про залишення касаційної скарги без руху
15 квітня 2025 року
м. Київ
справа №380/8685/24
адміністративне провадження №К/990/14399/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №380/8685/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, в якому просив:
визнати протиправними дії щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення, чинного станом на 01.01.2024, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які фактично виплачуються за відповідною посадою, для перерахунку із 01.02.2024 основного розміру пенсії;
зобов'язати підготувати та скерувати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, чинного станом на 01.01.2024 за відповідною посадою на день його звільнення зі служби, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262- XII, з урахуванням відновленої редакції положень пункту 4 Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною посадою, зокрема надбавки за особливості проходження служби - 50%, надбавки за класну кваліфікацію - 3% та премії - 290%, відповідно до абзацу п'ятого пункту 5 Порядку №45 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, для проведення з 01.02.2024 перерахунку основного розміру пенсії.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 28.06.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025, у задоволенні позову відмовив повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Скаржник посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не наводить які саме норми процесуального права були ними порушені та у чому виразилось це порушення, не зазначає, які норми матеріального права були невірно застосовані судами.
Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/22.
Однак, у наведені позивачем постанові вирішувалося питання щодо відмови контролюючого органу особі у виготовленні нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії відповідно до постанови №704 станом на 01.01.2021 з обов'язковим зазначенням в ній відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Беручи до уваги викладене, скаржник має чітко зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів частини четвертої та пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
Також, у касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2024, однак до касаційної скарги додає рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024.
З цих підстав скаржнику необхідно уточнити, яке саме рішення він оскаржує.
Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Водночас за правилом частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Приймаючи до уваги, що касаційна скарга подана відповідачем без дотримання вимог, встановлених КАС України, її треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржникові десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме:
- уточнити, яке судове рішення оскаржується позивачем;
- зазначити підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами перегляду рішення суду першої інстанції, передбачені частинами четвертою та пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись статтями 169, 328, 329, 332, 338 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №380/8685/24 залишити без руху.
Надати скаржникові строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційну скаргу буде повернуто відповідачеві.
Копію ухвали надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб