Справа № 712/4451/25
Провадження № 1-кс/712/1741/25
10 квітня 2025 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м Черкаси ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , заявниці ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про закриття кримінального провадження № 12024255330000496 від 06.04.2024р. за ч.1 ст.197-1 КК України
07 квітня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про закриття кримінального провадження № 12024255330000496 від 06.04.2024р. за ч.1 ст.197-1 КК України.
В обґрунтування скарги посилалася на те, що ОСОБА_3 є заявником у кримінальному провадженні №12024255330000496, яке було розпочате на підставі її заяви від 16.03.2024 року щодо самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , та вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.
07.03.2025 року слідчим Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття цього кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. З постановою заявниця не згідна, оскільки заявником неодноразово вказувалося на наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки, яка належала її покійному батькові ОСОБА_5 та перейшла їй у спадщину. Після смерті батька земельна ділянка була неправомірно відмежована, обгороджена та частково продана іншим особам ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .. Допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не проводилося, належна перевірка не здійснювалась, слідчі дії не були проведені повністю. Слідчий не дослідив документи, що підтверджують її спадкове право, а також не встановив межі земельної ділянки, яку вона фактично обробляла та використовувала.
Заявниця в судовому засіданні скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд скарги без його участі.
Суд дослідивши матеріали, матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу, приходить до висновку.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадженняє захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних поводжень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Нормами ст.26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У свою чергу, слідчий, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
З положень ст.84 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Відповідно до ст. 110 КПК України, постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
В ході розгляду скарги встановлено, що в провадженні дізнавача СД Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області перебували матеріали кримінального провадження № 12024255330000496 від 06.04.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.197-1 КК України.
07 березня 2025 року постановою т.в.о. дізнавача СД Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 кримінальне провадження 12024255330000496 від 06.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України закрито у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 283,284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, у зв'язку з чим рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження відповідно до встановленої законом процесуальної процедури.
Під час розгляду вказаної скарги та дослідження матеріалів кримінального провадження встановлено, що постанова від 07.03.2025 року не вмотивована належним чином, оскільки не містить повного та об'єктивного дослідження слідчим всіх обставин справи, на які посилалась заявниця у заяві про вчинення кримінального правопорушення у співставленні до результатів проведених слідчих дій.
Зокрема, слідчим не зроблений висновок з посиланням на проведені у кримінальному провадженні слідчі дії, чи мала місце подія кримінального правопорушення за обставинами, вказаними у заяві про кримінальне правопорушення та у діях яких осіб встановлено відсутність складу кримінального правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що спірна постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню.
При новому розслідуванні дізнавачу слід виконати необхідні дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність обставин, що виключають кримінальне провадження і в залежності від встановленого прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Черкаського районного управління ГУ НП в Черкаській області від 07 березня 2025 року про закриття кримінального провадження № 12024255330000496 від 06.04.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали проголошено 15 квітня 2025 року