Справа № 2027/17651/12
Провадження № 6/643/83/25
14.04.2025 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Власенка М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Каратаєвої Я. В.,
представника заявника - адвоката Шкільняк Я. С.
представника ОСОБА_1 - адвоката Олійник О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Харкові заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ», заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа,
03 січня 2024 року представник ТОВ «ФК «ГЕФЕСТ» - адвокат Шкільняк Я. С. звернувся до Московського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» з заявою, в якій просить:
- визнати поважною причину пропущення строку для пред'явлення виконавчого листа № 2027/17651/12 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до виконання, поновити його та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Гефест» (01042, м. Київ, вул. Брановицького Ігоря, буд. 3, код ЄДРПОУ 42350033) дублікат виконавчого листа № 2027/17651/12 від 29.01.2014, виданого Московським районним судом м. Харкова відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Вимоги, окрім посилань на законодавство України, практику Верховного Суду та рішень ЄСПЛ, обґрунтовані тим, що 06.08.2013 рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі № 2027/17651/12 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за Кредитним договором № 6/4/38/2008/840-К/003 від 11.06.2008 року у розмірі 2 116 264 (два мільйони сто шістнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) гривень 25 коп.
29.01.2014 Московським районним судом м. Харкова видано виконавчі листи у цивільній справі №2027/17651/12 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 .
02.12.2019 ухвалою Московського районного суду м. Харкова у справі № 2027/17651/12, замінено стягувача ПАТ «Комерційний «Банк Надра» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчих листах по справі № 2027/17651/12 за позовом ПАТ «Комерційний «Банк Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Згідно інформації, що міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відомості про пред'явлення виконавчих листів виданих у справі №2027/17651/12 відносно ОСОБА_1 - відсутні.
З метою встановлення місцезнаходження виконавчого листа відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 14.11.2024 представником ТОВ «ФК «Гефест» - адвокатом Шкільняком Я.С., направлений адвокатський запит №2321 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ліквідація ПАТ «КБ Надра»).
Відповіддю від 15.11.2024 за вих.№089-10346/24 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ліквідація ПАТ «КБ Надра»).повідомив про те, що на адресу для листування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або ПАТ «КБ «Надра» оригінали виконавчих документів №2027/17651/12 виданих Московським райлнним судом м. Харкова відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 не надходили.
12.11.2024 - адвокатом Шкільняком Я.С.., направлено адвокатський запит №2295 на електронну адресу Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у відповідь на який повідомлено, що у відділі перебувало виконавче провадження №42495546 відносно ОСОБА_1 та на підставі виконавчого листа №2027/17651/12, про стягнення заборгованості на користь ПАТ КБ «Надра», проте у 2014 році була винесене постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, але надати докази направлення на адресу стягувача вказаної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та виконавчого листа не являється можливим, у зв'язку зі знищенням матеріалів виконавчого провадження за закінченням строку зберігання та надано довідку про втрату виконавчого листа №2027/17651/12 відносно ОСОБА_1 .
Таким чином оригінал виконавчого листа №2027/17651/12 відносно ОСОБА_1 не надходив до стягувача - ПАТ КБ «Надра» та відсутній в органах виконавчої служби, що виключило можливість стягувача повторно їх пред'явити до виконання у встановлені строки.
Відсутність виконавчих листів на примусовому виконанні та відсутність їх у стягувача є доказом втрати.
Враховуючи те, що Салтівський ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) зазначає, що у 2014 році винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу - ПАТ КБ «Надра», надати докази направлення на адресу стягувача постанови про повернення виконавчого документа та виконавчого листа не являється можливим, у зв'язку зі знищенням виконавчого провадження за закінченням строку зберігання, яке згідно наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5 зберігається три роки, а також враховуючи відсутність у ПАТ КБ «Надра» виконавчих листів, та не перебування їх на примусовому виконанні, свідчить про їх втрату та наявність обґрунтованих підстав для видачі дублікатів.
Причиною не пред'явлення стягувачем виконавчого листа у становленні строки, зумовлено його втратою й перевірити ким саме та де був втрачений виконавчий лист, не має можливості через знищення Салтівським ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) доказів відправки виконавчого документу та надання довідки про втрату виконавчого документу, а тому існують підстави для визнання поважною причину пропущення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09 січня 2025 року прийнято до розгляду заяву ТОВ «ФК «Гефест».
Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв'язку клопотаннями учасників провадження.
14 квітня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Олійник О. М. надійшли заперечення на заяву ТОВ «ФК «Гефест», в яких вона просить відмовити у задоволенні заяви.
Заперечення обґрунтовані тим, що зі змісту заяви та доданих до неї документів, виконавчі листи на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 06.08.2013 по справі № 2027/17651/12, були видані стягувачу - ПАТ КБ «Надра» 29 січня 2014 року.
11 березня 2014 року державним виконавцем Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області було відкрито виконавче провадження № 42495546, боржником у цьому провадженні був ОСОБА_1
15 квітня 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, у зв'язку з відсутністю майна, на яке можна звернути стягнення. Таким чином станом на сьогодні, з дня повернення виконавчого листа ПАТ КБ «Надра» сплинуло майже 11 років.
У відповіді Салтівського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на адвокатський запит зазначено, що стягувач НЕ звертався повторно до служби і виконавчий лист до стягнення не пред'являв.
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу в межах строку пред'явлення його до виконання.
Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Разом із цим, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частинами 4 і 5 зазначеної статті передбачено, що у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, при цьому у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Згідно з п.п. 5, 7 Прикінцевих та перехідних положеннях Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Виходячи з наведеного, виконавчі документи, видані до набрання чинності Законом №1404-VIII, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, тобто протягом 3-х років.
Отже, стягувач у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 06.08.2013 по справі № 2027/17651/12 повинен був повторно пред'явити виконавчий документ до виконання у строк до 15.04.2017 року.
У заяві ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» НЕ зазначено поважних, непереборних, не залежних від волі стягувача причин, які заважали йому повторно пред'явити виконавчий лист до стягнення протягом строку, встановленого законом.
Новий стягувач - ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» перед придбанням права вимоги в 2019 році не пересвідчився у можливості її реалізувати.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію первісним та новим стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, Заявником також не надано.
Крім цього, 13 грудня 2013 року Комітет по боротьбі з проблемною заборгованістю роздрібного бізнесу ПАТ КБ «Надра» ухвалив рішення, яким запропонував ОСОБА_1 погасити існуючу заборгованість шляхом реалізації іпотечного майна та передачі виручених від продажу коштів банку.
ОСОБА_1 це рішення виконав, добровільно реалізував належну йому квартиру АДРЕСА_1 , а кошти від реалізації направив на погашення заборгованості за кредитом.
Наслідком таких дій відповідача стало укладення 23 грудня 2013 року між ним та банком договору про розірвання договору іпотеки № 6/4/38/2008/980-І/004 від 11 червня 2008 року.
У п. 1 цієї угоди зазначено наступне: «у зв'язку з виконанням ОСОБА_1 умов рішення Комітету по боротьбі з проблемною заборгованістю роздрібного бізнесу ПАТ КБ «Надра» згідно протоколу № 92 від 13.12.2013 року, щодо добровільної реалізації предмету іпотеки Іпотекодавцем за іпотечним договором № 6/4/38/2008/980-І/004 від 11 червня 2008 року та внесення відповідної суми коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 6/4/38/2008/840-К/003 від 11.06.2008 року, договір іпотеки, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА» № 6/4/38/2008/980-І/004, посвідчений 11 червня 2008 року Івановою О.С., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 2245, ми, Сторони, розриваємо з 23.12.2013 року».
Отже, як видно, договір іпотеки, яким забезпечувалося виконання відповідачем кредитних зобов'язань, був розірваний сторонами, у зв'язку з добровільною реалізацією ОСОБА_1 іпотечного майна та погашенням зобов'язань за кредитним договором.
Пунктом 3.4. договору іпотеки від 11.06.2008 року було передбачено єдину умову, за якої право іпотеки припиняється - це виконання іпотекодавцем забезпечених іпотекою зобов'язань.
А у п. 4.4. цього договору зазначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частині, іпотекодержатель має право реалізувати своє право іпотеки та звернути стягнення на предмет іпотеки, в порядку передбаченому цим договором.
Аналогічне положення міститься у статті 5 договору іпотеки.
Аналіз наведених норм свідчить про неможливість розірвання договору іпотеки за наявності невиконаних зобов'язань ОСОБА_1 перед кредитором.
Таким чином, на переконання ОСОБА_1 , його зобов'язання за кредитним договором, на підставі якого було ухвалено рішення Московського районного суду м. Харкова від 06.08.2013 по справі № 2027/17651/12, виконано.
У листопаді 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» зверталося до Комінтернівського районного сулу м. Харкова із позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 3 % річних за невиконання грошового зобов'язання за рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06.08.2013 року у сумі 314 656,57 грн.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2024 року у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 01.10.2024 року рішення суду першої інстанції змінено та його мотивувальна частина викладена в редакції цієї постанови.
Залишаючи без змін резолютивну частину рішення, колегія суддів ХАС зазначила: «на підтвердження розміру заборгованості позивачем надано лише рішення Московського районного суду м. Харкова від 06.08.2013 року, що з урахуванням встановлених судом обставин щодо укладення між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 23 грудня 2013 року договору про розірвання договору іпотеки № 6/4/38/2008/980-І/004 від 11.06. 2008, не є достатнім доказом на підтвердження позовних вимог».
Отже, суд відмовив ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» у зв'язку із тим, що останнім не доведено наявність боргу та його розмір.
У той же час, Заявник, звертаючись із заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, намагається отримати виконавчий лист та стягнути з ОСОБА_1 у примусовому порядку повну суму згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 06.08.2013 року - 2116264,25 грн.
У судовому засіданні представник заявника адвокат Шкільняк Я. С. заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини та докази викладені в матеріалах справи.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Олійник О. М. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення вимог, просила відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Інші учасники провадження у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, заяв чи клопотань до суду не подавали.
Суд, заслухавши пояснення представників та вивчивши матеріали справи, встановив таке.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2013 року у справі № 2027/17651/12 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» суму заборгованості за кредитним договором № 6/4/38/2008/840-К/003 від 11.06.2008 року у розмірі 2 116 264 (два мільйони сто шістнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) гривень 25 коп.
29.01.2014 Московським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист у цивільній справі №2027/17651/12 відносно ОСОБА_1 .
02.12.2019 ухвалою Московського районного суду м. Харкова у справі № 2027/17651/12, замінено стягувача ПАТ «Комерційний «Банк Надра» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчих листах по справі № 2027/17651/12 за позовом ПАТ «Комерційний «Банк Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Згідно інформації, що міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відомості про пред'явлення виконавчих листів виданих у справі №2027/17651/12 відносно ОСОБА_1 - відсутні.
З метою встановлення місцезнаходження виконавчого листа відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 14.11.2024 представником ТОВ «ФК «Гефест» - адвокатом Шкільняком Я. С., направлений адвокатський запит № 2321 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ліквідація ПАТ «КБ Надра»).
Відповіддю від 15.11.2024 за вих. №089-10346/24 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ліквідація ПАТ «КБ Надра») повідомив про те, що на адресу для листування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або ПАТ «КБ «Надра» оригінали виконавчих документів №2027/17651/12 виданих Московським районним судом м. Харкова відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 не надходили.
12.11.2024 адвокатом Шкільняком Я. С. направлено адвокатський запит № 2295 на електронну адресу Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у відповідь на який повідомлено, що у відділі перебувало виконавче провадження № 42495546 відносно ОСОБА_1 та на підставі виконавчого листа № 2027/17651/12, про стягнення заборгованості на користь ПАТ КБ «Надра», проте у 2014 році була винесене постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, але надати докази направлення на адресу стягувача вказаної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та виконавчого листа не являється можливим, у зв'язку зі знищенням матеріалів виконавчого провадження за закінченням строку зберігання та надано довідку про втрату виконавчого листа № 2027/17651/12 відносно ОСОБА_1 .
На час ухвалення рішення Московського районного суду м. Харкова від 06.08.2013 діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, статтею 22 якого було визначено, що виконавчий документ може бути пред'явлено до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно ч. 5 ст. 47 вищезазначеного закону, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року(надалі - Закон № 1404-VIII), згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
За частиною першою, другою, пунктом 1 частини 4 статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Тлумачення п. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів строк пред'явлення до виконання яких не сплив на час набрання 05.10.2016 року чинності Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.
У цьому випадку строк пред'явлення до виконання виконавчого листа сплив ще 15.05.2015 року, тобто до набрання чинності 05.10.2016 року Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII; близький за змістом припис був відображений у частині другій статті 24 Закону № 606-XIV).
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Положення статті 23 Закону № 606-XIV, а у Законі № 1404-VIII- положення статті 12 регулюють питання переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Тобто, звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, стягувачу необхідно надати докази поважності пропуску такого строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
15 квітня 2014 року державним виконавцем повернуто виконавчий документ стягувачу, тобто строк пред'явлення виконавчого документу до виконання був перерваний та закінчився 15 квітня 2015 року.
20 вересня 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено договір № GL3N24068 про відступлення права вимоги, зокрема за договором кредитним договором № 6/4/38/2008/840-К/003 від 11.06.2008.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02.12.2019 у справі № 2027/17651/12, замінено стягувача ПАТ «Комерційний «Банк Надра» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчих листах по справі № 2027/17651/12 за позовом ПАТ «Комерційний «Банк Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Разом з тим, як вбачається із відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку від 15.11.2024 року, ТОВ «ФК «Гефест» звернулося 14.11.2024 року до Фонду із запитом, у якому просило здійснити пошук оригіналу виконавчого документу № 2027/17651/12.
Тобто ТОВ «ФК «Гефест» почало вчиняти якісь дії для встановлення місця знаходження виконавчого документу № 2027/17651/12 більш ніж через п'ять років після укладення договору про відступлення прав вимоги.
А з указаною заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа ТОВ «ФК «Гефест» звернулося більше ніж через п'ять років після укладення договору про відступлення прав вимоги.
Із встановлених у справі обставин слідує, що ТОВ «ФК «Гефест», набувши право вимоги за виконавчим документам № 2027/17651/12 відносно ОСОБА_1 до 2024 року не виявляв зацікавленості відносно виконавчого документу та пред'явлення його до виконання у межах встановленого строку, або якнайшвидше звернення до суду для поновлення строку у разі його пропуску.
Заявником не зазначено обставин, за яких, він був позбавлений можливості вчинити дії щодо отримання інформації про виконавчі листи одразу після виникнення у нього права вимоги до боржників.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.
Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 1522/12531/12 за подібних правовідносин.
В силу вимог частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий документ до примусового виконання.
Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.
Слід також зазначити, що поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
ТОВ «ФК «Гефест» обґрунтовувало свою заяву про визнання поважності причин пропущення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та його поновлення, обмежившись лише вказівкою про невиконання рішення суду про стягнення заборгованості та відсутністю у заявника виконавчого листа з незалежних від нього причин, оскільки зазначені обставини самі по собі є суб'єктивними для вирішення питання поновлення пропущеного строку.
Отже, більше ніж протягом п'яти років після повернення виконавчого листа, ПАТ «КБ «Надра» як первісним стягувачем, який був зобов'язаний сумлінно користуватися своїми правами, не вчинялися дії з метою стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку, а обставини, що об'єктивно цьому перешкоджали не встановлено, відтак така поведінка сторони стягувача свідчить про свідоме зволікання у захисті своїх прав та інтересів і неналежну зацікавленість у реальному виконанні рішення суду.
Суд зазначає, що надані відповіді на запити заявника до виконавчої служби та та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку свідчать лише про відсутність виконавчих листів у вказаних адресатів.
Твердження в. о. начальника Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ Романа Романівця у довідці від 19.11.2024 № 227217 про те, що оскільки на теперішній час з'ясувати місцезнаходження вказаного виконавчого листа не виявляється можливим, вважаємо виконавчий лист таким що втрачено, суд відхиляє, оскільки належне виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо порядку надсилання виконавчого документу стягувачу у разі його повернення презюмується, допоки не буде встановлено протилежного.
Судовим розглядом установлено, що первісний стягувач за виконавчим листом - ПАТ «КБ «Надра» на час відступлення прав вимоги у вересні 2019 року втратив право на пред'явлення виконавчих документів до виконання.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто станом на вересень 2019 року, то право на пред'явлення виконавчого листа до виконання не набув (до вирішення питання про поновлення строку) і новий кредитор ТОВ «ФК «Гефест».
Зі змісту заяви ТОВ «ФК «Гефест» слідує, що єдиним доводом заявника є факт відсутності виконавчих документів у первісного стягувача та органів виконавчої служби, що свідчить про їх втрату та неможливість пред'явлення до виконання.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Суд вважає, що сам по собі факт відсутності виконавчого листа у первісного кредитора не є поважною причиною поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання його правонаступнику. Питання внутрішньої діяльності ПАТ «КБ «Надра» як юридичної особи також не можуть в достатній мірі впливати на вирішення питання поновлення пропущеного строку.
Виходячи з наведеного, заява ТОВ «ФК «Гефест» в частині поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин для пред'явлення виконавчого документа до виконання у встановлений законом строк.
Суд вважає, що наявність норм Конституції України, положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов'язковість виконання судового рішення та рішень Європейського суду з прав людини з цього приводу не можуть бути єдиною достатньою підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення.
Оскільки строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив і обґрунтовані підстави для його поновлення в межах даної справи (провадження) не вбачаються, то за результатами розгляду заяви в частині видачі дубліката виконавчого документа суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної вимоги враховуючи таке.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Враховуючи зміст пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
Відтак, підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, а умовою його видачі є те, що строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання, ще не закінчився.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 зроблено висновок про те, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Так як відсутні підстави для поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу, підстави для задоволення заяви в частини вимог про видачу дубліката виконавчого листа також відсутні.
Керуючись ст. 433 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ», заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 14 квітня 2025 року.
Суддя Михайло ВЛАСЕНКО