15 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30527/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі №160/30527/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду через систему “Електронний суд» з апеляційною скаргою області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі №160/30527/24 .
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до суду апеляційної інстанції докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої скаржником апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року скаржник отримав 02.04.2025 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України), що підтверджується довідкою про доставлення до електронного кабінету скаржника в системі "Електронний суд" копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
При цьому, скаржник посилаючись на відсутність коштів не надав виписки по рахунках, зокрема, з яких здійснюється оплата поштових послуг за час з початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції і до дати звернення із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків, що виключає можливість суд встановити наявність у скаржника можливості виконати вимоги ухвали суду в частині надання доказів надсилання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги листом з описом вкладення і, відповідно, наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків.
У зв'язку з чим клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 31 березня 2025 у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі №160/30527/24 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 15 квітня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова