Справа № 712/4536/25
Провадження № 3/712/1509/25
15 квітня 2025 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Бащенко С.М., за участю прокурора Лисика М.А., особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на момент скоєння правопорушення працюючої: Черкаське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, завідувач сектору профілактики страхових випадків, ІПН НОМЕР_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, -
ОСОБА_1 , будучи завідувачем сектору профілактики страхових випадків Черкаського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області та відповідно до підпункту «к» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог ч.2 ст.45, п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє свою діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні) за період не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2023 по 18.04.2023, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 04.02.2024, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала, суду пояснила, що вона подала декларацію 04.02.2024 року. У неї умислу не було не подавати декларацію, вона рахувала, що зо 2023 рік можна подати до квітня. Після того, як їй зателефонували з Пенсійного фонду, вона відразу подала декларацію. Прострочено на три дні подача декларації. Отримувати протокол про адміністративне правопорушення її не запрошували. Просила закрити справу про адміністративне правопорушення за малозначністю та врахувати, що вона інвалід ІІ групи..
Прокурор в судовому засіданні вважав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив накласти на неї адміністративне мінімальне стягнення, передбачене ст. 172-6 ч. 1 КУпАП в розмірі 850 грн. Вважає, що закрити справу за малозначністю вчиненого правопорушення не можливо.
Суддя дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, заслухавши думку прокурора, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Суддею встановлено, що відповідно до наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області № 204-к від 28.07.2017 року «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 » прийнято ОСОБА_1 , на посаду заступника начальника Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області з 01 серпня 2017 року в порядку переведення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси з посадовим окладом 5890, 00 грн.
Відповідно до наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області № 91-к від 29.03.2019 року «Про переведення працівників Черкаського міського відділення» переведено ОСОБА_1 , за її згодою, на посаду завідувача сектору профілактики страхових випадків Черкаського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області з 01.04.2019 року.
Відповідно до наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області № 111-к від 10.04.2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 - завідувача сектором профілактики страхових випадків Черкаського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області 18 квітня 2023 року по п.1 ст.40 КЗпП України.
Відповідно до підпункту «к» п.1 ч.1 ст.3Закону, суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, єчлени правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду.
Отже, ОСОБА_1 є суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, та на неї розповсюджуються обмеження, передбаченні ст. 45 Закону.
Відповідно до положення про Черкаське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (далі - Відділення) є відокремленим підрозділом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області.
Відділення підпорядковане та підзвітне управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області.
Завданням Відділення є реалізація повноважень управління на території міста Черкаси.
Основними завданнями Відділення є:
- реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування та забезпечення дотримання вимог чинного законодавства у цих сферах на територіях міста Черкаси;
- забезпечення надання страхових виплат та соціальних послуг, матеріального забезпечення відповідно до Закону;
- забезпечення здійснення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам закладами охорони здоров'я незалежно від форм власності у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності;
- забезпечення проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат;
- забезпечення ведення обліку та звітності щодо страхових коштів.
Відділення відповідно до покладених на нього завдань:
- здійснює надання соціальних послуг, матеріального забезпечення та страхових виплат застрахованим особам і членам їх сімей в порядку визначеному правлінням Фонду;
- веде облік страхувальників;
- здійснює контроль за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду;
- аналізує витрати відділення згідно заявлених страхувальниками на фінансування коштів для виплат матеріального забезпечення застрахованим особам;
- забезпечує функціонування інформаційно-аналітичних систем;
- надає безоплатно застрахованим особам і страхувальникам консультації з питань застосування законодавства про соціальне страхування;
- здійснює інші функції, передбачені законодавством.
Згідно із ч.1 ст.45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункту 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. 2-7 Перехідних положень Закону установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
Законом та Порядком заповнення та поданнядекларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядуваннязатвердженого Наказом Національного агентстваз питань запобігання корупції23 липня 2021 року № 449/21, Зареєстровано в Міністерствіюстиції України29 липня 2021 р.за № 987/36609 (далі - Порядок 449/21) передбачено три види декларацій, зокрема:
1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати:
щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди;
декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов'язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно);
декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24.02.2022 по 11.10.2023 включно).
Особливості подання декларацій кандидата на посаду та декларацій при звільненні наведено у відповідях назапитання 2-1та2-2 цих Роз'яснень.
З 1 січня до 31 березня 2024 року включно суб'єкти декларування (крім тих, які мають право на відтермінування) повинні подати щорічні декларації за 2023 звітний період.
Декларації, подані в період з 24.02.2022 до 11.10.2023 включно вважаються такими, що були подані на виконання обов'язку, передбаченого ст. 45 Закону (абз. 2 п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону). Повторне їх подання не вимагається та є технічно неможливим.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 припиниласвої повноваження завідувача сектором профілактики страхових випадків Черкаського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області 18.04.2023 року, а тому граничний термін подачі декларації особи яка припиняє свою діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні)є 31.01.2024 включно.
УСР в Черкаській області, згідно з вимогами ст.251 КУпАП встановленофактичніобставини, що можуть свідчити про наявністьадміністративного правопорушення, та інші аспекти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, за результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, ОСОБА_2 лише04.02.2024в порушення вимог ч.2 ст.45, п.2-7 Прикінцевих положень Закону подала декларацію особи, яка припиняє свою діяльність уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні).
Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання декларації без поважних причин, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Адміністративні правопорушення з формальним складом - це такі правопорушення, для об'єктивної сторони яких закон вимагаєвстановлення тільки факту власне діяння.
Отже, відсутністьсуспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Таким чином, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 1 ст. 1726КУпАП є формальним і не передбачає настання будь-яких негативних наслідків, тому для кваліфікації діяння, передбаченого за вказаною статтею, досить лише здійснення протиправних дій.
Умисел ОСОБА_1 полягав у тому, що вона, будучи ознайомленою із вимогами Закону про обов'язки, обмеження та заборони, оскільки неодноразово подавала електронні декларації, не виконала вимоги Закону та навмисно і протиправно їх порушила. Вона усвідомлювала обов'язок подати електронну декларацію і те, що, маючи для цього можливості, її не подала. Однак наявність такого не є обов'язковим для визначення складових формального правопорушення, невиконання обов'язку і порушення вимог Закону є об'єктивним наслідком і результатом її діяння.
Про необхідність виконання зазначених вище вимог ОСОБА_1 знала, оскільки під власний підпис була ознайомлена з вимогами, обмеженнями та заборонами, встановленими Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції».
Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Водночас, як під час документування даного правопорушення так і під час судового розгляду справи ОСОБА_1 , поважних причин несвоєчасного подання нею декларації не з'ясовано.
Покази ОСОБА_1 про те, що до Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області її не запрошували для вручення протоколу та його ознайомлення, спростовується аудіозаписом телефонної розмови між працівником Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області та ОСОБА_1 , який знаходиться в матеріалах справи, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 телефонує чоловік і представляється працівником Управління стратегічних розслідувань, після чого ОСОБА_1 відразу кладе слухавку. При повторних спробах зателефонувати ОСОБА_1 остання не брала слухавку.
Статтею ст. 1 Закону передбачає, що органи Національної поліції віднесено до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення та припинення кримінальних, а також адміністративних правопорушень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 КУпАП.
Крім того, відповідно до «Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України», затвердженого наказом Національної поліції від 23.10.2019 № 1077 та «Положення про управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України», затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 № 17, посадові особи управління мають право збирати докази про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, а також складати відповідні протоколи.
Разом з тим, ч. 2 ст. 251 КУпАП регламентовано, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується даними з протоколу № 173/2025 від 02.04.2025 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, листом вх. №19326-2025 від 14.03.2025; копією листа вих.. №29756/122-2015 від 07.03.2025; рапортом №7295-2025 від 25.02.2025 з додатками; копією листа №4031-2025 від 30.01.2025 з додатками; копією листа вих.. №15553/122-2025 від 07.02.2025; копія листа вх.. №11191 від 13.02.2025 з додатками; копією листа №04-18/10/1584 від 11.09.2018; копія листа №05/3-4вих-20 від 10.01.2020 з додатками; копія листа №47-06/86563-21 від 06.12.2021; копією з Положення УСР в Черкаській області; рапортом №12927-2025 від 03.04.2025 з додатками; копією повідомлення ОСОБА_1 .
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Суд враховує, що виходячи з аналізу ст. 22 КУпАП можливо виділити наступну обов'язкову умову звільнення у зв'язку із малозначністю від адміністративної відповідальності: вчинене не має становити тієї суспільної шкідливості, яка є традиційно характерною для відповідних правопорушень. При цьому законодавець у примітці до статті 22 КУпАП не відніс правопорушення, передбачені ст. 172-6 КУпАП, до тих, стосовно яких не може бути застосована вказана стаття.
Малозначність є властивістю самого правопорушення та відображає його відносно знижену шкідливість у момент вчинення і не стосується характеристик суб'єкта правопорушення чи поведінки такого суб'єкта (зокрема, не стосується щирого каяття, зразкової поведінки, позитивних рис правопорушника тощо).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно пропущений строк на подачу декларацію особи, яка припиняє свою діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні) за період не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2023 по 18.04.2023, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 04.02.2024,
Разом з тим, суд враховує наступне: ОСОБА_1 подала декларацію особи, яка припиняє свою діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні) за період не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2023 по 18.04.2023 з прострочкою її подання на 3 дні, після передбаченого Законом кінцевого строку (граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 04.02.2024), тобто порушення нею вимог Закону продовжувалося протягом короткого проміжку часу і не призвело до тривалого періоду відсутності у загальному доступі відомостей про майновий стан ОСОБА_1 як публічного службовця.
Вищенаведена обставина вказує на добросовісну помилку з боку ОСОБА_1 , яка хоч і призвела до вчинення нею правопорушення, проте не спричинила тієї суспільної шкідливості, яка є традиційно характерною для відповідних правопорушень, зокрема, не спричинила тривалої відсутності у загальному доступі відомостей про майновий стан публічного службовця. Зазначені обставини, на думку суду, суттєво знижує суспільну шкоду вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Враховуючи, що даним правопорушенням шкоди суспільству не завдано, відсутні негативні наслідки скоєного адміністративного правопорушення, а також обставини справи, які вказують на малозначність вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, обставини, за яких вчинено адміністративне правопорушення, суд приймає рішення про звільнення особи від відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись оголошенням усного зауваження.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи, зокрема, при оголошенні усного зауваження.
ОСОБА_1 являється інвалідом 2 групи та звільняється від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір».
Крім того, враховуючи, що у п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст.ст.22, ч. 3 ст.284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, тому не має підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.22, 23, 40-1, 283-285 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративно го правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
За малозначністю адміністративного правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, і обмежитися усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП, закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-тиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси С.М.Бащенко