на його думку, було подано у розумний строк та без зайвих зволікань. Заявник обґрунтовує поважні причини дією воєнного стану на території України, у зв'язку з чим велика частина бюджетних коштів, виділених на сектор безпеки використовується для забезпечення ведення бойових дій та захист територіальної цілісності України. Заявник наголошує, що ситуація, що виникла, обумовлена дефіцитом державного бюджету України в умовах функціонування Держави під час дії правового режиму воєнного стану, що підтверджується листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04 листопада 2024 року N0220/13/9088, де зазначено, що на час подання первісної касаційної скарги тривала робота щодо пошуку додаткових фінансових ресурсів для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», оскільки виділений ресурс був вичерпаний. Судовий збір сплачується з рахунку за цим же кодом економічної класифікації видатків. Посилаючись на те, що саме несплата судового збору стала підставою для повернення первісної касаційної скарги, військовою частиною НОМЕР_1 , у межах її компетенції було вжито всіх можливих заходів для отримання фінансування для сплати судового збору. Отже, при повторному поданні касаційної скарги військовою частиною НОМЕР_1 вже було сплачено судовий збір і вжито всіх можливих заходів з метою недопущення зловживання процесуальними правами, тому на його думку скаргу подано у розумний строк та без зайвих зволікань після отримання попередньої ухвали Верховного Суду від 24 лютого 2025 року про її повернення.
Указані обставини військова частина НОМЕР_1 вважає вагомими причинами для поновлення пропущеного процесуального строку.
Верховний Суд зазначає що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Як вбачається з матеріалів скарги 25 листопада 2024 року Шостим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та постановлено ухвалу без виклику сторін. Тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 25 грудня 2024 року, а скаргу подано 03 березня 2025 року.
Підстави пропуску строку більш як два місяці, військова частина НОМЕР_1 обґрунтовує тривалою сплатою судового збору, оскільки за повідомленням Міністерства оборони України (лист від 04 листопада 2024 року N0220/13/9088) фінансовий ресурс був вичерпаний. Верховний Суд відхиляє такі аргументи, оскільки інформація указана в листі стосується 2024 року, в той час як скаргу подано у березні 2025 року. Інформації щодо фінансових можливостей військової частини у 2025 році заявником не надано і таких доводів не наведено.
Крім того, як вбачається з надісланого військовою частиною НОМЕР_1 платіжного доручення № 136 судовий збір було сплачено лише 05 березня 2025 року, тоді як скаргу повторно подано 03 березня 2025 року. Така інформація спростовує аргументи заявника щодо виконання ним обов'язку сплатити судовий збір при повторному поданні касаційної скарги.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та відхиляючи їх, Верховний Суд повторно зазначає, що статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Водночас за нормами КАС України обов'язок надати належні та допустимі докази на підтвердження дати отримання судового рішення покладено на особу, що просить його поновити, а Суд зобов'язаний лише надати їм правову оцінку.
Суд також відхиляє посилання військової частини НОМЕР_1 на запровадження військового стану, оскільки лише посилання суб'єкта владних повноважень на такі обставини, за відсутності об'єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки ці доводи є суб'єктивними та не свідчать про наявність непереборних підстав, що перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку та реалізувати сучасником спору своє право щодо оскарження судового рішення, поза межами порядку здійснення такої процесуальної дії.
Пунктом четвертим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Разом з тим, доказів, що підтверджують об'єктивність наведених у заяві підстав для поновлення пропущеного процесуального строку не додано, що свідчить про формальний підхід заявника до реалізації ним права на касаційне оскарження.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
3. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов