про відмову у відкритті касаційного провадження
14 квітня 2025 року
м. Київ
справа №620/4823/24
адміністративне провадження № К/990/9763/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №620/4823/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;
- зобов'язати Міністерство юстиції України надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Чернігівський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 07.06.2024 позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України від 08.02.2024 № 40.
Зобов'язав Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України повторно розглянути матеріали ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
За результатом апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.11.2024 скасував вказане вище судове рішення, та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» 07.03.2025 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (сформована в підсистемі 06.03.2025), в якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 залишити в силі.
У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку. В якості обґрунтувань поважності причин пропуску згаданого строку, позивач зауважив про правову необізнаність щодо випадків, визначених в статті 328 КАС України, за наявності яких, можна реалізувати право на подання касаційної скарги. Наголошує на наведеному в резолютивній та мотивувальній частинах твердженні апеляційного суду, що «Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню»; «Позивач не позбавлений права повторно звернутися до Відповідача із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій із долученням належних та допустимих документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій відповідно до вимог абзацу 10 пункту 4 Порядку №413». На підставі зазначеного, позивач 20.11.2024 звернувся до Міністерства юстиції України із повторною заявою, за результатом розгляду якої, відповідач 12.12.2024 відмовив у її задоволенні (копія відповіді отримана позивачем 30.12.2024).
Таким чином, позивач зауважує, що після розгляду справи в Шостому апеляційному адміністративному суді одразу звернувся до Міністерства юстиції щодо повторного розгляду матеріалів, однак відповідь про відмову отримав вже після спливу тридцятиденного строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції - 30.12.2024, що зумовило подання касаційної скарги із пропуском такого строку.
Верховний Суд своєю ухвалою від 20.03.2025 визнав неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, касаційну скаргу залишив без руху та встановив скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом, зокрема, зазначення інших причин пропуску строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на підтвердження їх поважності.
У якості мотивування вказаної ухвали Верховний Суд зауважив, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Тим не менш, перевіряючи наведені скаржником причини, Верховний Суд наголошує на тому, що правова необізнаність позивача та звернення його до відповідача із заявою не може ставитись у взаємозв'язок із імперативними приписами щодо дотримання процесуальних строків.
Вказана ухвала надійшла скаржнику до підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» 21.03.2025 о 19:40, однак позивач у визначений судом строк (який з врахуванням наведених вище норм, закінчився 31.03.2025) не усунув недоліки касаційної скарги.
Пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 7 частини 6 статті 251 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 6 цієї ж статті встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З огляду на викладене, Верховний Суд вкотре звертає увагу на те, що процесуальним законом чітко визначено момент початку відліку строку оскарження судового рішення, ухваленого без повідомлення (виклику) учасників справи, а саме, день складення його повного тексту, або ж день вручення скаржнику копії такого судового рішення (останнє може застосовуватись як підстава для поновлення такого строку оскарження). При цьому датою вручення рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Втім позивач доказів на підтвердження зазначеного вище не надав.
Таким чином, зазначені скаржником у касаційній скарзі підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, позаяк такі є абстрактними, узагальненими та такими, що не містять ознак наявності перепони у вчиненні процесуальної дії протягом визначеного законодавством строку.
Додатково Верховний Суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.
Верховний Суд наголошує, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо дотримання строків касаційного оскарження.
Вказане твердження заслуговує особливої уваги в контексті дотримання необхідності скаржником положення частини 2 статті 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У підсумку можна виснувати про те, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані у ньому, є неповажними. Таким чином, з наведеного вбачається, що скаржник згаданий вище недолік касаційної скарги до теперішнього часу не усунув та поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження на вказав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №620/4823/24.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №620/4823/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №620/4823/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа Я.О. Берназюк С.М. Чиркін