15 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 400/10185/24
адміністративне провадження № К/990/14308/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025
у справі № 400/10185/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-Х1І «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням, надбавки за вислугою років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, па 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-Х11 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням, надбавки за вислугою років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 позов задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-Х1І «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням, надбавки за вислугою років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-Х11 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням, надбавки за вислугою років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.02.2023 року.
Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 апеляційну скаргу залишено без руху, відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору та надано апелянту десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків цієї скарги шляхом надання документу про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач подав клопотання, в якому просив відстрочити оплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі. Вказане клопотання апелянт обґрунтовав відсутністю коштів для сплати судового збору та тривалою процедурою сплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги відмовлено та продовжено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 15 днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу внаслідок неусунення недоліків, визначених ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025.
07.04.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За правилами абзацу шостого частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи заявника не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для звільнення або відстрочення сплати судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху, однак доказів означеного відповідачем до суду надано не було.
Повертаючи апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору, скаржником не усунуті.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі № 400/10185/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук