справа № 362/8579/24
провадження № 4-с/362/8/25
17.03.2025 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В., за участю секретаря судового засідання Диптан Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Крикуновим О.В., на бездіяльність Васильківського відділу ДВС в Обухівському районі Київської області щодо відмови у знятті арешту на майно та кошти, зобов'язання скасувати арешт на майно та кошти у виконавчому провадженні № 54630717.
Суд установив:
Суть зазначеної скарги зводиться до того, що у виконавчому провадженні № 54630717 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», однак державний виконавець не зняв накладений у виконавчому провадженні арешт манна боржника та не виключив ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників. У подальшому ОСОБА_2 звернувся із відповідною заявою до відділу ДВС, однак його заява не була задоволена, що й зумовило звернення до суду з цією скаргою.
Заявник, його представник і представник Васильківського відділу ДВС до суду не прибули.
Представник Васильківського відділу ДВС у письмових поясненнях щодо скарги наголосив на відсутності підстав для скасування арешту.
Суд установив, що на виконанні Васильківського відділу ДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 54630717, відкрите на підставі виконавчого листа від 07 червня 2017 року № 2/362/188/17 з виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/2594/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Вказаним рішенням суд, з-поміж іншого, ухвалив: стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 08 травня 2009 року в розмірі 23171,85 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 2768,14 грн., 15924,10 грн. - по процентам за користування кредитом, 2900,00 грн. - пеня та комісія, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 1079,61 грн. штрафу (процентна складова); стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» сплачений по справі судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп.
Так, постановою від 05 вересня 2017 року відкрито виконавче провадження.
Постановою від 06 вересня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.
Постановою від 25 вересня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
За приписами частини четвертої статті 59 цього ж Закону в редакції, яка була чинна на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Згідно з чанною редакцією частини четвертої статті Закону України «Про виконавче провадження» Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Водночас належить роз'яснити, що відповідно до частини п'ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
У випадку, що розглядається, суд не вбачає бездіяльності з боку державного виконавця або органу ДВС, а тому скарга в порядку судового контролю за виконанням судового рішення не може бути задоволена.
Керуючись статтями 258, 260, 448-450 ЦПК України, суд
постановив:
скаргу залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.В. Попович