Справа №760/23208/24 2/760/3496/25
(заочне)
26 березня 2025 року місто Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі судді Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання Костенка Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» (далі - позивач) звернулось із позовом до Печерського районного суду міста Києва до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позові позивач посилався на те, що 23.03.2024 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 28672-03/2024, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 8 000 грн., строком на 100 днів. Процентна ставка встановлена у розмірі 2,5 % за 1 (один) день у межах строку кредиту.
Вказаний договір укладений між сторонами в електронному вигляді.
Кошти були перераховані на платіжну картку відповідача 23.03.2024 у сумі 8000,00 грн., що підтверджується довідкою № 3426_240626163211 від 26.06.2024, яка видана ТОВ «Універсальні платіжні рішення».
Через невиконання своїх обов'язків, зазначених в даному договорі, у відповідача виникла заборгованість станом на 16.09.2024 у сумі 27200,00 грн.: 8000,00 грн. - основна сума боргу; 3200,00 грн - заборгованість за відсотками; 16000,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Оскільки кредитодавець може на власний розсуд вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 27200,00 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.10.2024 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.01.2025 змінено порядок розгляду справи та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 26.03.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце його проведення повідомлений належним чином. В позовній заяві представник позивача просив про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду та постановлення у справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення за останнім відомим місцем реєстрації.
Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Враховуючи викладене та вимоги ст. 279, 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності учасників судового процесу, які не з'явились, та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 23.03.2024 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 28672-03/2024, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 8 000 грн., строком на 100 днів. Процентна ставка встановлена у розмірі 2,5 % за 1 (один) день у межах строку кредиту.
Вказаний договір укладений між сторонами в електронному вигляді.
Кошти були перераховані на платіжну картку відповідача 23.03.2024 у сумі 8000,00 грн., що підтверджується довідкою № 3426_240626163211 від 26.06.2024, яка видана ТОВ «Універсальні платіжні рішення».
Однак, відповідач всупереч договірним зобов'язанням, в установлені терміни не повернув належні грошові суми, внаслідок чого, у нього утворилась заборгованість, яка підтверджується наданим розрахунком.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», «так і строк (термін) виконання зобов'язання» (ст. 530 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у
ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов'язань та спростування суми заборгованості перед позивачем.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 27200,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За загальним правилом встановленим ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Також позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд враховує, що справа не становить значної складності, об'єм наданої правничої допомоги не є значним, а тому дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 гривень.
Керуючись викладеним та ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» заборгованість у сумі 27200,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп», код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, будинок 30В;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Майстренко