15 квітня 2025 р. № 400/3556/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О., ознайомившись з
адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, які полягають у виготовленні довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій №9/1/10816 від 29.08.2024 року станом на 01.01.2021, №9/1/10817 від 29.08.2024 року станом на 01.01.2022, №9/1/10818 від 29.08.2024 року станом на 01.01.2023, в яких розрахував надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень та премію, із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року; зобов'язання оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням, надбавки за вислугою років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року па відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.02.2023 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 по справі № 400/4008/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати i надати до Головного управління Пенсiйного фонду України у Миколаївськiй областi оновлену довiдку про розмiр грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 та 01.01.2022, 01.01.2023 рр. вiдповiдно до вимог статей 43 i 63 Закону № 2262, положень постанови Кабiнетy Мiнiстрiв України вiд 30.08.2017 № 704 iз зазначенням відомостей про розмiри посадового окладу, окладу за вiйськове звання, визначених шляхом множення розмiру прожиткового мінiмуму для працездатних осiб, (встановленого законом на відповідний рік) на вiдповiдний тарифний коефiцієнт, а також процентної надбавки за вислугy poків, щомiсячних додаткових видiв грошового забезпечення (надбавки, доплати, пiдвищення) та премiї, для проведення перерахунку пенсiї з 01.02.2021 р., та 01.02.2022, 01.02.2023 рр. відповідно.
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 року по справі № 400/4008/24 відповідач виготовив довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача.
Спір у даній справі заявлений у зв'язку з незгодою позивача із діями відповідача, вчиненими на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 року по справі № 400/4008/24, яке набрали законної сили.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Заявлений у цій частині позов фактично спонукає суд вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили, і у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов'язати відповідача вчинити тотожні дії.
За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Також, суд звертає увагу на те, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом, як зазначалось вище, є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Тобто у судовому порядку може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Крім того, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.
Статтею 5 КАС України визначені право на звернення до суду та способи судового захисту. Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому частиною другою цієї статті визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, КАС України не передбачає можливості звернення з позовом у порядку адміністративного судочинства із вимогою про зобов'язання суб'єкта владних повноважень виконати судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У цій справі поняття “спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому, у даному випадку підлягають застосуванню положення пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.170, ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297.
Суддя Т. О. Гордієнко