14 квітня 2025 р. № 400/12340/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту- Позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 05.11.2024 року;
- зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 05.11.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що він віднесений до категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-XII). Оскільки страховий стаж становить 41 рік і 11 місяців, позивач звернувся із заявою до пенсійного органу задля перерахунку його пенсії шляхом збільшення останньої на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції, чинній до 01.10.2017, тобто без застосування двоскладової формули при обчисленні пенсії. Відповідач листом від 18.11.2024 у перерахунку відмовив, посилаючись на відсутність підстав для здійснення перерахунку.
15.01.2025 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що Оскільки Позивач не виявив бажання обрахувати розмір пенсії за віком на умовах частини другої ст. 27 Закону № 1058, а залишився на пенсії за віком на умовах частини першої ст. 27 Закону № 1058, то Відповідач у зв'язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин правомірно припинив виплату Позивачу збільшення пенсії, передбачене ч. 2 ст. 56 Закону № 796 у редакції до внесення змін Законом № 2148-УШ від 03.10.2017. Враховуючи зазначене, відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону № 796, в редакції, чинній до 01.10.2017.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як потерпілий від наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.
05.11.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у якій просив перерахувати пенсію із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 без застосування двоскладової формули при її обчисленні.
Листом від 18.11.2024 року Відповідач у зазначеному перерахунку відмовив, у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що розмір пенсії обчислений у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії. Обчислення понаднормового стажу передбаченого частиною 2 статті 56 Закону № 796 проводиться виключно, при розрахунку пенсії відповідно до частини 2 статті 27 Закону № 1058 за стаж роботи набутий до 01.01.2004, при цьому розмір пенсії визначений за першою складовою не може перевищувати 168,00 грн.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що згідно з частиною другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України № 796-XII.
Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до статті 9 Закону України № 796-XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно пунктом 2 частини першої статті 11 Закону України № 796-XII, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій.
Компенсації та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України № 796-XII, пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 56 Закону України № 796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб.
Частиною 2 статті 56 Закону України № 796-XII в редакції, чинній до 11.10.2017, встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У зв'язку із набранням 11.10.2017 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII, вищезазначену частину другу статті 56 Закону України № 796-XII було доповнено, а саме: «у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У частині другій статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 28 Закону України № 1058, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Разом з тим, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена частиною другої статті 56 Закону України № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Як зазначено в адміністративному позові представником позивача, пенсія позивачу була призначена до внесення змін до Закону України № 796-XII, з 06.09.2016, тобто до 11.10.2017, що відповідачем під час розгляду даної справи спростовано не було.
Попередня редакція частини другої статті 56 Закону України № 796-XII, тобто до 11.10.2017, передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу особи без умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін.
Зважаючи на те, що пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова, зазначена у частині другій статті 56 Закону України № 796-XII в новій редакції.
Аналізуючи вищезазначене суд доходить висновку, що особам, яким була призначена пенсія з урахуванням Закону України № 796-XII в редакції до 11.10.2017, перерахунок їх пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція була сформована Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 у справі № 565/871/17, у постанові від 16.07.2020 у справі № 336/7176/16-а, у постанові від 26.12.2022 у справі № 520/4297/19, у постанові від 06.09.2023 у справі №300/2091/21 та у постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання відповідача на постанови Верховного суду від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19 та у постанові від 10.01.2024 у справі № 300/168/21 судом до уваги не приймається, оскільки Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року у справі № 300/3435/21 відступила від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду, зокрема від 23 жовтня 2019 року у справі № 809/627/18, від 29 серпня 2022 року у справі № 300/1390/19, від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21.
За таких обставин, позов належить задовольнити.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 05.11.2024 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 05.11.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 14.04.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська