Справа № 420/39369/24
15 квітня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Трояни" про стягнення заборгованості,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Трояни", в якій позивач просить суд стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Трояни" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2018,10 грн.
Ухвалою суду від 23.12.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Справу розглянуто з урахуванням тимчасової непрацездатності судді Токмілової Л.М. з 26.02.2025 по 04.03.2025, з 13.03.2025 по 20.03.2025 та з 21.03.2025 по 14.04.2025 включно.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив «Агрофірма Трояни» зареєстроване і знаходиться на обліку в Головному управлінні, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Станом на 01.12.2024 СВК «Агрофірма Трояни» має заборгованість в розмірі 2018,10грн за вересень-грудень 2023 року та січень-травень 2024 року включно перед Головним управлінням. Суми витрат на виплату пільгових пенсій відповідачем за вищезазначений період, не відшкодовані по теперішній час, чим порушується пункт 6.1. розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» та частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вищезазначені дії Головним управлінням здійсненні згідно вимог чинного законодавства, але заборгованість СВК «Агрофірма Трояни» самостійно несплачена до Пенсійного фонду України стосовно пільгової пенсії відповідно до статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Своїми діями відповідач грубо порушує вимоги чинного законодавства, що приводить до дефіциту надходжень в бюджет Пенсійного фонду України
Як вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту на адресу відповідача, поштове відправлення з копією ухвали суду від 23.12.2024 отримано представником Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Трояни" 08 січня 2025 року.
Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма Трояни" перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
У період з вересня 2023 року по грудень 2023 року та з січня 2024 року по травень 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надіслано відповідачеві розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно із якими розмір таких витрат становить 2018,10 грн.
Проте, відповідачем не відшкодовано пенсійному органу фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі, що визначений у згаданих вище розрахунках.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється в такому порядку: підприємства та організації вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 6.1. Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону 1058-IV.
Пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Згідно із пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 23.07.2014 №280 (далі - Положення №280) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
В пункті 3 Положення викладено основні завдання Пенсійного фонду України, одним з яких є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
Відповідно до пункту 7 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 2 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 вказаного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 вказаного Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стаття 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.
Приєднані до справи копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, складених уповноваженим органом пенсійного фонду за період з вересня 2023 року по грудень 2023 року та з січня 2024 року по травень 2024 року, за формою та змістом відповідають вимогам Інструкції.
Доказів оплати спірної суми заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно при виконанні вимог статті 9 КАС України таких доказів не виявлено.
Докази вжиття відповідачем заходів погашення заборгованості перед позивачем з відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з вересня 2023 року по грудень 2023 року та з січня 2024 року по травень 2024 року у сумі 2018,10 грн в матеріалах справи відсутні.
Крім того, відповідачем не надано доказів оскарження вищевказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а отже, такі розрахунки є узгодженими.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2020 року у справі № 820/6674/15, від 28 листопада 2019 року у справі №460/3113/18, від 06 листопада 2018 року у справі №804/5817/17.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги по стягненню заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з вересня 2023 року по грудень 2023 року та з січня 2024 року по травень 2024 року у сумі 2018,10 грн підлягають задоволенню.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі відсутні витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому, жодні витрати не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Трояни" (68711, Одеська область, Болградський район, с. Н. Трояни, вул. Шкільна, буд. 13, код ЄДРПОУ 33010513) про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій задовольнити.
Стягнути із Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Трояни" (68711, Одеська область, Болградський район, с. Н. Трояни, вул. Шкільна, буд. 13, код ЄДРПОУ 33010513) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у загальній сумі 2018,10 грн за період з вересня 2023 року по грудень 2023 року та з січня 2024 року по травень 2024 року.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.