15 квітня 2025 року
м. Київ
справа №380/12061/23
адміністративне провадження № К/990/8739/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Дочірнього підприємства ПрАТ НАК «Надра України «Західукргеологія» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №380/12061/23 за позовом Дочірнього підприємства ПрАТ НАК «Надра України «Західукргеологія» до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Надра України», про визнання протиправними та скасування вимоги,
Позивач - ДП ПрАТ НАК «Надра України «Західукргеологія» звернулося до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа - ПрАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України», в якому просило визнати протиправними та скасувати окремі положення вимоги Західного офісу Держаудитслужби від 3 травня 2023 року №131307-14/3358-2023 "Про усунення виявлених порушень законодавства", а саме абз. 19-21.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, надіславши її 28 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд».
У своїй касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року та направити справу на новий розгляд.
Верховний Суд ухвалою від 18 березня 2025 року визнав неповажними причини пропуску строку, зазначені Дочірнім підприємством ПрАТ НАК «Надра України «Західукргеологія» на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року і постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №380/12061/23.
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства ПрАТ НАК «Надра України «Західукргеологія» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №380/12061/23 за позовом Дочірнього підприємства ПрАТ НАК «Надра України «Західукргеологія» до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Надра України», про визнання протиправними та скасування вимоги, - залишив без руху. Зокрема, скаржнику запропоновано усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання до суду: 1) клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини; 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України; 3) докази надсилання уточненої касаційної скарги іншим учасниками справи.
На виконання цієї ухвали та в межах наданого строку скаржник надіслав клопотання про поновлення строку касаційного оскарження та уточнену касаційну скаргу.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку касаційного оскарження скаржник зазначає, що висновки, зроблені судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішення використовуються у кримінальному провадженні №42023140000000141 від 24 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України. До того ж, з метою захисту прав та інтересів адвокатом ДП «Західукргеологія» надіслано запит до Фонду державного майна з метою підтвердження наявності ДП «Західукргеологія» в реєстрі переліку суб'єктів господарювання державного сектору економіки та 30 січня 2025 року отримано лист Фонду державного майна України, після чого протягом тридцяти днів подано касаційну скаргу.
Проаналізувавши клопотання про поновлення процесуального строку, Верховний Суд вважає за потрібне вказати наступне.
За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 27 червня 2024 року Восьмим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та ухвалено постанову. Повний текст судового рішення складено 27 червня 2024 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав із урахуванням вихідних днів на 29 липня 2024 року, а скаргу подано вдруге 28 лютого 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об?єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов?язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об?єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов?язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов?язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Як встановлено судом з відомостей «КП Діловодство спеціалізованого суду» вперше з касаційною скаргою заявник звернувся 29 липня 2024 року.
Так, Верховний Суд ухвалою від 6 серпня 2024 року касаційну скаргу Дочірнього підприємства ПрАТ НАК «Надра України «Західукргеологія» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №380/12061/23 залишив без руху із встановленням строку на усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду: 1) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти (1, 2, 3) частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. 2) додати копії касаційної скарги у новій редакції відповідно до кількості учасників справи; 3) надати документ про сплату судового збору у визначеному судом розмірі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2024 року касаційну скаргу Дочірнього підприємства ПрАТ НАК «Надра України «Західукргеологія» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №380/12061/23 повернуто.
Повертаючи касаційну скаргу Суд виснував, що скаржником чітко не зазначено конкретну норму права, яку на його думку, застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, тому Суд дійшов висновку що скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 6 серпня 2024 року про залишення її без руху у повному обсязі.
З відомостей «КП Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що копію ухвали Верховного Суду від 21 серпня 2024 року було надіслано до електронного кабінету скаржника в підсистемі «Електронний суд». Документ доставлено до електронного кабінету 21 серпня 2024 року о 23:15 год.
З цією касаційною скаргою скаржник звернувся 28 лютого 2025 року, а клопотання про поновлення строку, не містить жодних обґрунтувань щодо наявності об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін.
Згідно абзацом 2 частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Крім того, відповідно до частини 11 статті 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення..
Суд звертає увагу, що метою обов'язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІСТ є можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
З урахуванням викладеного, суд надає оцінку проміжку часу з моменту отримання скаржником копії ухвали Верховного Суду в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд».
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Слід зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Верховний Суд в постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Висновок Верховного Суду у справі №200/3692/21 є актуальним і щодо вирішення питання поновлення строків на касаційне оскарження.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.
Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим.
При цьому, суд касаційної враховує тривалість строку пропущеного строку з ухвалення постанови суду апеляційної інстанції, обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника, а непереборних обставин скаржником не наведено, а Судом не встановлено.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
Так скаржником звертаючись вдруге із касаційною скаргою допустив значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторного звернення.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк.
Скаржником не наведено об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротші терміни.
Доводи позивача, наведені ним у клопотанні про поновлення строку, в частині того, що ним отримано лист від 30 січня 2025 року Фонду державного майна України і після цього протягом тридцяти днів подано касаційну скаргу є безпідставними оскільки відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку про недоведеність скаржником поважності причин, за яких ним пропущено процесуальний строк оскарження судових рішень у касаційному порядку.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Вказані позивачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata, що також виключає підстави для визнання причин пропуску строку касаційного оскарження поважними та відкриття касаційного провадження.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що скаржником не вказано поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги, не обґрунтовано зволікання з поданням цієї касаційної скарги.
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновків, що наведене в клопотанні скаржника не може бути підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними причини пропуску строку, зазначені Дочірнім підприємством ПрАТ НАК «Надра України «Західукргеологія» на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року і постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №380/12061/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства ПрАТ НАК «Надра України «Західукргеологія» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №380/12061/23 за позовом Дочірнього підприємства ПрАТ НАК «Надра України «Західукргеологія» до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Надра України», про визнання протиправними та скасування вимоги.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
…………………………….
…………………………….
…………………………….
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
М.І. Смокович,
Судді Верховного Суду