Рішення від 15.04.2025 по справі 420/6061/25

Справа № 420/6061/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕМС ГРУП» до Одеської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕМС ГРУП» (далі - позивач) до Одеської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UА500020/2025/000019/2 від 13.01.2025 року, № UА500020/2025/000021/2 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000020/2 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000023/2 від 16.01.2025 року, № UА500020/2025/000025/2 від 16.01.2025 року;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2025/000029 від 13.01.2025 року, № UА500020/2025/000031 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000030 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000038 від 16.01.2025 року, № UА500020/2025/000041 від 16.01.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.04.2024 року між ТОВ «БРЕСЛАВБУД» (Комітент) та ТОВ «АЛЬТЕМС ГРУП» (Комісіонер) укладений договір комісії № 24/29.04, за яким Комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

29.04.2024 року (Комітент) та ТОВ «АЛЬТЕМС ГРУП» (Комісіонер) укладено договір комісії № 290424, за яким Комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

Також, 29.04.2024 року між компанією LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.), Об'єднані Арабські Емірати (Продавець) та ТОВ «АЛЬТЕМС ГРУП» (Покупець) укладений контракт № AGA-290424, пунктом 1.3 якого передбачено, що згідно чинного Контракту Продавець продає, а Покупець купляє Товар згідно Інвойсів до Контракту на кожну поставку. Товар придбавається для реалізації на території України. Відповідно до пункту 1.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року цей контракт укладається в рамках виконання договорів комісії.

Згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) № AGA-290424 від 29.04.2024 року позивачем у компанії LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING придбано товар згідно інвойсів до контракту на кожну поставку.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару уповноваженою особою декларанта подано до відповідача митні декларації № 25UA500020000264U9 від 13.01.2025 року, № 25UA500020000275U2 від 14.01.2025 року, № 25UA500020000278U0 від 14.01.2025 року, № 25UA500020000345U6 від 16.01.2025 року, № 25UA500020000346U5 від 16.01.2025 року.

Позивач вказує, що під час декларування товару відповідно до ст.ст.57, 58 Митного кодексу України ним було самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 Митного кодексу України.

Проте, відповідач за результатами розгляду поданих митних декларацій та доданих до них документів неправомірно відмовив у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю у зв'язку з тим, що у поданих документах, на думку відповідача, містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи.

Так, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2025/000019/2 від 13.01.2025 року, № UА500020/2025/000021/2 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000020/2 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000023/2 від 16.01.2025 року, № UА500020/2025/000025/2 від 16.01.2025 року, якими застосовано резервний метод визначення митної вартості та прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2025/000029 від 13.01.2025 року, № UА500020/2025/000031 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000030 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000038 від 16.01.2025 року, № UА500020/2025/000041 від 16.01.2025 року.

Позивач вважає вказані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що надані до Одеської митниці документи кореспондувалися між собою та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності всі відомості, які підтверджували числові значення митної вартості (її складових), й не давали підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Тобто використані декларантом відомості про визначення митної вартості, базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, а тому існували підстави, передбачені ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України для застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (першого методу).

Разом з тим, на думку позивача, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем не наведено існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості, не зазначено причин, через які не міг бути застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (перший метод). Враховуючи викладене, у Одеської митниці не було підстав, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причин для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.

Також позивач вказує, що Одеська митниця в оскаржуваних рішеннях використала резервний метод визначення митної вартості (шостий метод), зазначивши номери та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів наступні митні декларації: від 19.12.2024 № UА500020/2024/010329, від 20.11.2024 № UА100180/2024/013894, від 02.12.2024 № UА500020/2024/009966, від 19.10.2024 № UА100180/2024/012807, від 27.10.2024 № UА408020/2024/053426. Разом з тим, на думку позивача, митна вартість товарів, яка була зазначена у вказаних митних деклараціях, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до її показників.

Позивач зазначає, що приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товарів була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навела жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товарів. Відповідачем не наведені порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів (тобто не наведене обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування).

Ухвалою від 05.03.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/6061/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

19.03.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару (умови поставки СРТ) до Одеської митниці подано митні декларації (МД): № 25UA500020000264U9 від 13.01.2025 року, № 25UA500020000275U2 від 14.01.2025 року, № 25UA500020000278U0 від 14.01.2025 року, № 25UA500020000345U6 від 16.01.2025 року, № 25UA500020000346U5 від 16.01.2025 року. Разом з митними деклараціями позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.

Відповідач вказує, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості по МД № 25UA500020000264U9 від 13.01.2025 року, № 25UA500020000275U2 від 14.01.2025 року, № 25UA500020000278U0 від 14.01.2025 року, № 25UA500020000345U6 від 16.01.2025 року, № 25UA500020000346U5 від 16.01.2025 року, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

По (МД) № 25UA500020000264U9 від 13.01.2025 - 13.01.2025 до митного органу надійшов лист №б/н декларанта щодо надання на вимогу митного органу додаткового документа - прайс-листа від 19.11.2024 № б/н. По (МД) № 25UA500020000275U2 від 14.01.2025 - 14.01.2025 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 14.01.2025 б/н з повідомленням, що надано всі наявні документи, що підтверджують митну вартість товару за митною декларацією та з проханням продовжити митне оформлення. Також, на вимогу митного органу, надано в якості додаткових документів прайс-лист від 21.10.2024. По (МД) № 25UA500020000278U0 від 14.01.2025 - 14.01.2025 до митного органу надійшов лист №б/н декларанта щодо надання на вимогу митного органу додаткового документа - прайс-листа від 28.10.2024 № б/н, в якому, між іншим, наявні розбіжності, викладені в п4 та п.5 наведеного вище переліку. По (МД) № 25UA500020000345U6 від 16.01.2025 - 16.01.2025 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 16.01.2025 б/н щодо відмови надання витребуваних документів в повному обсязі у продовж 10 діб. По (МД) № 25UA500020000346U5 від 16.01.2025 - 16.01.2025 митним органом отримано прайс лист Б/н від 19.09.2025 та лист уповноваженої особи б/н від 16.01.2025 з повідомленням, що у встановлений термін інші витребувані митним органом та додаткові документи надаватись не будуть. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, було повідомлено, що митну вартість товарів, заявлених до митного оформлення за (МД) № 25UA500020000264U9 від 13.01.2025, (МД) № 25UA500020000275U2 від 14.01.2025, (МД) № 25UA500020000278U0 від 14.01.2025, (МД) № 25UA500020000345U6 від 16.01.2025, (МД) № 25UA500020000346U5 від 16.01.2025 буде скориговано. Адже декларантом не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, та не спростовано наявні розбіжності у документах.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020000264U9 від 13.01.2025, (МД) № 25UA500020000275U2 від 14.01.2025, (МД) № 25UA500020000278U0 від 14.01.2025, (МД) № 25UA500020000345U6 від 16.01.2025, (МД) № 25UA500020000346U5 від 16.01.2025 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Також відповідач зазначає, що послідовно розглядаючи обмеження щодо застосування наступних методів визначення митної вартості товарів, які наведені у ст.ст. 58- 63 Митного кодексу України, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів, поданих до митного оформлення до Одеської митниці за (МД) № 25UA500020000264U9 від 13.01.2025, (МД) № 25UA500020000275U2 від 14.01.2025, (МД) № 25UA500020000278U0 від 14.01.2025, (МД) № 25UA500020000345U6 від 16.01.2025, (МД) № 25UA500020000346U5 від 16.01.2025 було обрано метод визначення митної вартості - другорядний метод визначення митної вартості - резервний (метод 2 ґ). З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим та становить 3,96 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом - 3,05 дол.США/кг. Митну вартість скориговано з урахуванням опису товару, країни виробництва, ваги, умов поставки, митне оформлення якого здійснено у наближений до митного оформлення час та ґрунтується на раніше визнаній (визначених) митними органами митній вартості товарів.

Відповідач зазначає, що у рішеннях про коригування митної вартості № UА500020/2025/000019/2 від 13.01.2025, № UА500020/2025/000021/2 від 14.01.2025, № UА500020/2025/000020/2 від 14.01.2025, № UА500020/2025/000023/2 від 16.01.2025, № UА500020/2025/000025/2 від 16.01.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею було видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2025/000029 від 13.01.2025, № UА500020/2025/000031 від 14.01.2025, № UА500020/2025/000030 від 14.01.2025, № UА500020/2025/000038 від 16.01.2025, № UА500020/2025/000041 від 16.01.2025 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, Одеська митниця вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару № UА500020/2025/000019/2 від 13.01.2025, № UА500020/2025/000021/2 від 14.01.2025, № UА500020/2025/000020/2 від 14.01.2025, № UА500020/2025/000023/2 від 16.01.2025, № UА500020/2025/000025/2 від 16.01.2025 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2025/000029 від 13.01.2025, № UА500020/2025/000031 від 14.01.2025, № UА500020/2025/000030 від 14.01.2025, № UА500020/2025/000038 від 16.01.2025, № UА500020/2025/000041 від 16.01.2025 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.03.2025 31 адміністративного позову ТОВ «АЛЬТЕМС ГРУП».

Також 19.03.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 20.03.2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

29.04.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "БРЕСЛАВБУД" (Комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕМС ГРУП" (Комісіонер) укладено договір комісії № 24/29.04.

Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що Комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору комісії № 24/29.04 від 29.04.2024 року Комісіонер зобов'язаний самостійно провести всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище, призначеної йому останнім; за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти зовнішньоекономічний (і) договір (и), або на підставі раніше укладених договорів. Виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов'язані із ввозом Товару на митну територію України, для чого він має право укласти від свого імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), із власником митних (ліцензованих) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачуються за митною декларацією.

Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 договору комісії № 24/29.04 від 29.04.2024 року визначено, що Комісіонер зобов'язаний на основі контракту, складеного Продавцем Товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з Продавцем-нерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими в контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем. У випадку виникнення у Комісіонера курсової різниці в результаті купівлі валюти для розрахунків з Продавцем, вона покривається Комісіонеру Комітентом у повному обсязі.

29.04.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТДОМ" (Комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕМС ГРУП" (Комісіонер) укладено договір комісії № 290424.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору комісії № 290424 від 29.04.2024 року Комісіонер зобов'язаний самостійно провести всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище, призначеної йому останнім; за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти договір купівлі-продажу із Продавцем Товару від свого імені, але за рахунок Комітента. Виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов'язані із ввозом Товару на митну територію України, для чого він має право укласти від свого імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), із власником митних (ліцензованих) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачуються за митною декларацією.

Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 договору комісії № 290424 від 29.04.2024 року визначено, що Комісіонер зобов'язаний на основі контракту, складеного Продавцем Товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з Продавцем-нерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими в контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем. У випадку виникнення у Комісіонера курсової різниці в результаті купівлі валюти для розрахунків з Продавцем, вона покривається Комісіонеру Комітентом у повному обсязі.

Також, судом встановлено, що 29.04.2024 року між компанією LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.), Об'єднані Арабські Емірати (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕМС ГРУП" (Покупець) укладено контракт № AGA-290424, пунктом 1.3 якого передбачено, що згідно чинного Контракту Продавець продає, а Покупець купляє Товар згідно Інвойсів до Контракту на кожну поставку. Товар придбавається для реалізації на території України.

Відповідно до пункту 1.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року цей контракт укладається в рамках виконання договорів комісії.

В пункті 2.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року зазначено, що вид, кількість, ціна, вартість Товару, узгоджується між Продавцем і Покупцем і фіксується в інвойсах до Контракту.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року загальна сума контракту складається із загальної суми інвойсів. Валюта Контракту та платежів - долар США.

Відповідно до п.5.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року пакування, у якому відвантажується Товар, повинне відповідати технічним умовам, а також забезпечувати за умови належного поводження з вантажем схоронність Товару під час транспортування морським транспортом.

Пунктом 5.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року визначено, що на кожну партію Товару Продавець зобов'язується надати наступні документи: інвойс, товаротранспортну накладну чи телекс-реліз (морський коносамент).

Відповідно до пункту 6.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року поставка Товару може здійснюватися морським та автомобільним транспортом.

Пунктом 6.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року визначено, що умови поставки згідно цього Контракту обумовлюються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі до Контракту згідно з правилами Інкотермс 2020.

Пунктом 6.3 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року визначено, що за дорученням Продавця безпосереднім відправником Товару може бути інша фірма. Відправник Товару та конкретні умови вказуються в супровідних документах.

Згідно з пунктом 7.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року оплата здійснюється по факту поставки товару у доларах США, на банківський рахунок Продавця, чи за іншими реквізитами, зазначеними у додаткових угодах до Контракту.

Пунктом 7.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року визначено, що розрахунки за цим Контрактом проводяться в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку Покупця, на поточний рахунок Продавця згідно цього контракту, Товар за цим контрактом, поставляється за умови відстрочки платежу. Оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу на протязі 180 днів з моменту митного оформлення товару в країні Покупця.

Пунктом 7.3 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року обумовлено, що всі податки, мито та інші збори по виконанню даного Контракту на території країни Продавця несе Продавець, а на території країни Покупця Покупець.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.) поставила товариству "АЛЬТЕМС ГРУП" товар згідно інвойсу №87117-BRC вiд 19.11.2024 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість товару. Загальна вартість товару становить 64759,83 доларів США. Умови поставки - СРТ-Київ.

З метою митного оформлення імпортованого товару року уповноваженою особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») до Одеської митниці подано митну декларацію № 25UA500020000264U9 від 13.01.2025 року, в графі 31 якої був наведений наступний опис товарів: товар № 1. Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована, може використовуватись для пошиву, оздоблення, для гідроізоляції і будівельних робіт, в асортименті, всього 77 930 метрів, 587 пакунків. Торговельна марка - Esfabric. Виробник - SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO.,LTD Країна виробництва CN.

Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом, до митної декларації № 25UA500020000264U9 від 13.01.2025 року, було надано: пакувальний лист б/н від 19.11.2024 року, інвойс (invoice) № 87117-ВКС від 19.11.2024 року, міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) № б/н від 10.01.2025 року, декларація про походження товару № 87117-ВRС від 19.11.2024 року, контракт № АGА-290424 від 29.04.2024 року, договір комісії № 24/29.04 від 29.04.2024 року, договір № 36 від 13.06.2024 року про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, заява на проведення фізичного огляду від 13.01.2025 року, акт про зважування від 13.01.2025 року.

У зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, було зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення. Також роз'яснено, що згідно частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Зазначені документи необхідно надати з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ.

Листом б/н від 13.01.2025 року уповноважена особа декларанта (ТОВ "СІАР-ГРУПП") повідомила відповідача про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості. Також уповноважена особа декларанта додатково надала до митниці прайс-лист від 19.11.2024 року.

13.01.2025 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2025/000019/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Як вбачається з рішення митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товару № 1 є більшим і становить 3,96 дол. США/кг. (МД від 19.12.2024 № UA500020/2024/010329), ніж заявлено декларантом - 3,05 дол.США/кг.

Так, у рішенні № UА500020/2025/000019/2 від 13.01.2025 року відповідачем було вказано, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1. Відповідно до п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, а також пунктом 4.1 Контракту передбачено сертифікати виробника, які до митного контролю надано не було;

2. Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного контролю документах відсутні відомості щодо такої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3. Рахунок-фактура (інвойс) від 19.11.2024 № 87117-BRC не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар;

4. Рахунок-фактура (інвойс) від 19.11.2024 № 87117-BRC визначає вартість товару за метр, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулона, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованіших домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;

5. В пакувальному листі від 19.11.2024 № Б/н з-поміж описових відомостей зазначено наявність на товарі торговельної марки “ ESfabric », проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару та високу ймовірність наявності домовленостей щодо товару, відомості про які до митного контролю не надано.

Також у рішенні вказано, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 13.01.2025 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2025/000029.

Товар, який надійшов на адресу позивача за (МД) № 25UA500020000264U9 від 13.01.2025 року, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500020000268U5 від 13.01.2025 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Також на виконання умов зовнішньоекономічного контракту LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.) поставила товариству "АЛЬТЕМС ГРУП" товар згідно інвойсу №67119-PFU вiд 21.10.2024 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість товару. Загальна вартість товару становить 73486,73 доларів США. Умови поставки - СРТ-Київ.

З метою митного оформлення імпортованого товару року уповноваженою особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») до Одеської митниці подано митну декларацію № 25UA500020000275U2 від 14.01.2025 року, в графі 31 якої був наведений наступний опис товарів: товар № 1. Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована, може використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах завширшки 1,5м.(+-5%), всього 140 510 метрів, 832 пакунки. Торговельна марка - TifabricВиробник - NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTDКраїна виробництва CN.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом, до митної декларації № 25UA500020000275U2 від 14.01.2025 року, було надано: пакувальний лист б/н від 21.10.2024, інвойс (invoice) №67119-PFU вiд 21.10.2024 року, міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) № 790 від 08.01.2025, декларація про походження товару № 67119- PFU від 21.10.2024 року, контракт № АGА-290424 від 29.04.2024 року, договір комісії № 290424 від 29.04.2024 року, договір № 36 від 13.06.2024 року про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, заява на проведення фізичного огляду від 14.01.2025 року, акт про зважування від 14.01.2025 року.

Листом б/н від 14.01.2025 року уповноважена особа декларанта (ТОВ "СІАР-ГРУПП") повідомила відповідача про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості. Також уповноважена особа декларанта додатково надала до митниці прайс-лист від 21.10.2024 року.

14.01.2025 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2025/000021/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Як вбачається з рішення митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товару № 1 є більшим і становить 3,96 дол. США/кг. (МД від 20.11.2024 № UA100180/2024/13894), ніж заявлено декларантом - 3,05 дол.США/кг.

Так, у рішенні № UА500020/2025/000021/2 від 14.01.2025 року відповідачем було вказано, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

2. Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3. У наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості щодо страхування товару;

4. Рахунок-фактура (інвойс) від 21.10.2024 № 67119-PFU не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар;

5. Рахунок-фактура (інвойс) від 21.10.2024 № 67119-PFU визначає вартість товару за метр, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулона, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованіших домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 14.01.2025 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2025/000031.

Товар, який надійшов на адресу позивача за (МД) № 25UA500020000275U2 від 14.01.2025 року, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500020000286U6 від 14.01.2025 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Також на виконання умов зовнішньоекономічного контракту LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.) поставила товариству "АЛЬТЕМС ГРУП" товар згідно інвойсу №67333-AGW вiд 28.10.2024 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість товару. Загальна вартість товару становить 83755,36 доларів США. Умови поставки - СРТ-Київ.

З метою митного оформлення імпортованого товару року уповноваженою особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») до Одеської митниці подано митну декларацію № 25UA500020000278U0 від 14.01.2025 року, в графі 31 якої був наведений наступний опис товарів: товар № 1. Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована, може використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах завширшки 1.5м.(+-5%), всього 117 280 метрів, 797 пакунків.Торговельна марка - S-MfabricВиробник - NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTDКраїна виробництва CN; товар № 2. Тканини трикотажні ворсові, машинного в'язання, виготовлені з синтетичних волокон, пофарбовані, можуть використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах завширшки 1.5м.(+-5%), всього 3040 метрів, 71 пакунок.Торговельна марка - S-MfabricВиробник - NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTDКраїна виробництва CN.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом, до митної декларації № 25UA500020000278U0 від 14.01.2025 року, було надано: пакувальний лист б/н від 28.10.2024, інвойс (invoice) №67333-AGW вiд 28.10.2024 року, міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) № 184 від 08.01.2025, декларація про походження товару № 67333-AGW від 28.10.2024 року, контракт № АGА-290424 від 29.04.2024 року, договір комісії № 290424 від 29.04.2024 року, договір № 36 від 13.06.2024 року про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, заява на проведення фізичного огляду від 14.01.2025 року, акт про зважування від 14.01.2025 року.

14.01.2025 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2025/000020/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Як вбачається з рішення митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товару № 1 є більшим і становить 3,96 дол. США/кг. (МД від 19.12.2024 № UA500020/2024/010329), ніж заявлено декларантом - 3,05 дол.США/кг; рівень митної вартості товару № 2 є більшим і становить 3,96 дол. США/кг. (МД від 02.12.2024 № UA500020/2024/009966), ніж заявлено декларантом - 3,05 дол.США/кг.

Так, у рішенні № UА500020/2025/000020/2 від 14.01.2025 року відповідачем було вказано, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

3. Рахунок-фактура (інвойс) від 28.10.2024 № 67333-AGW не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар;

4. Рахунок-фактура (інвойс) від 28.10.2024 № 67333-AGW визначає вартість товару за метр, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулона, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованіших домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;

5. В пакувальному листі від 28.10.2024 № Б/н з-поміж описових відомостей зазначено наявність на товарах № 1 та № 2 згідно ЕМД від 14.01.2025 № 25UA500020000278U0 торговельної марки “ S-Mfabric », проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару та високу ймовірність наявності домовленостей щодо товару, відомості про які до митного контролю не надано.

Товар, який надійшов на адресу позивача за (МД) № 25UA500020000278U0 від 14.01.2025 року, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500020000285U7 від 14.01.2025 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Також на виконання умов зовнішньоекономічного контракту LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.) поставила товариству "АЛЬТЕМС ГРУП" товар згідно інвойсу №44439-SBP вiд 28.10.2024 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість товару. Загальна вартість товару становить 57173,44 доларів США. Умови поставки - СРТ-Київ.

З метою митного оформлення імпортованого товару року уповноваженою особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») до Одеської митниці подано митну декларацію № 25UA500020000345U6 від 16.01.2025 року, в графі 31 якої був наведений наступний опис товарів: товар № 1. Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована, може використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах завширшки 1,5м.(+-5%), всього 119 360 метрів, 748 пакунків.Торговельна марка - TIfabricВиробник - NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTDКраїна виробництва CN.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом, до митної декларації № 25UA500020000345U6 від 16.01.2025 року, було надано: пакувальний лист б/н від 28.10.2024, інвойс (invoice) №44439-SBP вiд 28.10.2024 року, міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) № 075 від 08.01.2025, декларація про походження товару №44439-SBP вiд 28.10.2024 року, контракт № АGА-290424 від 29.04.2024 року, договір комісії № 290424 від 29.04.2024 року, договір № 36 від 13.06.2024 року про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, заява на проведення фізичного огляду від 16.01.2025 року, акт про зважування від 16.01.2025 року.

Листом б/н від 16.01.2025 року уповноважена особа декларанта (ТОВ "СІАР-ГРУПП") повідомила відповідача про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості. Також уповноважена особа декларанта додатково надала до митниці прайс-лист від 28.10.2024 року.

16.01.2025 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2025/000023/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Як вбачається з рішення митним органом було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим: по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено становить - 3,96 дол. США/кг. (МД від 20.11.2024 № UA100180/2024/13894), ніж заявлено декларантом - 3,05 дол.США/кг.

Так, у рішенні № UА500020/2025/000023/2 від 16.01.2025 року відповідачем було вказано, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1. у п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, а також п.4.1 Контракту передбачені сертифікати виробника які до митного оформлення надано не було;

2. відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3. у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості що страхування товару;

4. рахунок-фактура (інвойс) від 28.10.2024 № 44439-SBP, пакувальний лист від 28.10.2024 б/н містять підписи та печатки, які мають ознаки створення графічним редактором, копіювання, тощо. А також рахунок-фактура (інвойс) від 28.10.2024 № 44439-SBP не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 16.01.2025 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2025/000038.

Товар, який надійшов на адресу позивача за (МД) № 25UA500020000345U6 від 16.01.2025 року, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500020000351U4 від 16.01.2025 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Також на виконання умов зовнішньоекономічного контракту LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.) поставила товариству "АЛЬТЕМС ГРУП" товар згідно інвойсу №97007-VLA вiд 19.09.2024 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість товару. Загальна вартість товару становить 38700,20 доларів США. Умови поставки - СРТ-Київ.

З метою митного оформлення імпортованого товару року уповноваженою особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») до Одеської митниці подано митну декларацію № 25UA500020000346U5 від 16.01.2025 року, в графі 31 якої був наведений наступний опис товарів: товар № 1. Тканини трикотажні ворсові, машинного в'язання, виготовлені з синтетичних волокон, пофарбовані, можуть використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах завширшки 1.8м.(+-5%), всього 16 440 метрів, 398 пакунків.Торговельна марка - NOfabricВиробник - NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTDКраїна виробництва CN; товар № 2. Тканина трикотажна машинного в'язання, із синтетичних волокон, пофарбована, може використовуватись для пошиву, оздоблення, для будівельних робіт, для пакування, в асортименті, у рулонах завширшки 1,8м.(+-5%), всього 2050 метрів, 33 пакунки. Торговельна марка - NOfabricВиробник - NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTDКраїна виробництва CN.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом, до митної декларації № 25UA500020000346U5 від 16.01.2025 року, було надано: пакувальний лист б/н від 19.09.2024, інвойс (invoice) №97007-VLA вiд 19.09.2024 року, міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) № 692 від 08.01.2025, декларація про походження товару №97007-VLA вiд 19.09.2024 року, контракт № АGА-290424 від 29.04.2024 року, договір комісії № 290424 від 29.04.2024 року, договір № 36 від 13.06.2024 року про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, заява на проведення фізичного огляду від 16.01.2025 року, акт про зважування від 16.01.2025 року.

16.01.2025 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2025/000025/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Як вбачається з рішення митним органом було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товару, що продається на аналогічних комерційних умовах, експорт в Україну здійснюється з тієї ж країни, та встановлено, що рівень митної вартості подібного товару № 1, митне оформлення якого вже здійснено, є більшим та становить 3,96 дол. США/кг (МД від 19.10.2024 № UA100180/2024/012807), ніж заявлено декларантом 3,05 дол. США/кг; подібного товару № 2, митне оформлення якого вже здійснено, є більшим та становить 3,96 дол. США/кг (МД від 27.10.2024 № UA408020/2024/053426), ніж заявлено декларантом 3,05 дол. США/кг.

Так, у рішенні № UА500020/2025/000025/2 від 16.01.2025 року відповідачем було вказано, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

3. Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CPT Київ, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

4. Рахунок-фактура (інвойс) від 19.09.2024 № 97007-VLA визначає вартість товару за метр, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулона, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;

5. В пакувальному листі від 19.09.2024 № Б/н з-поміж описових відомостей зазначено наявність на товарах № 1 та № 2 згідно ЕМД від 16.01.2025 № 25UA500020000346U5 торговельної марки “NOfabric», проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару та високу ймовірність наявності домовленостей щодо товару, відомості про які до митного контролю не надано;

6. Відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) від 19.09.2024 № 97007-VLA та п.7.2 Контракту, оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу на протязі 180 днів з моменту митного оформлення товару в країні Покупця. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

Товар, який надійшов на адресу позивача за (МД) № 25UA500020000346U5 від 16.01.2025 року, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500020000354U1 від 16.01.2025 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UА500020/2025/000019/2 від 13.01.2025 року, № UА500020/2025/000021/2 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000020/2 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000023/2 від 16.01.2025 року, № UА500020/2025/000025/2 від 16.01.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2025/000029 від 13.01.2025 року, № UА500020/2025/000031 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000030 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000038 від 16.01.2025 року, № UА500020/2025/000041 від 16.01.2025 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України).

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Керуючись ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п.1 ч.5 ст.54 МК України).

Як встановлено ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.ч. 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч.2 ст.55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила №598).

Так, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках визначених даною частиною.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

У разі відмови у митному оформленні також складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року (Розділ VIII).

Як було встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною контракту. Водночас, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, з оскаржених рішень про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п'ятого методів визначення митної вартості. Водночас, відповідач застосував шостий резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугував аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, зокрема митні декларації від 19.12.2024 року № UА500020/2024/010329, від 20.11.2024 року № UА 100180/2024/013894, від 02.12.2024 року № UА 500020/2024/009966, від 19.10.2024 року № UА100180/2024/012807, від 27.10.2024 року № UА408020/2024/053426.

З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних ЄАІС Держмитслужби України мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом було сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Крім того, згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статтей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номеру митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та зазначення що рівень такої вартості у неї у максимально наближений час з урахуванням вагових характеристик є більшим), не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені вище обставини суд доходить висновку про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованих товарів та визначення більшої митної вартості цих товарів за резервним методом.

Суд уважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту. В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.

Щодо тверджень відповідача про ненадання до митного оформлення коносаментів та сертифікатів виробника, суд зазначає.

Коносамент товаророзпорядчий документ, цінний папір, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

Коносамент не є визначеним ст.53 МК України документом, що підтверджує митну вартість товару, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 03 липня 2024 року по справі №821/1036/18.

Пунктом 5.2 контракту 5.2 контракту №AGA-290424 від 29.04.2024 року обумовлено, що на кожну партію Товару Продавець зобов'язується надати наступні документи: інвойс, товаротранспортну накладну чи телекс-реліз (морський коносамент).

Тобто, договором визначено надання одного з документів: товаро-транспортної накладної чи телекс-релізу (морський коносамент).

Контрактом не передбачений обов'язок Продавця надати Покупцю в будь-якому випадку морський коносамент.

Згідно п.6.1 Контракту поставка Товару може здійснюватися морським та автомобільним транспортом.

Як вже зазначалося, до митного оформлення декларантом було надано міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), які підтверджували факт перевезення товарів автомобільним транспортом.

Обов'язковість надання коносаменту не передбачена ні умовами контракту, а ні положеннями МК України.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 4.1 контракту передбачено, що якість Товару, проданого відповідно до даного Контракту, повинна повністю відповідати міжнародним стандартам і сертифікатам виробника, проте суд звертає увагу, що контрактом не визначено обов'язку щодо надання покупцю сертифікату виробника (сертифікату якості товару).

Сертифікату виробника (сертифікату якості товару) не є документами, що підтверджують митну вартість товарів, не містять інформації щодо числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів; відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Окрім цього, вказаний документ не містяться в переліку, визначеному ч.2 ст.53 МК України, як такий, що підтверджує митну вартість товарів.

Таким чином, суд відхиляє вищевказані покликання відповідача як необґрунтовані.

Щодо посилань відповідача у оскаржуваному рішенні на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, суд зазначає наступне.

Так, згідно пп. «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

За умовами п.6.2 контракту №AGA-290424 від 29.04.2024 року умови поставки згідно цього контракту обумовлюються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі до Контракту згідно з правилами Інкотермс 2020.

В інвойсах №87117-BRC вiд 19.11.2024 року, №67119-PFU вiд 21.10.2024 року, №67333-AGW вiд 28.10.2024 року, №44439-SBP вiд 28.10.2024 року, №97007-VLA вiд 19.09.2024 року наведені умови поставки СРТ-Київ.

В статті А.8 "Перевірка/пакування/маркування" розділу А "Обов'язки продавця" умов поставки СРТ (CARRIAGE PAID ТО (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: "Продавець зобов'язаний за власний рахунок здійснити пакування товару, за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки".

Крім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37.Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених Класифікатором. При цьому жодних спеціальних умов щодо пакування товару у наданому інвойсі не передбачалось.

Таким чином, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 р. у справі № 160/8775/18.

Щодо покликань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості щодо страхування товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів.

Також, пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В контракті № AGA-290424 від 29.04.2024 не зазначено, що до обов'язків сторін належить здійснення страхування вантажу.

В інвойсах (invoice) №87117-BRC вiд 19.11.2024 року, №67119-PFU вiд 21.10.2024 року, №67333-AGW вiд 28.10.2024 року, №44439-SBP вiд 28.10.2024 року, №97007-VLA вiд 19.09.2024 року наведені умови поставки СРТ - Київ та вказано, що страхування товарів не проводилось (Goods were not insured).

В статті А.5 "Страхування" розділу А "Обов'язки продавця" умов поставки СРТ (CARRIAGE РАЮ ТО (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: "Продавець не має жодного зобов'язання перед покупцем щодо укладення договору (контракту) страхування".

В статті В.5 "Страхування" розділу В "Обов'язки покупця" умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової падати (Інкотермс 2020) зазначено: "Покупець не має жодного зобов'язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) страхування".

Крім того, уповноважена особа декларанта (ТОВ "СІАР-ГРУПП") листами повідомила митницю про те, що страхування вантажу не здійснювалось, про що наявна відповідна інформація в інвойсах (invoice) №87117-BRC вiд 19.11.2024 року, №67119-PFU вiд 21.10.2024 року, №67333-AGW вiд 28.10.2024 року, №44439-SBP вiд 28.10.2024 року, №97007-VLA вiд 19.09.2024 року.

Таким чином, у відповідності до положень пункту 8 частини 2 статті 53. у частини 10 статті 58 Митного кодексу декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося; а оскільки страхування вантажу не здійснювалось, тому безпідставними є твердження відповідача про відсутність відомостей про страхування товару та про неможливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів через відсутність документів про страхування товарів.

Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, суд зазначає наступне.

Так, як вже встановлено судом, пунктом 7.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року визначено, що розрахунки за цим Контрактом проводяться в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку Покупця, на поточний рахунок Продавця згідно цього контракту, Товар за цим контрактом, поставляється за умови відстрочки платежу. Оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу на протязі 180 днів з моменту митного оформлення товару в країні Покупця.

В інвойсах (invoice) №87117-BRC вiд 19.11.2024 року, №67119-PFU вiд 21.10.2024 року, №67333-AGW вiд 28.10.2024 року, №44439-SBP вiд 28.10.2024 року, №97007-VLA вiд 19.09.2024 року зазначено, що Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 180 днів з моменту прийняття партії товарів.

Також, в листах б/н від 13.01.2025року, від 14.01.2025 року, від 16.01.2025 року уповноважена особа декларанта (ТОВ "СІАР-ГРУПП") повідомила митницю про те, що банківських платіжних документів немає, у зв'язку з тим, що оплата за дану партію товару не проводилась; умовами пункту 7.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року обумовлена можливість відстрочки платежу, чим скористався отримувач, згідно рахунку-фактури відстрочка 180 днів; переказ коштів буде проведено після випуску товарів у вільний обіг.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що платіжний документ надається лише за умови оплати товару.

Отже, станом на дату подання для митного оформлення товару відповідних декларацій, у позивача був відсутній обов'язок надавати документи на підтвердження здійснення оплати за товар.

В постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

В постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Стосовно твердження митного органу відносно того, що рахунки-фактури (інвойси) №87117-BRC вiд 19.11.2024 року, №67119-PFU вiд 21.10.2024 року, №67333-AGW вiд 28.10.2024 року, №44439-SBP вiд 28.10.2024 року не містять банківських платіжних реквізитів для оплати за товар, суд зазначає, що банківські реквізити Продавця та Покупця наведені у розділі 13 "Юридичні адреси та банківські реквізити сторін" контракту № AGA-290424 від 29.04.2024року, на який є посилання у кожному з інвойсів, тому у суду не виникає сумніву щодо прямого відношення вказаних документів один до одного.

Таким чином, на думку суду такі доводи митного органу є необґрунтованими та відхиляються судом.

Щодо покликань відповідача на те, що рахунок-фактура (інвойс) від 28.10.2024 № 44439-SBP, пакувальний лист від 28.10.2024 б/н містять підписи та печатки, які мають ознаки створення графічним редактором, копіювання, тощо, суд зазначає наступне.

Фактично, вказані доводи зводяться до твердження відповідача про підробку даних документів.

Суд зазначає, що згідно з підпунктом 29 п.5 Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 28.07.2020 № 107, підробка - створення (повністю або частково) документа, подібного на справжній/автентичний документ, з метою незаконного його використання як справжнього/автентичного документа.

Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005 вказав, що підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

В частині тверджень митного органу щодо наявності різних підписів на товаро-супровідних документах, суд вважає необхідним зазначити, що митний орган, як і декларант, не має відповідних знань та кваліфікації для встановлення фальсифікації документа.

Висновки про невідповідність, недійсність чи розбіжність у підписах можуть прийматися лише акредитованими відповідно до чинного законодавства експертами на підставі призначеної почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду та відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції "про захист прав людини та основоположних свобод" кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 358 Кримінального кодексу України за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів передбачено кримінальну відповідальність, проте будь-яких доказів порушення кримінальної справи за фактом підробки документів стосовно декларанта митним органом не наведено.

Таким чином, зазначені твердження митного органу є лише припущеннями, та останнім ніяк не обґрунтовано, яким чином зазначені припущення митного органу впливають на митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за наданими документами.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що доводи відповідача не можуть свідчити про ознаки підробки документів, поданих позивачем під час здійснення митного оформлення товару.

Щодо посилань митного органу на те, що в інвойсах №87117-BRC вiд 19.11.2024 року, №67119-PFU вiд 21.10.2024 року, №67333-AGW вiд 28.10.2024 року, №97007-VLA вiд 19.09.2024 року визначено вартість товару за метр, проте ні в зазначених документах, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулона, та в пакувальних листах від 19.11.2024 року № Б/н, від 28.10.2024 року № Б/н, від 19.09.2024 року № Б/н з-поміж описових відомостей зазначено наявність на товарах торговельної марки“ESfabric», “S-Mfabric», “NOfabric», проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні, суд зазначає наступне.

В рахунках-фактурах (інвойсах) від №87117-BRC вiд 19.11.2024 року, №67119-PFU вiд 21.10.2024 року, №67333-AGW вiд 28.10.2024 року, №97007-VLA вiд 19.09.2024 року вказана кількість метрів кожного товару, тобто довжина імпортованої тканини, та ціна за метр (одиницю) товару, що дозволяє визначити вартість такого товару, яка і вказана у відповідних інвойсах.

Інформація, вказана в рахунках-фактурах (інвойсах) №87117-BRC вiд 19.11.2024 року, №67119-PFU вiд 21.10.2024 року, №67333-AGW вiд 28.10.2024 року, №97007-VLA вiд 19.09.2024 року, повністю відповідає інформації, що зазначена в інших товаросупровідних документах.

Суд зауважує, що вказані інвойси та пакувальні листи були надані позивачу продавцем у тому вигляді, в якому їх було складено продавцем товарів і позивач не може нести відповідність за результатами складання документації продавцем товарів - іноземним суб'єктом господарювання. При цьому зовнішньоекономічний договір № AGA-290424 від 29.04.2024 року, що регулює взаємовідносини продавця та покупця, не містить вимог щодо оформлення інвойсу та пакувального листа на виконання умов такого договору.

Митний орган не обґрунтував, як саме відсутність деталізації відомостей про товар (розміри рулона та торгова марка) впливає на правильність заявленої митної вартості.

Крім того, нормативно затвердженої форми рахунку-фактури та пакувального листа, вимог щодо їх оформлення та заповнення чинним законодавством України не передбачено. У зв'язку із цим відсутність відомостей щодо торговельної марки та розмірів рулона у інвойсі не може бути належною підставою для сумнівів та коригування митної вартості товарів, а також відмови у митному оформленні товару за ціною договору, що в свою чергу свідчить про протиправність рішення митного органу.

Суд звертає увагу на те, що міжнародні акти, такі як Рекомендація №6 Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі» (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року), що пропонує зразок уніфікованого рахунку-фактури, чи Рекомендація №1 «Формуляр-зразок Організації Об'єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування» (2001), не містять вимог чи рекомендацій щодо відомостей щодо торговельної марки в рахунках-фактурах, що також підтверджує позицію позивача про безпідставність вимог та протиправність дій митного органу.

Таким чином, відсутність в інвойсах відомостей щодо торговельної марки та розмірів рулона не можуть бути визнані розбіжностями, підставами для сумнівів чи коригування митної вартості товарів, оскільки не стосуються числових значень, що могли б вплинути на ту чи іншу складову митної вартості товарів, а також не виключали можливості перевірки митним органом числових значень заявленої митної вартості товарів.

Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер'їлдіз проти Туреччини).

Отже, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2025/000019/2 від 13.01.2025 року, № UА500020/2025/000021/2 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000020/2 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000023/2 від 16.01.2025 року, № UА500020/2025/000025/2 від 16.01.2025 року не відповідають ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішень про коригування митної вартості товарів № UА500020/2025/000019/2 від 13.01.2025 року, № UА500020/2025/000021/2 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000020/2 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000023/2 від 16.01.2025 року, № UА500020/2025/000025/2 від 16.01.2025 року, то і прийняті на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2025/000029 від 13.01.2025 року, № UА500020/2025/000031 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000030 від 14.01.2025 року, № UА500020/2025/000038 від 16.01.2025 року, № UА500020/2025/000041 від 16.01.2025 року також є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом, сплачено судовий збір у загальному розмірі 32940,20 грн. за платіжною інструкцією №ПН179 від 25.02.2025 року.

При визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 року по справі №480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962 «при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні під. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні».

Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Крім того, стосовно наявності у даних правовідносинах двох вимог: майнової вимоги (визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів) та немайнової вимоги (про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Враховуючи те, що наслідком прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів є прийняття картки відмови у прийнятті митної декларації, вимого щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації є однією вимогою майнового характеру, оскільки вони є похідними.

Зазначена позиція підтверджується судової практикою Верховного Суду, а саме в постанові від 10 квітня 2020 року по справі 520/1634/19 Верховний Суд висловив наступну правову позицію. «Вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов'язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.».

Враховуючи вищевикладене, саме сума 1186680,12 грн., яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваних рішеннях, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ставка судового збору за подання вказаного позову майнового характеру в даному випадку становить 17800,20 грн. (1186680,12 х 1,5%).

Враховуючи викладене, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 17800,20 грн. належить стягнути на його користь з відповідача.

З огляду на викладене, позивачем при подачі позову здійснено помилково сплату судового збору в розмірі 15140 грн. (32940,20 - 17800,20)

Згідно з п. 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, суд роз'яснює позивачу про необхідність звернення до суду з клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕМС ГРУП» (вул. Магістральна, 13, офіс 4, м. Київ, 03190, код ЄДРПОУ 45224816) до Одеської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UА500020/2025/000019/2 від 13.01.2025 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2025/000029 від 13.01.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕМС ГРУП» (вул. Магістральна, 13, офіс 4, м. Київ, 03190, код ЄДРПОУ 45224816) суму сплаченого судового збору в розмірі 17800 (сімнадцять тисяч вісімсот) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.04.2025 року.

Суддя Г. В. Лебедєва

Попередній документ

126624022

Наступний документ

126624024

Інформація про рішення:

№ рішення:	126624023
№ справи:	420/6061/25
Дата рішення:	15.04.2025
Дата публікації:	17.04.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відмовлено у відкритті провадження (28.01.2026)
Дата надходження:	23.01.2026
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення