Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 квітня 2025 р. № 520/30562/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди в розмірі 100000 грн щомісячно, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01 березня 2022 року по 08 серпня 2024 року;
2) зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення у вигляді додаткової винагороди в розмірі 100000 грн щомісячно, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01 березня 2022 року по 08 серпня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу в Збройних Силах України та у відповідності до записів, що містяться в журналі бойових дій (100/1258дск від 24 лютого 2022 року) та журналі ведення бойових дій № 21т від 16.05.2024 року військової частини НОМЕР_1 , позивач безпосередньо приймав участь у бойових діях, проте згідно картки особового рахунку військовослужбовця, в порушення вищенаведених нормативних актів, позивачу в період з 24 лютого 2022 року по 08 серпня 2024 року взагалі не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», тим самим порушено права і інтереси позивача.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
03.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зазначає, що позивач жодним чином не вказує, що саме на його думку має бути підставою отримання ним додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн., що не лише робить безпідставним його вимоги, а й ускладнює сам процес доказування та встановлення обставин справи. Виплата додаткової винагороди позивачу здійснювалася відповідачем відповідно до вимог законодавства, тому позов підлягає залишенню без задоволення, як необґрунтований.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 08.11.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою від 03.04.2025 суд витребував у Військової частини НОМЕР_1 пояснення щодо видачі карток особового рахунку військовослужбовця в частині виплати додаткової винагороди та надати до суду належні та допустимі докази нарахування додаткової винагороди позивачу.
Оскільки 06.12.2024, 13.12.2024 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 26.12.2024 по 17.01.2025 суддя перебувала на лікарняному, у період з 10.02.2025 по 14.02.2025 суддя була слухачкою семінару, який проводився Національною школою суддів України, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відпустки, лікування та навчання.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Позивач проходив військову службу за мобілізацією у Збройних Силах України та у відповідності до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 1 липня 2024 року № 709 (по особовому складу) звільнений з військової служби за підпунктом «б» пункту другого частини четвертої статті 26 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (зі змінами та доповненнями), а згідно з наказом Командира військової частини НОМЕР_1 від 08 серпня 2024 року № 231 (по стройовій частині) позивача з 08 серпня 2024 року виключено зі списків військової частини та з усіх видів забезпечення.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем за період з 01 березня 2022 року по 08 серпня 2024 року щомісячно протиправно не нараховувалась і не виплачувалась додаткова винагорода передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у вигляді щомісячної додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01 березня 2022 року по 08 серпня 2024 року, звернувся до суду з цим позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України №2011-XII від 20 грудня 1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ).
Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який безперервно продовжувався та триває дотепер.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 (далі - Постанова №168).
Пунктом 5 зазначеної Постанови № 168 встановлено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до абз.1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 (в первісній редакції на момент прийняття) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з абз. 4 п. 1 Постанови № 168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
В подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 до вищезазначеної Постанови № 168 були внесені зміни, згідно з якими абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 до постанови Кабінету Міністрів України № 168 були внесені зміни, відповідно до яких в абз. 1 п. 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
Таким чином, враховуючи вказане вище нормативне врегулювання, на період дії воєнного стану військовослужбовці мають право на виплату додаткової винагороди та додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Так, розмір додаткової винагороди становить 30000,00 грн., а у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - 100000,00 грн. пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
За правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10 грудня 2024 року по справі № 580/9551/23, зазначено наступне: "Колегія суддів наголошує, що пункт 1 постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що: - додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою військовослужбовця, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану. При цьому, в Академічному тлумачному словнику слово «постійний» визначається, зокрема, як: який триває ввесь час, не припиняючись і не перериваючись; - розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання військовослужбовцем участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; - визначається наказами командирів (начальників). Отже за відсутності принаймні однієї із вказаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Термін «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених, заходів», визначено окремим дорученням Міністра Оборони України від 23.06.2022 №912/в/29, наказами Державної прикордонної служби України «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», наказом від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ, Порядком та умовами виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від28.11.2022 №775, та Окремим дорученням Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22.03.2022.
Зазначеними нормативно-правовими актами визначено, які саме дії військовослужбовців, поліцейських, тощо, слід відносити до безпосередньої участі в бойових діях або заходах та визначено якими саме документами така участь підтверджується.
Як встановлено судом, підтвердженим є факт звільнення позивача з військової служби за підпунктом «б» пункту другого частини четвертої статті 26 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (зі змінами та доповненнями), та згідно з наказом Командира військової частини НОМЕР_1 від 08 серпня 2024 року № 231 (по стройовій частині).
Верховний Суд у постанові від 16.05.2024 по справі 520/16191/23 наголосив, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, очевидно, що застосування норм Постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260.
При цьому, якщо в першій телеграмі Міністра оборони України від 07.03.2022 №248/1217 перелік документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, був визначений альтернативно й передбачав можливість використання з цієї метою насамперед таких документів як бойовий наказ (бойове розпорядження), наказ (по стройовій частині) і журнал бойових дій, а рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або виконанні бойових (спеціальних) завдань - в разі його наявності, то в наступних розпорядчих документах Міністра оборони України, починаючи з 25 березня 2022 року, перелік відповідних документів визначений імперативно та має обов'язково включати: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад) та рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.
Вказані вище висновки щодо правозастосування викладені в постанові Верховного Суду від 25.01.2024 № 560/1216/23.
Судом встановлено, що відповідно до записів, що містяться у витягу з журналу бойових дій (100/1258дск від 24 лютого 2022 року) та витягах з наказах № 340 від 18.12.2022 та № 345 від 04.12.2023 військової частини НОМЕР_1 , позивач безпосередньо приймав участь у бойових діях з 19.12.2022 по 04.12.2023.
Також, з довідки від 15.05.2024 № 9957 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населеннята інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України вбачаэться, що у періоди часу з 19.12.2022 по 04.12.2023 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Рапортами командиру 4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 повідомлено щодо виплати додаткової винагороди, зокрема позивачу, під час бойових дій на лінії бойового зіткнення у періоди: з 21.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 31.07.2023, з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.10.2023, з 07.11.2023 по 08.11.2023, з 16.11.2023 по18.11.2023, з 21.11.2023 по 22.11.2023, з 25.11.2023 по 27.11.2023, з 01.12.2023 по 06.12.2023, з 11.12.2023 по 13.12.2023, з 16.12.2023 по 23.12.2023, з 27.12.2023 по 31.12.2023, з 03.01.2024 по 05.01.2024, з 07.01.2024 по 10.01.2024, з 12. 01.2024 по 13. 01.2024 , з 15. 01.2024 по 18. 01.2024, з 21. 01.2024 по 22. 01.2024 , з 26.01.2024 по 27.01.2024, з 01.01.2024 по 01.01.2024, з 24.01.2024 по 24.01.2024, з 31.01.2024 по 31.01.2024, з 02.02.2024 по 04.02.2024, з 06.02.2024 по 11.02.2024, з 13.02.2024 по 14.02.2024, з 16.02.2024 по 17.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 24.02.2024 по 25.02.2024, з 27.02.2024 по 28.02.2024, з 01.03.2024 по 03.03.2024, з 06. 03.2024 по 10.03.2024, з з 13. 03.2024 по 16. 03.2024, з 21. 03.2024 по 26. 03.2024, з 28. 03.2024 по 28. 03.2024, з 30. 03.2024 по 30. 03.2024, з 01.04.2024 по 28.04.2024.
На підставі вказаних рапортів винесено накази (по особовому складу) від 13.01.2023 № 29, від 27.02.2023 № 216, від 27.03.2023 № 354, від 12.04.2023 № 519, від 18.05.2023 № 851, від 12.06.2023 № 1061, від 15.07.2023 № 1297, від 16.08.2023 № 1472, від 18.09.2023 № 1708, від 17.10.2023 № 1954, від 2011.2023 № 2162, від 16.12.20223 № 2324, від 22.01.2024 № 146, від 19.02.2024 № 55, від 13.03.2024 № 78, від 16.04.2024 № 113, від 17.05.2024 № 146 про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану, зокрема позивачу, що підтверджується витягами з відповідіних наказів, наявних в матеріалах справи.
Інших доказів участі позивача безпосередньо в районах проведення бойових дій за спірний період, матеріали справи не містять та таких доказів позивачем до суду не надано.
Нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 відображена в довідці від 02.12.2024 № 21942, звіті про здійснені відрахування та виплати за період з 01 листопада 2022 року по 03 березня 2024 року та відомостях зарахувань заробітної плати, наявними в матеріалах справи:
- за лютий 2022 року 5606,45 грн.,
- за березень 2022 року 30000,00 грн.,
- за квітень 2022 року 30000,00 грн.,
- за травень 2022 року 30000,00 грн.,
- за червень 2022 року 30000,00 грн.,
- за липень 2022 року 30000,00 грн.,
- за серпень 2022 року 30000,00 грн.,
- за вересень 2022 року 30000,00 грн.,
- за жовтень 2022 року 30000,00 грн.,
- за листопад 2022 року 30000,00 грн.,
- за грудень 2022 року 30000,00 грн.,
- за січень 2023 року 54838,71 грн.,
- за лютий 2023 року 30000 грн.,
- за березень 2023 року 170000,00 грн.,
- за квітень 2023 року 100000,00 грн.,
- за травень 2023 року 100000,00грн.,
- за червень 2023 року 100000,00грн.,
- за липень 2023 року 100000,00грн.,
- за серпень 2023 року 100000,00 грн.,
- за вересень 2023 року 100000,00 грн.,
- за жовтень 2023 року 100000,00грн.,
- за листопад 2023 року 100000,00 грн.,
- за грудень 2023 року 53333,34 грн.,
- за січень 2024 року 79677,42 грн.,
- за лютий 2024 року 75161,29 грн.,
- за березень 2024 року 78275,85 грн.,
- за квітень 2024 року 75161,29 грн.,
- за травень 2024 року 93333,33 грн.
Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивач набув право на отримання спірної додаткової винагороди за періоди з з 21.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 31.07.2023, з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.10.2023, з 07.11.2023 по 08.11.2023, з 16.11.2023 по18.11.2023, з 21.11.2023 по 22.11.2023, з 25.11.2023 по 27.11.2023, з 01.12.2023 по 06.12.2023, з 11.12.2023 по 13.12.2023, з 16.12.2023 по 23.12.2023, з 27.12.2023 по 31.12.2023, з 03.01.2024 по 05.01.2024, з 07.01.2024 по 10.01.2024, з 12. 01.2024 по 13. 01.2024 , з 15. 01.2024 по 18. 01.2024, з 21. 01.2024 по 22. 01.2024 , з 26.01.2024 по 27.01.2024, з 01.01.2024 по 01.01.2024, з 24.01.2024 по 24.01.2024, з 31.01.2024 по 31.01.2024, з 02.02.2024 по 04.02.2024, з 06.02.2024 по 11.02.2024, з 13.02.2024 по 14.02.2024, з 16.02.2024 по 17.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 24.02.2024 по 25.02.2024, з 27.02.2024 по 28.02.2024, з 01.03.2024 по 03.03.2024, з 06. 03.2024 по 10.03.2024, з з 13. 03.2024 по 16. 03.2024, з 21. 03.2024 по 26. 03.2024, з 28. 03.2024 по 28. 03.2024, з 30. 03.2024 по 30. 03.2024, з 01.04.2024 по 28.04.2024, яка була йому нарахована та виплачена з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно участі у здійсненні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій.
Стосовно іншої частини спірного періоду суд зазначає про відсутність підстав для нарахування додаткової грошової допомоги у розмірі 100000 грн, оскільки інформації щодо безпосередньої участі позивача у цей період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та доказів на її підтвердження не надано, за інформацією відповідача документи, які підтверджували участь позивача у зазначених заходах при перебуванні безпосередньо в районі бойових дій відсутні.
Таким чином, будь-яких доказів та документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії в інші періоди, окрім зазначених вище, не надано, з огляду на що суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.04.2025.
Суддя О.В. Пасечнік