Справа № 420/39249/24
14 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
18 грудня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 18.12.2024 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2024. з обмеженням її максимальним розміром;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з 01.02.2024. без обмеження її максимальним розміром та виплатити утворену заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум;
розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 26.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України); витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи, що стосуються предмету та підстав позову; зобов'язано позивача надати суду докази обмеження його пенсії з 01.02.2024 року максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має статус учасника бойових дій, є військовим пенсіонером з березня 1996 року, перебуває на обліку ГУПФ України в Одеській області та отримує військову пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Перерахунок пенсії позивача здійснюється на підставі відповідних довідок, які подає ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачу. ІНФОРМАЦІЯ_2 було виготовлено та направлено до ГУПФ України в Одеській області нову довідку №ЮО88623 від 27.05.2024 року, для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2024 року; рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі № 420/18117/24 відповідача було зобов'язано з 01.02.2024. року здійснити перерахунок та виплачувати пенсію позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ЮО88623 від 27.05.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням раніше проведених виплат. На виконання судового рішення було відкрито виконавче провадження ВП76723835 та здійснено виконання судового рішення. Проте, після виконання судового рішення з 01.02.2024. відповідач нарахував позивачу пенсію з обмеженням її максимальним розміром - 23610,00 грн. Такі дії відповідача на думку позивача є протиправними.
06.01.2025 року ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали про відкриття провадження подав суду заяву, у якій зазначив, що рішенням суду від 24.10.2024 року у справі № 420/18117/24 відповідача було зобов'язано з 01.02.2024. року здійснити перерахунок та виплачувати пенсію позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ЮО88623 від 27.05.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше проведених виплат. На виконання вказаного судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.02.2024 року , проте, згідно розрахунку від 12.12.2024 року розмір пенсії обмежено максимальним розміром. Будь-які доплати за попередній період (з 01.02.2024.) в зв'язку з перерахунком пенсії на підставі вищевказаного судового рішення позивач не отримував. Ці обставини відповідач не заперечує. Надати позивачу відповідь і відповідні докази у позасудовому порядку відповідач відмовив; у випадку заперечень відповідача зазначених обставин, від має надати відповідні докази, а у випадку їх недостатності ці докази треба витребувати у судовому порядку.
07.01.2025 року відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що з позовом позивач звернувся в 2024 році, при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку починаючи з 01.02.2024 року, а тому Позивачем було пропущено строки позовної давності без поважних на те підстав. Таким чином, позивачем пропущено строки встановленні вищевказаною нормою та позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України. Відповідно ст. 2 Закону України від 08.07.2011 №3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався. Розмір пенсії ОСОБА_2 станом на 01.01.2025 становить 23610,00 грн. Посилання Позивача на Рішення Конституційного суду України у справі № 7-рп/2016 від 20.12.2016 є безпідставним, оскільки ним визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ саме в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VII, однак редакція Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо
законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» залишилась діючою.
13.01.2025 року ГУПФ України в Одеській області на виконання ухвали про відкриття провадження у справі подало суду лист, в якому зазначило, що у зв'язку із запровадженням воєнного стану на території України пенсійна справа позивача передана на зберігання за межі Одеської області, а тому надати суду копію пенсійної справи позивача у відповідача немає можливості; справа розглядається судом за наявними у ній доказами відповідно до ч.9 ст.80 КАС України.
Розглянувши наявні матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 24.03.1996 року отримує пенсію згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років; наразі основний розмір пенсії - 56% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.15).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №420/18117/24 зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідок від 27.05.2024 року № ЮО88623 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року та станом на 01 січня 2024 року, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 лютого 2023 року та з 01 лютого 2024 року відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум.
06.12.2024 року відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду у вищезазначеній справі (а.с.13).
Згідно даних з пенсійної справи ОСОБА_1 на веб-порталі Пенсійного фонду України, станом на 12.12.2024 року пенсія визначена у розмірі 43252,11грн. та обмежена до виплати максимальним розміром 23610грн. (а.с.15).
13.12.2024 року позивач звернувся до відповідача із запитом від 12.12.2024 року, у якому просив скасувати обмеження його пенсії максимальним розміром і виплачувати нараховану пенсію в повному обсязі без будь-яких обмежень; виплатити утворену застосуванням обмеження заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.16-17).
На цю заяву отримано лист-відповідь ГУПФ України в Одеській області від 18.12.2024 року, у якій, зокрема, зазначено, що запитувана інформація містить інформацію з обмеженим доступом, а в долучених до адвокатського запиту документах відсутня згода Клієнта на обробку та поширення персональних даних, надати запитувані документи відсутні законні підстави (а.с.18-19).
Не погоджуючись із обмеженням пенсії максимальним розміром з 01.02.2024 року, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
01.01.1992 року введений в дію Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У такій редакції вказану частину ст. 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", “Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.
У зв'язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Так, згідно ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
В мотивувальній частині вказаного рішення, а саме в п.2.3. Конституційний Суд України, зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності із 20 грудня 2016 року положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Таким чином, з 20.12.2016 року ч.7 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб втратила чинність.
Що ж до приписів Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», та деяких інших осіб слова і цифри у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року замінено словами і цифрами по 31.12.2017 року слід зазначити наступне.
Буквальне розуміння змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня норма ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
При цьому, слід зазначити, що у 2019-2021 роках будь-яких змін до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вносилось.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2024 року зі встановленням обмеження її максимальним розміром, що не спростовано відповідачем у відзиві на позов.
Конституційний Суд України неодноразово висновував стосовно того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Таким чином, дії відповідача щодо застосування обмеження перерахованої та виплачуваної позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними, ними порушені права позивача та знівельовано збільшення розміру пенсії після перерахунку за рішенням суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, а саме слід визнати протиправними дії ГУПФ України в Одеській області у вигляді перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2024. з обмеженням її максимальним розміром; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсію за вислугу років позивачу з 01.02.2024. без обмеження її максимальним розміром та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених йому сум пенсії. Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем законність оскаржуваних дій не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», інші витрати для розподілу відсутні.
Підстави для здійснення судового контролю, передбачені ч.ч.5,6 ст.382 КАС України, згідно п.6-1 ч.1 ст.244 КАС України наразі відсутні.
Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у вигляді перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2024. з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з 01.02.2024. без обмеження її максимальним розміром та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених йому сум пенсії.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, буд. 83, м.Одеса, 65012).
Суддя М.М. Аракелян