15 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 560/7694/24
адміністративне провадження № К/990/14167/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025
у справі № 560/7694/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення з 01.11.2023 розміру призначеної пенсії за рахунок виключення із її розрахунку заробітної плати зазначеної у довідках від 06.07.2023 №01-34 613 та №01-34-614;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати з 01.11.2023 пенсію з врахуванням при її обчисленні заробітну плату зазначену у довідках від 06.07.2023 №01-34/613 та №01-34/614.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2024 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату від 06 липня 2023 року №01-34-613 та №01-34-614, виданих трудовим архівом Крупецької сільської ради Хмельницької області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01.11.2023 з урахуванням довідок про заробітну плату від 06 липня 2023 року №01-34-613 та №01-34-614, виданих трудовим архівом Крупецької сільської ради Хмельницької області.
Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду на виконання вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати документ про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від відповідача 04.11.2024 надійшло клопотання про надання подовженого строку для усунення недоліків апеляційної скарги, у зв'язку з відсутністю фінансування для оплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 задоволено заяву про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги та надати документ про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі ч.2 ст.298 КАС України.
24.02.2025 відповідач вдруге подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику запропоновано у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали скаржником 04.03.2025 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що вперше апеляційна скарга була подана 03.10.2024, однак ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 її повернуто відповідачу з підстав, що ним не виконані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху протягом строку, який встановлений судом.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
04.04.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За правилами абзацу шостого частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 295 КАС України, оскільки визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи апелянта не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення та не є об'єктивними підставами, які перешкоджали оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт первинного звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, як вказав суд, не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв'язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд. За відсутності таких обставин, у суду будуть відсутні підстави для поновлення процесуального строку.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 недоліки апеляційної скарги щодо наведення підстав поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржником не усунуті.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що право апелянта на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, що узгоджується з висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 23.12.2022 у справі №380/17601/21.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що у цій справі повернення первинно поданої апеляційної скарги відбулося у зв'язку з невчасним виконанням вимог ухвали суду, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 у справі №600/2659/21-а дійшов висновку, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Також Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі №200/3692/21 та в ухвалі від 22.03.2023 у справі №640/9792/20 дійшов висновку, що невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі № 560/7694/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук