Справа № 420/27082/24
15 квітня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01,01.2016 року по 28.02.2018 року враховуючи базовий місяць - січень 2008 року;
- визнати протиправними дії НОМЕР_5 мобільного прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_6 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за повних 18 років календарної служби;
- зобов'язати НОМЕР_5 мобільний прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_6 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за повних 19 рік календарної військової служби з врахуванням проведеної виплати.
Ухвалою від 02.09.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 09.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст. 262 КАС України); встановлено, що справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Ухвалою від 27.03.2025 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23.
Ухвалою від 15.04.2025 року провадження у справі поновлено.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначено, що до вказаних правовідносин не застосовується строк звернення до суду, оскільки останні виникли до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX.
Згідно з ч.4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, звернення до суду з пропуском установленого строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Дослідивши адміністративний позов суд дійшов висновку, що позов поданий з порушенням вимог ст.161 КАС України.
Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
КАС України передбачено можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду не лише цим Кодексом, а також іншими законами, які мають перевагу в застосуванні порівняно із строками, визначеними в частині другій та частині п'ятій статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України)(у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини 1 і 2статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Натомість, після цієї дати, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 06.04.2023 у справі №260/3564/22.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30.06.2023.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Суд звертає увагу, що позивача звільнено з військової служби та знято з усіх видів грошового забезпечення 23.11.2023 року.
При цьому, до спірних правовідносин необхідно застосовувати тримісячний строк звернення, передбачений статтею 233 КЗпП України, так як розглядуваний спір пов'язаний з недотриманням законодавства про оплату праці.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскільки у межах спірних правовідносин, тримісячний строк звернення до суду почав перебіг з наступного дня (01.07.2023) після закінчення дії карантину (30.06.2023), а з позовом позивач звернувся 28.03.2025, а тому тримісячний строк звернення до суду позивачем пропущений.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №500/6880/23.
Згідно з положеннями частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд звертає увагу, що на момент розгляду даної справи, ним враховано саме останню позицію Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
Таким чином, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Враховуючи недоведеність заявником існування об'єктивно непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з цими вимогами, суд визнає неповажними зазначені заявником в заяві причини пропуску строку звернення.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно з частинами першою, третьою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд вважає за необхідне залишити позов без руху після відкриття провадження з урахуванням положень ст.123 КАС України та надати позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску.
Частинами 13-15 ст.171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За таких обставин суд вважає необхідним залишити позов без руху та повідомити позивача про надання йому 5-денного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням при поважності причин його пропуску та повідомити, що у разі їх не усунення позов буде залишений без розгляду у відповідності до п.7 ч.1 ст.240 КАС України.
Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя,
Визнати неповажними зазначені позивачем в заяві причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання ухвали надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі ненадання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Самойлюк