03 квітня 2025 рокусправа № 380/22264/23
Львівський окружний адміністративний суд
в складі головуючої судді - Потабенко В.А.,
за участі секретаря судового засідання - Согор А.Н.,
представників позивача - Шнира Я.Б., згідно договору, Шейхета М.Г., згідно довіреності,
представника відповідачів - Польного А.В., згідно наказу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу до Чортківська міська рада Тернопільської області, виконавчого комітету Чортківської міської ради Тернопільської області про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу звернулося (далі також - позивач)до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Чортківської міської ради Тернопільської області (далі - Чортківська міська рада, відповідач 1), виконавчого комітету Чортківської міської ради Тернопільської області (далі - ВК Чортківської міської ради, відповідач 2), у якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Чортківської міської ради від 14.02.2023 № 1294 «Про відмову в наданні дозволу Представництву Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення (території Єврейського кладовища) в межах вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А в м. Чорткові Тернопільської області та встановити обмеження у використанні земель, а саме: заборону на зміну цільового призначення земельної ділянки і ландшафту меж території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові Тернопільської області, відмінну від земель історико-культурного призначення, орієнтовною площею 1,27 га, відповідно до Плану земельної ділянки від ТзОВ «Геодезично-будівельний стандарт» від 19.11.2019;
- зобов'язати виконавчий комітет Чортківської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» щодо території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові Тернопільської області орієнтовною площею 1,27 га, а саме: виконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації, на виявлення і дослідження меж земельної ділянки цього Єврейського кладовища відповідно до наказу МК України №158 від 11.03.2013 «Про затвердження Порядку обліку об'єктів культурної спадщини», ДСТУ Б.Б.2.2-10 2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування;
- визнати протиправною бездіяльність Чортківської міської ради та її виконавчого комітету щодо незабезпечення проведення робіт зі встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові Тернопільської області;
- зобов'язати виконавчий комітет Чортківської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» щодо території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові Тернопільської області орієнтовною площею 1,27 га відповідно до Плану земельної ділянки ТзОВ «Геодезично-будівельний стандарт» від 19.11.2019, а саме: виконати функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки цього Єврейського кладовища і вжити відповідно до вимог чинного законодавства України заходів щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки території цього Єврейського кладовища з метою віднесення визначеної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що у місті Чорткові є три єврейських кладовища, які перебувають на обліку Тернопільської обласної інспекції охорони пам'яток історії та культури, що підтверджується листом Тернопільської ОДА від 27.04.2005. Найдавніше кладовище розташоване в межах вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А біля корпусу районної лікарні. На місці кладовища посаджено сад, частково збережено мур 6-8 м. та відновлено могилу єврейського філософа і духовного наставника Давида-Мойше Фрідмана, яка є місцем паломництва євреїв. Позивачем було ініційовано можливість розміщення ландшафтно-меморіального комплексу у м. Чорткові. Прокуратурою Чортківського району Тернопільської області за результатами перевірки статусу єврейського кладовища було винесено протест на п. 2.1 рішення сесії міської ради №250 від 30.09.2005 «Про відкликання рішення XVII сесії Чортківської міської ради від 29.07.2005», згідно якого питання встановлення ландшафтно-меморіального комплексу «Історичний єврейський цвинтар» вирішено винести на розгляд комісії представників районної та міської рад, райадміністрації. Голові виконавчого комітету Чортківської міської ради внесено припис про негайне вжиття заходів щодо організації охорони та утримання в належному стані території стародавнього єврейського кладовища і з цією метою затвердити положення з охоронним режимом і підписанням землекористувачами охоронного зобов'язання. Однак тривалі намагання позивача усунути такі порушення, створити ландшафтно-меморіальний комплекс «Історичний Єврейський цвинтар» чи в інший спосіб домогтися виконання органами місцевого самоврядування у м. Чорткові своїх повноважень у сфері охорони та збереження культурної спадщини, утримання кладовищ, використання земель кладовища за цільовим призначення, встановлення їх статусу тощо виявились безрезультатним. У зв'язку з цим було подано позов про визнання протиправними дій відповідачів та зобов'язання виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України №604-Р. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23.01.2018 у справі № 462/1853/17 позов Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Чортківської міської ради, ВК Чортківської міської ради, треті особи Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України, Управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації та Відділ у Чортківському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області задоволено, визнано протиправною бездіяльність Чортківської міської ради та її виконавчого комітету щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", в частині п. п. 2, 3, 4 щодо місць давніх поховань - «Єврейського кладовища», що знаходиться в межах вул. Пігути, 31Б - Незалежності, 24А біля корпусу районної лікарні у м. Чорткові Тернопільської області. Зобов'язано Чортківську міську раду та її виконавчий комітет виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", в частині п. п. 2, 3, 4 щодо місць давніх поховань - «Єврейського кладовища», що знаходиться в межах вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А біля корпусу районної лікарні у м. Чорткові Тернопільської області. Вказаним судовим рішенням встановлено, що єврейське кладовище не обстежено, межі не вивчено, на облік не взято, заходів, спрямованих на облаштування цього місця, його утримання та збереження відповідачами не вжито. В подальшому позивач звернувся з позовом до Господарського суду Тернопільської області, який рішенням від 25.11.2019 у справі №921/422/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2020, позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував рішення Чортківської міської ради №62 від 29.04.2010 в частині п. 1 та п. 2 щодо земельної ділянки за адресою: вул. Пігути, 31Б площею 3,7 га для обслуговування будинку лікарні з господарськими спорудами. Визнав незаконним та скасував рішення Чортківської міської ради №554 від 18.12.2008 в частині п. 1 щодо зазначення: "20815 кв.м. - по вул. Д. Пігути, 31-Б читати площею до 37393 кв.м". Скасував Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 3,7393 га серії ЯЯ №297309 від 29.07.2010, виданий Чортківській центральній комунальній районній лікарні на підставі рішення Чортківської міської ради №62 від 29.04.2010. Господарський суд Тернопільської області прийшов до висновку, що оскаржувані пункти рішень №554 від 18.12.2008 та №62 від 29.04.2010 прийнято Чортківською міською радою з недотриманням приписів чинного на той час законодавства, без врахування того, що частину спірної земельної ділянки площею 3,7393 га займає єврейське кладовище, на території якого знаходиться пам'ятка культурної спадщини - могила філософа Мойше Фрідмана, яка має особливий статус та охоронний режим. На підставі цього суд вважав обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання їх недійсними та скасування. Враховуючи таку ситуацію, а також невиконання вказаного судового рішення, для ефективного збереження та охорони давнього єврейського кладовища позивач, як громадська організація, відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону культурної спадщини», реалізовуючи право встановлювати шефство над об'єктами культурної спадщини, розпочав ініціювання можливості замовити проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території щодо місць давніх поховань - "Єврейський цвинтар", що знаходиться в межах вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А біля корпусу районної лікарні як території історико-культурного призначення. Зокрема, позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території щодо місць давніх поховань - «Єврейський цвинтар», що знаходиться в межах вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А біля корпусу районної лікарні як території історико-культурного призначення. Вказані вимоги відповідачем 1 належно не розглянуто, у зв'язку із чим було подано до суду позов до Чортківської міської ради. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019, позов задоволено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 05.10.2022 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 у справі №813/1813/18 змінено, викладено абз. 2 його резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов'язати Чортківську міську раду Тернопільської області у встановленому законодавством порядку розглянути листи Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу із проханням надати дозвіл на виготовлення і замовлення, за кошти організації, проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А в м. Чортків, Тернопільська область.». В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №813/1813/18 залишено без змін. Тобто, наведеними рішеннями судів встановлено, що територія Єврейського кладовища в межах вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А в м. Чорткові є землями історико-культурного призначення, що робить обов'язковим організацію і встановлення її меж. В подальшому позивач отримав від відповідача 1 копію рішення Чортківської міської ради від 14.02.2023 №1294 «Про відмову в наданні дозволу Представництву Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення (території Єврейського кладовища) в межах вул. Дмитра Пігута, 31Б - вул. Незалежності, 24А в м. Чорткові Тернопільської області». Позивач не погоджується з таким рішенням, вважає його незаконним та протиправним, таким, що не враховує вже встановлені обставин судовими рішеннями в інших справах щодо статусу території поховань, їх історико-культурного призначення, особливої цінності, охорони поховань як об'єкту культурної спадщини, обов'язку міської ради у їх збереженні та обліку, а також прийнятим всупереч її виключній компетенції (відповідальності), передбаченій п. п. 34, 37 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Крім того, позивач вважає, що має місце невідповідність нормам права власного рішення Чортківської міської ради від 20.04.2018 «Про надання дозволу Чортківській міській раді на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення по вул. Дмитра Пігути, 31Б - Незалежності, 24А в м. Чорткові», оскільки Законом України «Про охорону культурної спадщини» такі повноваження делеговані ВК Чортківської міської ради. При цьому, позивач покликається на Закон України «Про землеустрій», Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельний кодекс України та Закон України «Про охорону культурної спадщини», а також розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України». Також позивач зазначає, що види документації для кожної категорії земель є різними. Так, Закон України «Про землеустрій» передбачає для кожної категорії земель виготовлення певного переліку документів та окремої документації. Однією із функцій землеустрою, відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, є встановлення і закріплення на місцевості меж територій історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів. А проведенню облаштування, утримання та збереження місць давніх поховань має передувати організація і встановлення меж їх територій. З цією метою ст. 47 Закону України «При землеустрій» передбачено виготовлення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення. При цьому, невиконання відповідачем 2 цих дій (повноважень) (винесення меж земельної ділянки пам'ятки, закріплення її в натурі (на місцевості) та віднесення земель в цих межах до земель історико-культурного призначення) тягне за собою порушення порядку використання та охорони земель історико-культурного призначення та порушує права позивача, як користувача цієї земельної ділянки, оскільки її збереження необхідне для здійснення культурно-просвітницької діяльності позивача. Крім того, Чортківською міською радою не прийнято жодного рішення щодо віднесення земель, на яких розміщується об'єкт культурної спадщини, до земель історико-культурного призначення, не ведеться робота із виготовлення документації із землеустрою на об'єкти культурної спадщини, у тому числі щодо винесення в натурі меж земельної ділянки, хоча за змістом вищезазначених норм саме на відповідача покладається обов'язок забезпечення та організації проведення цих робіт. Позивач наголошує, що ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема: затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам'ятки місцевого значення та її зон охорони). До повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини. Щодо порушення інтересів та прав позивача, то зазначає, що ст. 6 Закону України «Про національні меншини в Україні» держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації, створення національних культурних і навчальних закладів та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Пам'ятки історії і культури національних меншин на території України охороняються законом. Позивач зазначає, що в аспекті рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 у справі №1-10/2004 про охоронюваний законом інтерес, протиправними рішеннями та діями відповідача 1 порушується його право на розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності, як національної меншини України; право на збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність; право на розвиток національних культурних традицій, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії; право на збереження життєвого середовища у місцях їх історичного й сучасного розселення; право встановити шефство над об'єктами культурної спадщини; інтерес до прагнення користування конкретним матеріальним та нематеріальним благом, зумовлене загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкованого у суб'єктивному праві простого легітимного дозволу на розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності апелянта як національної меншини України, збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, розвиток національних культурних традицій, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, збереження життєвого середовища у місцях їх історичного й сучасного розселення з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, встановлення шефства над об'єктами культурної спадщини. Щодо належності обраного позивачем способу захисту та його ефективності з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то вказує, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Зміст зобов'язань за ст. 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Враховуючи все наведене вище, позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 26.09.2023 суддею Кедик М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Відповідачі позову не визнали, подали відзив на позов (вх. № 77707 від 13.10.2023), згідно якого щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Чортківської міської ради від 14.02.2023 №1294 «Про відмову в наданні дозволу Представництву Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення (території Єврейського кладовища) в межах вул. Дмитра Пігута, 31 Б- вул. Незалежності, 24 А в м. Чорткові Тернопільської області» та встановлення обмеження у використанні земель, а саме заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки і ландшафту меж території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові, відмінну від земель історико-культурного призначення, орієнтовною площею 1,27 га відповідно до «Плану земельної ділянки» від ТзОВ «Геодезично-будівельний стандарт» від 19.11.2019 зазначає таке. У травні 2018 року Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу звернулося з позовом до Чортківської міської ради, в якому просило зобов'язати відповідача надати йому дозвіл на виготовлення і замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Єврейського кладовища, як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові за рахунок Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019, позов задоволено. Однак, постановою Верховного Суду від 05.10.2022 касаційну скаргу Чортківської міської ради Тернопільської області задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 у справі №813/1813/18 змінено шляхом викладення абз. 2 його резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов'язати Чортківську міську раду Тернопільської області у встановленому законодавством порядку розглянути листи Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу із проханням надати дозвіл на виготовлення і замовлення, за кошти організації, проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А м. Чортків, Тернопільська область». Зазначене рішення суду Чортківська міська рада виконала в повному обсязі в добровільному порядку. Так, з метою добровільного виконання рішення суду у справі №813/1813/18 на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, земельних відносин та екології Чортківської міської ради VIII скликання 30.11.2022 під номером 8 порядку денного було розглянуто листи Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу із проханням надати дозвіл на виготовлення і замовлення, за кошти організації, проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А в м. Чорткові. Під час розгляду листів було встановлено, що для визначення категорії земель, як земель історико-культурного призначення необхідні певні правові факти, які б встановлювали, що той чи інший об'єкт відноситься до об'єктів перелічених в ст. 53 Земельного кодексу України. Такими правовими підставами є: а) внесення історико-культурних об'єктів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; б) встановлення охоронних зон історико-культурних об'єктів; в) встановлення режиму заповідної охорони історико-культурних об'єктів; г) встановлення правового режиму охоронюваної археологічної території; ґ) встановлення правового режиму історичного ареалу населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених пунктів. Таким чином, листи Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу не містять документи, які підтверджують, що земельна ділянка, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А в м. Чорткові, містить на собі історико-культурні об'єкти, внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; встановлення охоронних зон історико-культурних об'єктів, встановлення режиму заповідної охорони історико-культурних об'єктів, встановлення правового режиму охоронюваної археологічної території; або встановлення правового режиму історичного ареалу населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених пунктів, як того вимагає ст. 53 Земельного кодексу України. Представництвом Американського об'єднанням комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу не виконано усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. За результатом розгляду листів прийнято висновок: питання направити на доопрацювання та рекомендувати Представництву додати підтверджуючи документи, що визначають поховання як об'єкти культурної спадщини та (або) підтверджують його історичну цінність, графічні матеріали з позначенням місця розташування єврейського кладовища та розрахунок потреби площі для охорони цієї пам'ятки. Про розгляд листів повідомлено Представництвом Американського об'єднанням комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу поштою. Крім іншого, Чортківська міська рада врахувала, що відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, підлягають унесенню до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації. Проте, в цьому випадку жодної документації щодо земельної ділянки із зазначенням відповідного правового режиму не було. Отже, згідно з цим Законом у разі розташування на земельній ділянці об'єкту історичного значення, необхідно подача до відповідного органу інформації про такі об'єкти. Крім того, представник відповідачів зазначає, що навіть якщо міська рада не ухвалила рішення про надання дозволу на виготовлення і замовлення за кошти організації, проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А в м. Чорткові, це не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення. Адже самим Законом визначено, що правовий режим земельної ділянки історико-культурного призначення встановлюється за фактом знаходження будівлі культурно-історичного значення на ній і не залежить від рішень органу місцевого самоврядування. Оскільки позивачем не додано таких підтверджуючих документів, Чортківська міська рада 14.02.2023 прийняла законне, правомірне і з урахуванням чинного законодавства рішення №1294 «Про відмову в наданні дозволу Представництву Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення (території Єврейського кладовища) в межах вул. Дмитра Пігута, 31Б - вул. Незалежності, 24А в м. Чорткові Тернопільської області». Підстави для виготовлення позивачем проекту землеустрою з організації та встановлення меж кладовища відсутні, оскільки землі кладовища не віднесені до земель історико-культурного призначення. Територія Єврейського кладовища в межах вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А в м. Чорткові не набула статусу об'єкта культурної спадщини та на сьогоднішній день не внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток, а також до Переліку об'єктів культурної спадщини. Щодо позовної вимоги про зобов'язання ВК Чортківської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» щодо території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові орієнтовною площею 1,27 га, а саме: виконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації, на виявлення і дослідження меж земельної ділянки цього Єврейського кладовища відповідно до наказу Міністерства культури України №158 від 11.03.2013 «Про затвердження Порядку обліку об'єктів культурної спадщини», ДСТУ Б.Б.2.2-10 2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування та про визнання протиправною бездіяльності Чортківської міської ради та її виконавчого комітету щодо незабезпечення проведення робіт зі встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові та зобов'язати виконавчий комітет Чортківської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» щодо території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові орієнтовною площею 1,27 га відповідно до Плану земельної ділянки ТзОВ «Геодезичнобудівельний стандарт» від 19.11.2019, а саме: виконати функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки цього Єврейського кладовища і вжити відповідно до вимог чинного законодавства України заходів щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки території цього Єврейського кладовища з метою віднесення визначеної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення, то вказує таке. Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» цей закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 2 ст. 6 вказаного Закону до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема: подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини. Водночас, згідно з ч 2 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єктна культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Єдину систему обліку об'єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів визначено Порядком обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, п. 2 розділу ІІ якого передбачено, що уповноважений орган розглядає питання про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань. Відповідно до п. 2 розділу І вказаного Порядку під уповноваженим органом розуміється орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. А згідно з п. 4 розділу ІІ вказаного Порядку рішення про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу. Зі змісту Закону України «Про охорону культурної спадщини», Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, розпорядження № 604-р не вбачається обов'язку Чортківської міської ради включати вказані об'єкти до Переліку нововиявлених пам'яток культурної спадщини, а також здійснювати інші дії з метою виявлення та дослідження об'єктів культурної спадщини. До компетенції Чортківської міської ради у сфері охорони культурної спадщини належить виключно подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини. Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини. Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Зони охорони пам'яток - це науково-проектна документація регулятивноохоронного характеру, яка розробляється на основі історико-архітектурного опорного плану та історико-архітектурної інвентаризації забудови, з урахуванням інших матеріалів досліджень культурної спадщини населеного місця. Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, п. 4 якого визначено, що відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини. Так, наказом Мінрегіонбуду України від 11.06.2008 № 249 затверджено ДБН Б.2.2-2- 2008 (чинні з 01.01.2009 та, в подальшому, замінені на ДСТУ Б 2.2-10:2016) «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування», згідно з якими відповідальними за визначення меж та режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування і архітектури і центральний орган виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини (п.п. 1.12. п. 1). Науково-проектна документація щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування використовується при формуванні вихідних даних для проектування; при розробленні проектної документації. Зони охорони пам'ятки (пам'яток) розробляються з використанням матеріалів Історико-архітектурного опорного плану населеного місця та Історико-архітектурної інвентаризації забудови давньої частини міста (селища, села), а також інших матеріалів досліджень культурної спадщини населеного місця, містобудівної документації. Основою щодо розроблення або коригування зон охорони пам'яток архітектури та містобудування є матеріали історико-архітектурного опорного плану. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури. Зі змісту наведеного правового регулювання можливо дійти висновку, що межі і режими використання зон охорони пам'яток історичних ареалів можуть застосовуватись лише у випадку їх затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Відповідно до розділу 8 Генерального плану міста Чортків визначено, що в межі міста є 3 кладовища, з яких 2 кладовища - не діючих і 1 діюче кладовище, а саме: закриті кладовища по вул. Січових Стрільців та по вул. Степана Бандери, діюче кладовище по вул. Ягільницька. Закрите кладовище за адресою вул. Дмитра, 31Б - вул. Незалежності, 24А, згідно даних Генерального плану м. Чортків, не значиться. Водночас, розміщена на території по вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А у м. Чорткові могила єврейського філософа, рабина Фрідмана, яка відновлена у 1992 році, є щойновиявленим об'єктом культурної спадщини, згідно наказу управління культури Тернопільської обладміністрації №112 від 18.10.2005. Крім того, у науково-проектній документації «Історико-архітектурний опорний план м. Чортків із визначенням меж і режимів використання історичного ареалу та зон охорони пам'яток» не значиться «закрите Єврейське кладовище», що було розташовано на території біля КНП «Чортківська центральна міська лікарня» Чортківської міської ради по вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А, проте на зазначену ділянку діє режим охорони, а саме забороняється розташування нових житлових, промислових, складських споруд, будівництво інженерних мереж, нових доріг та транспортних магістралей, які порушують ландшафт. Відтворення історичного благоустрою, малих архітектурних форм, історичних порід рослин, збереження видових пейзажів та панорам. Відтак, відсутня необхідність прийняття окремого рішення щодо встановлення меж і режимів використання зон охорони пам'яток та історичного ареалу, які визначені науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Чортків із визначенням меж і режимів використання історичного ареалу та зон охорони пам'яток». Чортківська міська рада звертає також увагу на те, що заходи, визначені п. 3 розпорядження № 604-р відповідний суб'єкт може виконати лише після здійснення заходів, передбачених п. 2 цього ж розпорядження, виконання яких, згідно цього нормативно-правового акту, в свою чергу покладено на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, Держкомрелігій із залученням громадських організацій, а не на Чортківську міську раду, яка є органом місцевого самоврядування. Слід врахувати, що на сайті Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини (https://centr-pamiatok.te.ua/) у відкритому доступі наявний Перелік щойно виявлених об'єктів культурної спадщини (історії) Тернопільської області, в якому під номером 531 як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини (історії) Тернопільської області зареєстровано пам'ятку «Могила єврейського філософа, равина Фрідмана», розташована за адресою: Чортківський район, м. Чортків, 49.015711, 25.792446, відновлено у 1992 році, та яку взято під охорону наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 18.10.2005 №112. Згідно відкритих даних сайту Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини «закрите Єврейське кладовище» в м. Чортків біля КНП «Чортківська центральна міська лікарня» ЧМР по вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А, не занесено до Переліку пам'яток культурної спадщини національного значення Тернопільської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, Переліку пам'яток культурної спадщини місцевого значення Тернопільської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, Переліку пам'яток історії Тернопільської області не занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. також зазначає, що 15.09.2022 Чортківська міська рада на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова у справі №462/1853/17 від 23.01.2018, звернулася до Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації з пропозицією взяття на облік єврейського кладовища в м. Чортків по вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення з наступним оприлюдненням результатів досліджень через засоби масової інформації. На зазначену пропозицію Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації листом №02.1-46/1164 від 24.10.2022 повідомлено Чортківську міську раду про те, що заходи з охорони місць давніх поховань (кладовищ), в тому числі виявленого в Чорткові давнього єврейського поховання на вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А, регулюються законодавством України та про те, що Чортківській міській раді необхідно звернутись до Департаменту культури та туризму обласної військової адміністрації щодо взяття на державний облік давнього єврейського кладовища, розташованого у межах вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А, долучивши землевпорядну документацію з розмежуванням земель кладовища та Чортківської районної лікарні. Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини буде підготовлена облікова документація, необхідна для взяття зазначеного кладовища на облік як щойно виявленого об'єкту культурної спадщини. Після розгляду виготовленої облікової картки Консультативною радою з питань охорони культурної спадщини при департаменті культури обласної державної адміністрації, вона буде направлена у Міністерство культури та інформаційної політики України з пропозицією про занесення об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Враховуючи зазначені рекомендації, 09.12.2022 на пленарному засіданні 57 сесії Чортківської міської ради VIII скликання прийнято рішення №1208 про надання дозволу Чортківській міській раді на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності по вул. Д. Пігути в м. Чортків. Наразі виготовлено та затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності по вул. Д. Пігути в м. Чортків. За результатом розробки цієї документації фактично відбулося розмежування земель кладовища та КНП «Чортківська центральна міська лікарня» Чортківської міської ради. З метою виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова №462/1853/17 від 23.01.2018 Чортківська міська рада 07.11.2022 та повторно 12.12.2022 звернулася з письмовим зверненням до Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини, в якому просила оновити інформацію щодо виявлення пам'ятки «закрите Єврейське кладовище», що може бути орієнтовно розміщене (знаходиться) в м. Чортків поруч КПН «Чортківська центральна міська лікарня» Чортківської міської ради, між вул. Пігути, 31Б та Незалежності 24А, підготовки облікової документації для внесення пам'ятки до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та Переліку об'єктів культурної спадщини, інвентаризації та паспортизації пам'ятки області, а також просила надати методичну допомогу з питань охорони культурної спадщини, щодо місць давніх поховань - «Єврейське кладовище», що знаходиться в межах вул. Пігути, 31Б - Незалежності, 24А біля корпусу міської лікарні у м. Чорткові. 15.12.2022 на зазначений лист Чортківська міська рада отримала відповідь від Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини за №223/01-5 від 12.12.2022, відповідно до якого єврейське кладовище, що знаходиться у м. Чортові по вул. Пігути, 31Б до Переліку об'єктів культурної спадщини не занесене. Паспорт об'єкта культурної спадщини на Єврейське кладовище, що знаходиться у м. Чорткові по вул. Д. Пігути, 31Б Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини не складався. Облікова картка об'єкта культурної спадщини на Єврейське кладовище, що знаходиться у м. Чорткові по вул. Д. Пігути, 31Б Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини не складалась. Єврейське кладовище, що знаходиться у м. Чорткові по вул. Д. Пігути, 31Б до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, до Реєстру щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи до Реєстру об'єктів культурної спадщини не занесене у зв'язку з відсутністю облікової документації. Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень у 2019 та 2021 роках здійснено візуальний огляд, фотофіксацію та локалізацію залишків Єврейського кладовища, що знаходиться у м. Чорткові вул. Д. Пігути, 31Б, а також могили рабина М. Фрідмана, яка розміщена на території зазначеного кладовища. Для внесення Єврейського кладовища, що знаходиться у м. Чорткові по вул. Д. Пігути, 31Б до Переліку об'єктів культурної спадщини та до Державного реєстру нерухомих пам'яток України Чортківській міській раді потрібно звернутись у Тернопільську обласну військову (державну) адміністрацію з проханнями розглянути можливість взяття на облік об'єкта культурної спадщини, шляхом занесення його до Переліку об'єктів культурної спадщини та підготувати подання Міністерству культури України про занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Після занесення Єврейського кладовища до Переліку об'єктів культурної спадщини Чортківській міській раді, як власнику (користувачу), необхідно буде звернутись у Департамент культури та туризму Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації для укладання охоронного договору. За результатом отриманих методичних рекомендацій від Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини, на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова №462/1853/17 від 23.01.2018, Чортківська міська рада 23.12.2022 звернулася до Тернопільської обласної військової адміністрації за вих. №01-17-1418, з проханням розглянути можливість взяття на облік об'єкта культурної спадщини, шляхом занесення його до Переліку об'єктів культурної спадщини та підготувати подання Міністерству культури України про занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. В свою чергу листом №02.1-46/141 від 24.01.2023 Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації повідомлено відповідача 1 про те, що питання про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини розглядається на підставі: фотофіксації об'єкта: фото загального вигляду, фото об'єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об'єкта, фото рухомих об'єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників); історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об'єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань або витягу із наукового звіту дослідника археологічної спадщини. Рішення про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови обласної державної адміністрації. Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини готує вищезгадані документи як складові до облікової документації, необхідної для взяття зазначеного кладовища на облік як щойно виявленого об'єкту культурної спадщини з подальшим поданням до Міністерства культури та інформаційної політики України з пропозицією про включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. На сьогоднішній день Чортківською міською радою виконано вимоги п. п. 2, 3, 4 розпорядження Кабінету міністрів України №604-р від 20.07.1998 «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України». Слід чітко розмежувати поняття «об'єкт культурної спадщини» та «землі історико-культурного призначення» та встановити їх співвідношення. В контексті спірних правовідносин місце давніх поховань (єврейське кладовище) може бути визнане державою як об'єкт культурної спадщини, внаслідок чого землі, на яких це місце поховань розташоване, можуть отримати статус земель історико-культурного призначення. Єврейське кладовище, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А в м. Чортків, не є об'єктом культурної спадщини відповідно земля, на якій це місце поховань розташоване, не має статусу землі історико-культурного призначення. Наданню відповідного статусу землям (землі історико-культурного призначення) повинно передувати рішення компетентного органу про визнання об'єкта (в цьому випадку - місця давніх поховань) об'єктом культурної спадщини. Таким чином вимога позивача про зобов'язання ВК Чортківської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» щодо території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові орієнтовною площею 1,27 га, а саме: виконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації, на виявлення і дослідження меж земельної ділянки цього Єврейського кладовища, є безпідставною та передчасною. Доводи позивача будуються виключно на припущеннях є необґрунтованими та помилковими. Бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була та могла вчинити відповідно до покладених на неї обов'язків згідно із законодавством України. Чортківська міська рада та її виконавчий комітет не може проводити роботи зі встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення якщо вона такою не являється. Відтак, у задоволенні позову, на переконання відповідачів, слід відмовити.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 № 63/р вирішено провести повторний розподіл справи № 380/22264/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 справу передано для розгляду судді Потабенко В.А.
Ухвалою від 28.10.2024 суддею прийнято справу до провадження. Призначено розгляд такої в порядку загального позовного провадження.
В подальшому позивачем було подано уточнення позову (вх. № 87866 від 27.11.2024), в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Чортківської міської ради від 14.02.2023 №1294 «Про відмову в наданні дозволу Представництву Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення (території Єврейського кладовища) в межах вул. Дмитра Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24 А в м. Чорткові Тернопільської області»;
- визнати протиправною бездіяльність ВК Чортківської міської ради щодо невчинення дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» відносно території об'єкту історико-культурної спадщини Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - вул. Незалежності 24А в м. Чорткові Тернопільської області, а саме щодо невиконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації, у складі якої розробляється проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення цього Єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об'єктів;
- зобов'язати ВК Чортківської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» відносно території об'єкту історико-культурної спадщини Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - вул. Незалежності 24А в м. Чорткові Тернопільської області, а саме щодо: виконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації території цього Єврейського кладовища, у складі якої передбачити розроблений проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення цього Єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об'єктів.
30.01.2025 від відповідачів надійшли додаткові пояснення (вх. № 7598 від 30.01.2025), згідно яких Чортківська міська рада вважає змінені позовні вимоги Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Чортківської міської ради від 14.02.2023 №1294 «Про відмову в наданні дозволу Представництву Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення (території Єврейського кладовища) в межах вул. Дмитра Пігута, 31 Б- вул. Незалежності, 24 А в м. Чорткові Тернопільської області». У травні 2018 року Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу звернулося з позовом до Чортківської міської ради, в якому просило зобов'язати відповідача надати йому дозвіл на виготовлення і замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Єврейського кладовища, як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові за рахунок Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019, позов задоволено. Постановою Верховного Суду від 05.10.2022 касаційну скаргу Чортківської міської ради задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 у справі №813/1813/18 змінено шляхом викладення абз. 2 його резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов'язати Чортківську міську раду Тернопільської області у встановленому законодавством порядку розглянути листи Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу із проханням надати дозвіл на виготовлення і замовлення, за кошти організації, проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А м. Чортків, Тернопільська область». 15.12.2022 Чортківська міська рада отримала відповідь від Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини за №223/01-5 від 12.12.2022, відповідно до якого Єврейське кладовище, що знаходиться у м. Чортові по вул.. Пігути, 31Б до Переліку об'єктів культурної спадщини не занесене. Разом з тим, на території цього кладовища знаходиться могила єврейського філософа, рабина М. Фрідмана, яка занесена до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Тернопільської області згідно наказу управління культури від Тернопільської обласної державної адміністрації від 18.10.2005 №112. Паспорт об'єкта культурної спадщини на Єврейське кладовище, що знаходиться у м. Чорткові по вул. Пігути, 31Б Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини не складався, як і облікова картка об'єкта культурної спадщини. Єврейське кладовище, що знаходиться у м. Чорткові по вул. Пігути, 31Б до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не занесене, як і до Реєстру щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи до Реєстру об'єктів культурної спадщини, у зв'язку з відсутністю облікової документації. Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень у 2019 та 2021 роках здійснено візуальний огляд, фотофіксацію та локалізацію залишків Єврейського кладовища, що знаходиться у м. Чорткові вул. Пігути, 31Б, а також могили рабина М. Фрідмана, яка розміщена на території зазначеного кладовища. Для внесення Єврейського кладовища, що знаходиться у м. Чорткові по вул. Пігути, 31Ю до Переліку об'єктів культурної спадщини та до Державного реєстру нерухомих пам'яток України Чортківській міській раді потрібно звернутись у Тернопільську обласну військову (державну) адміністрацію з проханнями розглянути можливість взяття на облік об'єкта культурної спадщини, шляхом занесення його до Переліку об'єктів культурної спадщини та підготувати подання Міністерству культури України про занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Після занесення Єврейського кладовища до Переліку об'єктів культурної спадщини Чортківській міській раді, як власнику (користувачу) необхідно буде звернутись у Департамент культури та туризму Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації для укладання охоронного договору. Водночас, підстави для виготовлення позивачем проекту землеустрою з організації та встановлення меж кладовища відсутні, оскільки землі кладовища не віднесені до земель історико-культурного призначення. Територія Єврейського кладовища в межах вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А в м. Чорткові не набула статусу об'єкта культурної спадщини та на сьогоднішній день не внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток, а також до Переліку об'єктів культурної спадщини. Постанову Верховного Суду від 05.10.2022 Чортківська міська рада виконала в повному обсязі згідно з виконавчим документом в добровільному порядку. Щодо позовної вимоги визнати протиправною бездіяльність ВК Чортківської міської ради щодо невчинення дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» відносно території об'єкту історико-культурної спадщини Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові, а саме щодо невиконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації, у складі якої розробляється проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення цього Єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об'єктів та зобов'язати ВК Чортківської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» відносно території об'єкту історико-культурної спадщини Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові, а саме щодо: виконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації території цього Єврейського кладовища, у складі якої передбачити розроблений проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення цього Єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об'єктів, то вказує, що на сайті Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини (https://centr-pamiatok.te.ua/) у відкритому доступі наявний Перелік щойно виявлених об'єктів культурної спадщини (історії) Тернопільської області, в якому під номером 531, як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини (історії) Тернопільської області, зареєстровано пам'ятку «Могила єврейського філософа, равина Фрідмана», що розташована за адресою: м. Чортків, 49.015711, 25.792446, відновлено 1992 в році, та яку взято під охорону наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 18.10.2005 №112. Згідно відкритих даних сайту Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини «закрите Єврейське кладовище» в м. Чортків біля КНП «Чортківська центральна міська лікарня» ЧМР по вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А, не занесено до Переліку пам'яток культурної спадщини національного значення Тернопільської області, Переліку пам'яток культурної спадщини місцевого значення, Переліку пам'яток історії Тернопільської області, не занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. 15.09.2022 Чортківська міська рада на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова у справі №462/1853/17 від 23.01.2018 звернулася до Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації з пропозицією взяття на облік єврейського кладовища в м. Чортків по вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення з наступним оприлюдненням результатів досліджень через засоби масової інформації, однак, отримала відмову та роз'яснення про необхідність звернення до Департаменту культури та туризму обласної військової адміністрації щодо взяття на державний облік давнього єврейського кладовища, розташованого у межах вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А, долучивши землевпорядну документацію з розмежуванням земель кладовища та Чортківської районної лікарні. Враховуючи зазначене, 09.12.2022 на пленарному засіданні 57 сесії Чортківської міської ради VIII скликання прийнято рішення №1208 про надання дозволу Чортківській міській раді на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності по вул. Д. Пігути в м. Чортків. Наразі виготовлено та затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності по вул. Д. Пігути в м. Чортків. За результатом розробки цієї документації фактично відбулося розмежування земель кладовища та КНП «Чортківська центральна міська лікарня» Чортківської міської ради. З метою виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова №462/1853/17 від 23.01.2018, Чортківська міська рада 07.11.2022, а також повторно 12.12.2022, звернулася з письмовим зверненням до Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини, в якому просила оновити інформацію щодо виявлення пам'ятки «закрите Єврейське кладовище», що може бути орієнтовно розміщене (знаходиться) в м. Чортків поруч КПН «Чортківська центральна міська лікарня» ЧМР, між вул. Пігути, 31Б та Незалежності 24А, підготовки облікової документації для внесення пам'ятки до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та Переліку об'єктів культурної спадщини, інвентаризації та паспортизації пам'ятки області, а також просила надати методичну допомогу з питань охорони культурної спадщини, щодо місць давніх поховань - «Єврейське кладовище», що знаходиться в межах вул. Пігути, 31Б - Незалежності, 24А біля корпусу міської лікарні у м. Чорткові. 15.12.2022 на зазначений лист, Чортківська міська рада отримала відповідь від Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини за №223/01-5 від 12.12.2022, відповідно до якого єврейське кладовище, що знаходиться у м. Чортові по вул. Пігути, 31Б до Переліку об'єктів культурної спадщини не занесене. Разом з тим, на території цього кладовища знаходиться могила єврейського філософа, рабина М. Фрідмана, яка занесена до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Тернопільської області згідно наказу управління культури від Тернопільської обласної державної адміністрації від 18.10.2005 №112. Паспорт об'єкта культурної спадщини та облікова картка об'єкта культурної спадщини на Єврейське кладовище, що знаходиться у м. Чорткові по вул. Пігути, 31Б Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини не складалась. Єврейське кладовище, що знаходиться у м. Чорткові по вул. Пігути, 31Б до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, Реєстру щойно виявлених об'єктів культурної спадщини та до Реєстру об'єктів культурної спадщини не занесене у зв'язку з відсутністю облікової документації. Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень у 2019 та 2021 роках здійснено візуальний огляд, фотофіксацію та локалізацію залишків Єврейського кладовища, що знаходиться у м. Чорткові вул. Пігути, 31Б, а також могили рабина М. Фрідмана, яка розміщена на території зазначеного кладовища. Для внесення Єврейського кладовища, що знаходиться у м. Чорткові по вул. Пігути, 31Б до Переліку об'єктів культурної спадщини та до Державного реєстру нерухомих пам'яток України Чортківській міській раді потрібно звернутись у Тернопільську обласну військову (державну) адміністрацію з проханнями розглянути можливість взяття на облік об'єкта культурної спадщини, шляхом занесення його до Переліку об'єктів культурної спадщини та підготувати подання Міністерству культури України про занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Після занесення єврейського кладовища до Переліку об'єктів культурної спадщини Чортківській міській раді, як власнику (користувачу), необхідно буде звернутись у Департамент культури та туризму Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації для укладання охоронного договору. За результатом отриманих методичних рекомендацій від Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини, на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова №462/1853/17 від 23.01.2018, Чортківська міська рада 23.12.2022 звернулася до Тернопільської обласної військової адміністрації за вих. №01-17-1418, з проханням розглянути можливість взяття на облік об'єкта культурної спадщини, шляхом занесення його до Переліку об'єктів культурної спадщини та підготувати подання Міністерству культури України про занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Листом №02.1-46/141 від 24.01.2023 Департамент культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації повідомив про розроблення облікової документації, а саме про те, що питання про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини розглядається на підставі фотофіксації об'єкта: фото загального вигляду, фото об'єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об'єкта, фото рухомих об'єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників); - історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об'єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань або витягу із наукового звіту дослідника археологічної спадщини. Рішення про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови обласної державної адміністрації. Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини готує вищезгадані документи як складові до облікової документації, необхідної для взяття зазначеного кладовища на облік як щойно виявленого об'єкту культурної спадщини з подальшим поданням до Міністерства культури та інформаційної політики України з пропозицією про включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Тобто, на сьогоднішній день Чортківською міською радою виконано вимоги п. п. 2, 3, 4 розпорядження КМ України №604-р від 20.07.1998 «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України». Також представник відповідачів зазначає, що необхідно чітко розмежувати поняття «об'єкт культурної спадщини» та «землі історико-культурного призначення» та встановити їх співвідношення. В контексті спірних правовідносин місце давніх поховань (єврейське кладовище) може бути визнане державою як об'єкт культурної спадщини, внаслідок чого землі, на яких це місце поховань розташоване, можуть отримати статус земель історико-культурного призначення. Єврейське кладовище, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А в м. Чортків, не є об'єктом культурної спадщини, відповідно земля, на якій це місце поховань розташоване, не має статусу землі історико-культурного призначення. Наданню відповідного статусу землям (землі історико-культурного призначення) повинно передувати рішення компетентного органу про визнання об'єкта (в цьому випадку - місця давніх поховань) об'єктом культурної спадщини. Таким чином вимога позивача про зобов'язання ВК Чортківської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» відносно території об'єкту історико-культурної спадщини Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові, є безпідставною та передчасною
05.02.2025 за вх. № 9431 від позивача надійшла відповідь на додаткові пояснення відповідачів, згідно якої відповідач 1 необґрунтовано покликається на листи органів державної влади, на свій розсуд трактує норми матеріального та процесуального права України, порушуючи ст. 19 Конституції України, і таким чином припущеннями пояснює свою незгоду з позовними вимогами. Посилання відповідачів у додаткових поясненнях на судові рішення в інших справах, що набрали законної сили, зокрема у справі №813/1813/18, є неправомірними, оскільки предметом спору у цій справі є встановлення незаконності рішення Чортківської міської ради від 14.02.2023 №1294 та визнання бездіяльності щодо виконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації протиправною. На думку позивача, у додаткових поясненнях відповідачі безпідставно і протиправно заперечують статус як щойно виявленого об'єкту культурної спадщини місць давніх поховань - Єврейського кладовища - як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові, лише на підставі того, що даний об'єкт культурної спадщини не занесений до Переліку об'єктів культурної спадщини та Державного реєстру нерухомих пам'яток України, що суперечить вимогам чинного законодавства України у галузі охорони культурної спадщини. Так, у відповідності до п. п. 1, 2, 5, 6, 13, 15, 20 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об'єктів культурної спадщини, відповідного використання пам'яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; організація досліджень об'єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт. У зв'язку з цим зазначає, що у додаткових поясненнях відповідачі наполягають на правомірності їхніх дій щодо виконання (фактичного невиконання) Чортківською міською радою та ВК Чортківської міської ради судового рішення, що набрало законної сили, у справі №813/1813/18, без огляду на невідповідність таких тверджень нормам чинного законодавства України, зокрема вимогам ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та п. п. 34, 341, 37 та 42 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідачі також залишили без уваги обов'язковість виконання п. п. 1-4 розділу II Порядку №158 щодо виконання органом місцевого самоврядування та його виконавчим органом делегованих виключно їм законом призначених повноважень щодо вивчення (дослідження) на предмет виявлення об'єктів культурної спадщини відповідних земельних ділянок (земельної ділянки), на яких (якій) розташовані місця давніх поховань Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові на виконання органом місцевого самоврядування та його виконавчим органом своєї виключної компетенції (виключної відповідальності), викладеної у п. п .34, 341, 37, 42 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та у ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», у тому числі в особі створеного відповідачем 1 виконавчого органу - ВК Чортківської міської ради. У додаткових поясненнях відповідачами нічого не зазначено про невиконання ними вищезазначених нормативних вимог Порядку №158, залишивши лише про відповідні обов'язки (повноваження) Тернопільської обласної державної адміністрації. Таким чином, відповідачі фактично ухилилися від відповідальності за невиконання ними Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також Порядку №158, які в першу чергу вимагають діяльності органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу щодо виявлення та збереження об'єкту культурної спадщини - місць давніх поховань єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові, намагаючись усунути себе від відповідальності перед державою за невиконання як власних, так і делегованих законом повноважень, самочинно переклавши відповідальність лише на Тернопільську обласну державну адміністрацію. Наслідком бездіяльності відповідача 2 станом на сьогодні є відсутність виконаної функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної, у складі якої має бути проект землеустрою ділянки як території історико-культурного призначення; незабезпечення проведення робіт зі встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення; невиконання вимог розпорядження №604-Р щодо якого є невиконане відповідачами рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23.01.2018 у справі № 462/1853/17. Крім того, відповідачі не надали докази виконання ними рішень судів та інформаційних запитів позивача щодо виконання ВК Чортківської міської ради рішень судів, якими визнано загальну відповідальність Чортківської міської ради забезпечити збереження об'єкту історико-культурної спадщини - єврейського кладовища в м. Чорткові, по вул. Пігути 31Б, що є об'єктом культурної спадщини. Водночас, статус спірної території як об'єкта історико-культурної спадщини встановлено численними рішеннями судів. З огляду на зазначене у додаткових поясненнях, відповідачами не виконано вимог чинного законодавства України щодо забезпечення виявлення (дослідження), охорони і збереження місць давніх поховань єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові, що є фактором соціального неспокою, оскільки вказане ігнорування відповідачами вимог чинного законодавства України викликає невгамовну духовну біль у численних відвідувачів (включаючи релігійних прочан) даного Священного для євреїв та усіх людей доброї волі місця (території місць давніх поховань) та виявляє не лише правовий нігілізм, але й моральну байдужість відповідачів до Спільної Пам'яті Людства про українських євреїв, похованих на території Єврейського кладовища, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А в м. Чорткові.
Протокольною ухвалою суду від 06.02.2025 суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду.
25.02.2025 за вх. № 15959 надійшла відповідь на додаткові пояснення, згідно з якою Представництво Американського Об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу вважає за доцільне звернути увагу суду, що Положення про управління культури та мистецтв Чортківської міської ради, затверджене рішенням №102 сесії Чортківської міської ради VIII скликання від 20.12.2024 №2375, не містить компетенції (відповідальності) органу охорони культурної спадщини, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України «про охорону культурної спадщини».
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили уточнений позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідачів проти задоволення уточненого позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Щодо визнання протиправним і скасування рішення Чортківської міської ради від 14.02.2023 №1294 «Про відмову в наданні дозволу Представництву Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення (території Єврейського кладовища) в межах вул. Дмитра Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А в м. Чорткові Тернопільської області» суд зазначає таке.
Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача 1 з заявами про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території щодо місць давніх поховань - «Єврейський цвинтар», що знаходиться в межах вул. Пігути, 31Б - Незалежності, 24А в м. Чортків біля корпусу районної лікарні як території історико-культурного призначення.
Вказана вимога відповідачем 1 належно розглянута не була, у зв'язку із чим позивачем було подано позов до адміністративного суду до Чортківської міської ради з вимогою зобов'язати таку надати дозвіл на виготовлення і замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Єврейського кладовища, як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності, 24А в м. Чорткові за рахунок Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду №813/1813/18 від 16.08.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019, позов задоволено повністю. Зобов'язано Чортківську міську раду надати Представництву Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу дозвіл на виготовлення і замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А м. Чортків, Тернопільська область, за рахунок Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 05.10.2022 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 у справі №813/1813/18 змінено та викладено абз. 2 його резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов'язати Чортківську міську раду Тернопільської області у встановленому законодавством порядку розглянути листи Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу із проханням надати дозвіл на виготовлення і замовлення, за кошти організації, проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності 24А в м. Чортків, Тернопільська область». В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №813/1813/18 залишено без змін.
17.03.2023 позивач отримав лист Чортківської міської ради від 22.02.2023 з копією рішення Чортківської міської ради від 14.02.2023 №1294 «Про відмову в наданні дозволу Представництву Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення (території Єврейського кладовища) в межах вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А в м. Чорткові Тернопільської області».
Як вбачається із змісту рішення Чортківської міської ради від 14.02.2023 №1294, відповідач 1 при його прийнятті врахував роз'яснення Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини Тернопільської обласної ради від 12.12.2022, Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації від 24.01.2023, взяв до уваги рішення сесії міської ради від 09.12.2022 № 1208 «Про надання дозволу Чортківській міській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, розташованої по вул. Дмитра Пігута, 31Б в м. Чортків Тернопільської області» та прийняв оскаржуване рішення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 у справі №813/1813/18 зі змінами, внесеними постановою Верховного суду України від 05.10.2022, розглянувши листи Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу № 77-18 від 13.03.2018, №78-18 від 13.03.2018, №134-18 від 24.04.2018, відповідно до ст. ст. 12, 53, 54, 541, 123 Земельного кодексу України, ст. 47 Закону України «Про землеустрій», керуючись п. 34 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Водночас, відповідач відмовив у наданні позивачу дозволу на виготовлення і замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення (території Єврейського кладовища) в межах вул. Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А в м. Чорткові із земель комунальної власності в межах Чортківської міської територіальної громади, площею 3,7393 га з кадастровим номером 6125510100:01:002:0304, категорія: землі житлової та громадської забудови (код - 200)/для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги (код згідно з КВЦПЗ - 03.03)/землі під соціально-культурними об'єктами (код згідно з КВЗУ - 008 03) у зв'язку із відсутністю правових фактів приналежності даного об'єкта до об'єктів історико-культурної спадщини, відповідно до норм ст. 53 Земельного кодексу України та у зв'язку із виконанням рішення сесії міської ради від 09.12.2022 №1208 «Про надання дозволу Чортківській міській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, розташованої по вул. Дмитра Пігута, 31Б в м. Чортків Тернопільської області».
Позивач вважає рішення Чортківської міської ради від 14.02.2023 №1294 незаконним та протиправним, таким що не враховує вже встановлені обставини судовими рішеннями в інших справах щодо статусу території поховань, їх історико-культурного призначення, особливої цінності, охорони поховань як об'єкту культурної спадщини, обов'язку міської ради у їх збереженні та обліку, а також прийнятим всупереч виключній компетенції (відповідальності) Чортківської міської ради, передбаченій п. п. 34, 37 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому звернувся до суду.
Вирішуючи позовні вимоги Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, суд вказує таке.
Перш за все слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В рішенні №813/1813/18 від 16.08.2018 Львівський окружний адміністративний суд зазначив, що єврейське кладовище, що розташоване в межах вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А у м. Чорткові Тернопільської області є об'єктом культурної спадщини. Тому земельна ділянка, на якій розташоване єврейське кладовище, підпадає під ознаки земель категорії історико-культурного призначення.
Вказані висновки суду ґрунтуються на тому, що відповідно до міжурядової Угоди, укладеної між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки «Про охорону та збереження культурної спадщини» від 04.03.1994, кладовища, поховання жертв репресій тоталітарних режимів визначені об'єктами культурної спадщини, які підлягають до збереження та охороні в цілях і рамках цієї Угоди.
Поняття «культурна спадщина», в межах цієї Угоди, означає культові заклади, місця історичного значення, пам'ятники, кладовища та меморіали загиблим, а також архівні матеріали, які мають до цього відношення.
Україна є стороною Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972. На виконання своїх міжнародних зобов'язань прийнято Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000.
Статтею 1 розділу 1 Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (Конвенцію ратифіковано Указом Президії Верховної Ради УРСР № 6673-ХІ від 04.10.1988) визначено поняття «культурна спадщина», зокрема, ансамблі: групи ізольованих чи об'єднаних будівель, архітектура, єдність чи зв'язок з пейзажом яких є видатною універсальною цінністю з точки зору історії, мистецтва чи науки.
Згідно Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985, стороною якої є Україна, «архітектурна спадщина» включає такі нерухомі об'єкти, пам'ятки: усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення, архітектурні ансамблі, однорідні групи міських або сільських будівель, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення і характеризуються спільністю чітких територіальних ознак.
Об'єктом культурної спадщини Закон визнає місце, споруду, комплекс, їх частини, пов'язані з ними території, інші природні, природні упорядковані чи створені людиною об'єкти, незалежно від стану схоронності, що донесли до нашого часу цінність з антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, наукової та ін. точки зору і зберегли свою автентичність.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III до історичних об'єктів культурної спадщини відносяться окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.
Поняття земель історико-культурного призначення наводиться у ст. 53 Земельного кодексу України шляхом перелічення їхнього складу: до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини.
Для визначення категорії земель, як земель історико-культурного призначення, необхідні певні правові факти, які б встановлювали, що той чи інший об'єкт відноситься до об'єктів, перелічених в ст. 53 Земельного кодексу України.
Такими правовими підставами є: а) внесення історико-культурних об'єктів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; б) встановлення охоронних зон історико-культурних об'єктів; в) встановлення режиму заповідної охорони історико-культурних об'єктів; г) встановлення правового режиму охоронюваної археологічної території; ґ) встановлення правового режиму історичного ареалу населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених пунктів.
Відповідно до п. 2.3 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013, на виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта культурної спадщини.
Згідно з п. 3.2 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013, за результатами оцінки виявлених об'єктів культурної спадщини оформляється протокол, в якому зазначається, яким саме критеріям відповідає (не відповідає) кожен об'єкт культурної спадщини. Протокол є підставою для занесення (не занесення) об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини, який ведеться за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Відповідно до п. 3.5 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013, про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 30-денний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об'єкта або уповноваженому ним органу письмове повідомлення за формою згідно з додатком З до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в журналі обліку видачі повідомлень про занесення об'єктів до Переліку об'єктів культурної спадщини за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
Таким чином, в цій справі не підлягає встановленню і доведенню той факт, що територія єврейського кладовища, що розташоване в межах вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А у м. Чорткові, відноситься до об'єктів історико-культурної спадщини, а земельна ділянка, на якій таке кладовище розташовано - підпадає під ознаки земель категорії історико-культурного призначення.
Враховуючи наведене, судом в цій справі не беруться до уваги твердження відповідача 1, викладені ним в оскаржуваному рішенні 14.02.2023 №1294, про відсутність правових фактів приналежності єврейського кладовища, що розташоване в межах вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А у м. Чорткові, до об'єктів історико-культурної спадщини, адже такі правові факти встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду №813/1813/18 від 16.08.2018, що набрало законної сили.
Більше того, відповідач раніше сам визнавав територію Єврейського кладовища, що розташоване в межах вул. Пігути 31Б - Незалежності 24А у м. Чорткові, територією історико-культурного призначення, що свідчить його власне рішення № 1048 від 20.04.2018 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території Єврейського кладовища, як території історико-культурного призначення по вул. Пігути, 31Б - Незалежності, 24А в м. Чортків».
Щодо посилання відповідача 1 в оскаржуваному рішенні від 14.02.2023 №1294 на необхідність відмови позивачу у виготовленні проекту землеустрою у зв'язку із виконанням рішення Чортківської міської ради від 09.12.2022 №1208 «Про надання дозволу Чортківській міській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, розташованої по вул. Дмитра Пігута, 31Б в м. Чортків Тернопільської області», то суд вказує таке.
З матеріалів справи видно, що рішенням від 09.12.2022 №1208 «Про надання дозволу Чортківській міській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, розташованої по вул. Дмитра Пігута, 31Б в м. Чортків Тернопільської області» Чортківська міська рада надала собі дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, розташованої по вул. Пігути, 31Б в м. Чортків Тернопільської області на дві ділянки - ділянка № 1 площею 3,000 га; ділянка №2 площею 0,7393 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги, без зміни їх цільового призначення.
Однак, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідача № від 14.02.2023 №1294, рішення Чортківської міської ради від 09.12.2022 №1208 «Про надання дозволу Чортківській міській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, розташованої по вул. Дмитра Пігута, 31Б в м. Чортків Тернопільської області» ще не було реалізовано і технічна документація щодо поділу земельної ділянки, розташованої по вул. Пігути, 31Б в м. Чортків на дві ділянки, затверджена ще не була.
Це сталось значно пізніше - 08.03.2023, рішенням № 1313 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, розташованої по вул. Дмитра Пігута, 31Б в м. Чортків Тернопільської області».
Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для покликання в оскаржуваному рішенні від 14.02.2023 №1294 на рішення від 09.12.2022 №1208.
Також суд вказує таке.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування, регулюються Законом України «Про землеустрій».
Згідно з ст. 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує, зокрема, встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:
а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності;
б) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;
в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності;
г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм;
ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Статтею 20 Закону України «Про землеустрій» передбачено випадки, коли землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, а саме в разі:
а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;
б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою;
в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;
г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);
ґ) організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.
Статтею 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено мету проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів.
Так, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою:
а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу;
б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму;
в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини;
г) проведення науково-дослідних робіт;
ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;
д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.
Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам'яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об'єктів культурної всесвітньої спадщини, розробляється у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, крім випадків розроблення таких проектів з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, встановлені до набрання чинності цією частиною.
Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель, щодо яких відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлюються обмеження у використанні земель, включає:
а) завдання на складання проекту землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) характеристику території із встановленням режиму використання земель, на яких розташовані об'єкти культурної всесвітньої спадщини, пам'ятки культурної спадщини, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби, зони охорони, буферні зони, історичні ареали населених місць;
г) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування;
ґ) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
д) перелік земельних ділянок, на які поширюється дія зони обмеження у використанні земельних ділянок;
е) відомості обчислення площі зони обмеження, у тому числі каталог координат.
Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.
Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів вносяться до Державного земельного кадастру.
При цьому, відповідно до п. «в» ст. 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Згідно ч. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» органами управління у сфері охорони культурної спадщини є спеціально уповноважені органи, до яких віднесені органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
Обов'язки із забезпечення охорони, планування та впорядкування територій місць поховання, в силу вимог ч. 5 ст. 8, ст. 31, ч. 2 ст. 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу» покладено на органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи.
Статтею 3 цього Закону визначено, що правову основу діяльності в галузі поховання становлять Конституція України, цей Закон, інші закони України, міжнародні договори України тощо.
Згідно з ст. 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Статтею 54 Земельного кодексу України передбачено, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, об'єктів культурної всесвітньої спадщини, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, які надані та використовуються для потреб охорони культурної спадщини, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.
Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.
Статтею 54-1 Земельного кодексу України передбачено обмеження у використанні земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об'єктів культурної всесвітньої спадщини
Так, з метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферної зони, історичного ареалу населеного місця, території об'єкта культурної всесвітньої спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Обмеження у використанні земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об'єкта культурної всесвітньої спадщини поширюються на усі розташовані в межах цих територій та об'єктів землі незалежно від їх цільового призначення. Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" і зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру.
Режим використання земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об'єкта культурної всесвітньої спадщини визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації - Законом України «Про охорону культурної спадщини».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 органи місцевого самоврядування та державної влади зобов'язано: взяти на облік місця, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення; провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі і кладовищ національних меншин; продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження; не допускати проведення будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди давніх поховань та на території закритих кладовищ.
Тобто, проведенню облаштування, утримання та збереження місць давніх поховань має передувати організація і встановлення меж їх територій. З цією метою передбачено виготовлення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення в порядку, визначеному вказаною постановою.
Судом встановлено, що Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу неодноразово зверталось до Чортківської міської ради, ВК Чортківської міської ради з проханням замовити проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території щодо місць давніх поховань - «Єврейський цвинтар», що знаходиться в межах вул. Д. Пігути 31Б - Незалежності 24-А за рахунок коштів організації.
Чого, однак, зроблено не було.
Натомість, рішенням № 1048 від 20.04.2018 Чортківська міська рада прийняла рішення, яким надала собі дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території Єврейського кладовища, як території історико-культурного призначення по вул. Пігути, 31Б - Незалежності, 24А в м. Чортків.
Суд звертає увагу, що відповідачем 1 не надано жодного доказу вчинення дій на виконання свого ж рішення.
Відповідно, можна констатувати те, що відповідачем 1 станом на момент розгляду цієї справи в суді не вчинено жодних дій на виконання свого ж рішення.
Враховуючи всі наведені обставини і норми права, суд зазначає, що рішення Чортківської міської ради від 14.02.2023 № 1294 - визнати протиправним і скасувати рішення Чортківської міської ради від 14.02.2023 №1294 «Про відмову в наданні дозволу Представництву Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення (території Єврейського кладовища) в межах вул. Дмитра Пігути, 31 Б- вул. Незалежності, 24 А в м. Чорткові Тернопільської області» є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки не відповідає ні змісту обставин і фактів, встановлених рішеннями судів, ні правовим нормам, що регулюють питання охорони культурної спадщини.
При цьому, суд враховує необхідність охорони культурної спадщини та досягнення балансу інтересів держави та позивача, а також необхідність належного утримання та ефективного використання об'єктів культурної спадщини в державі.
Щодо визнати протиправною бездіяльності ВК Чортківської міської ради щодо невчинення дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» відносно території об'єкту історико-культурної спадщини Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - вул. Незалежності 24А в м. Чорткові Тернопільської області, а саме щодо невиконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації, у складі якої розробляється проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення цього Єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об'єктів.
Стаття 11 Конституції України закріплює, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Крім того, в ч. ч. 4,5 ст. 54 Конституції України зазначено, що культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Як вже було вказано вище, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» затверджено додаткові заходи щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України.
Відповідно до п. 2 додаткових заходів щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України зобов'язано Раду міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, Держкомрелігій із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин впродовж 1998-1999 років взяти на облік місця, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення з наступним оприлюдненням результатів досліджень в засобах масової інформації.
Пунктом 3 цього розпорядження зобов'язано Раду міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин впродовж 1998-1999 років провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження.
Відповідно до п. 4 цього розпорядження зобов'язано Раду міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, Держбуд, органи місцевого самоврядування постійно не допускати проведення будівельних робіт у місцях де залишились сліди давніх поховань, та на території закритих кладовищ.
Наведений акт Кабінету Міністрів України є чинним, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і даний час прийняття рішення у цій справі.
Коло осіб, на яких розповсюджується його дія, є необмеженим, не містить жодної ознаки акту індивідуальної дії, що свідчить про його нормативний характер.
Враховуючи наведене, виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р, а саме віднесення об'єктів (в тому числі кладовищ) до історичних об'єктів культурної спадщини проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про охорону культурної спадщини» та Порядком обліку об'єктів культурної спадщини", що затверджений наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року № 158.
Охорона культурної спадщини, відповідно до положень ст. 1 Закон України «Про охорону культурної спадщини» являє собою систему правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Тобто, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини, спрямоване на її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Згідно із ст. ст. 3-6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
При цьому, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить:
1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території;
2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України;
3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць;
4) забезпечення дотримання режиму використання пам'яток місцевого значення, їх територій, зон охорони;
5) забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження;
6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини;
7) надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об'єктів культурної спадщини;
8) організація відповідних охоронних заходів щодо пам'яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт;
9) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них;
10) надання висновків щодо відчуження або передачі пам'яток місцевого значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління;
11) укладення охоронних договорів на пам'ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону;
12) забезпечення в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам'ятках або в межах їх територій;
13) підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об'єктів культурної спадщини, відповідного використання пам'яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади;
14) популяризація справи охорони культурної спадщини на відповідній території, організація науково-методичної, експозиційно-виставкової та видавничої діяльності у цій сфері;
15) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини;
16) підготовка пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території і проектів місцевого бюджету та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади;
18) інформування органів охорони культурної спадщини вищого рівня про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам'яток, що знаходяться на їх території;
19) участь в організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників у сфері охорони культурної спадщини;
20) організація досліджень об'єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт;
21) застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону;
22) здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Таким чином, на відповідачів законодавцем покладено прямий обов'язок виконувати функції замовника та укладати з цією метою контракти на виявлення, дослідження об'єктів культурної спадщини з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини, а також одержання нової інформації про ці об'єкти.
Статтею 33-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» врегульовано, що науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини є:
1) науково-проектна (науково-дослідна) документація з визначення:
меж і режимів використання території пам'ятки;
режимів використання пам'ятки;
меж і режимів використання охоронюваної археологічної території;
меж і режимів використання зон охорони;
меж і режимів використання території об'єкта всесвітньої спадщини;
меж і режимів використання буферної зони;
меж і режимів використання історичного ареалу населеного місця;
меж історичного ареалу населеного місця;
2) план організації території історико-культурного заповідника;
3) план організації історико-культурної заповідної території.
Науково-проектна документація у сфері охорони культурної спадщини визначає спеціальний режим використання території або об'єктів, у тому числі планувальні обмеження у використанні земель у сфері забудови, гранично допустиму висотність будівель та споруд.
Відомості про межі територій та обмеження у використанні земель (територій), визначені науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, затвердженою в установленому порядку, публікуються на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, що їх затвердив, та підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також до Державного земельного кадастру.
Склад та зміст науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Склад зазначених у науково-проектній документації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру має відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр".
Науково-проектна документація у сфері охорони культурної спадщини містить просторові дані, метадані та інші елементи, що складають його проектні рішення, і розробляється у формі електронного документа, формат якого встановлюється Кабінетом Міністрів України при визначенні складу та змісту науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини. Науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини підписує кваліфікованим електронним підписом відповідальна посадова особа розробника документації. У разі якщо у процесі розроблення науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини проект зазнав змін, такі зміни також засвідчуються кваліфікованими електронними підписами відповідальних осіб, які його розробили. Проект землеустрою, що розроблявся у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, підписує сертифікований інженер-землевпорядник, який відповідає за якість робіт із землеустрою.
Доступ до матеріалів науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини (крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом) не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, що затвердив науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.
У разі наявності в науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини інформації, що відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається до органу охорони культурної спадщини, що її затверджує, у вигляді окремого електронного документа, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, який підписують кваліфікованими електронними підписами відповідальні особи, які розробили документацію.
Рішення про затвердження науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини має містити:
назву об'єкта дослідження;
місцезнаходження (місце розташування);
опис меж територій (якщо науково-проектна документація у сфері охорони культурної спадщини їх визначає);
опис обмежень у використанні земель.
Невід'ємною складовою науково-проектної документації, якою встановлюються обмеження у використанні земель, є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів. За відсутності зазначеного проекту землеустрою науково-проектна документація, що встановлює обмеження у використанні земель, не може бути затверджена. Протягом 10 робочих днів з дня затвердження науково-проектної документації орган, що її затвердив, має забезпечити подання заяви про внесення встановлених науково-проектною документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру. Вимоги цього абзацу поширюються на облікову документацію.
Замовником науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини є:
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована пам'ятка, власник пам'ятки чи уповноважені ним особи - щодо науково-проектної документації з визначення режиму використання пам'ятки (частини пам'ятки), меж і режимів використання території пам'ятки, зон охорони пам'ятки;
орган охорони культурної спадщини, за поданням якого територію оголошено охоронюваною археологічною територією, - щодо науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання охоронюваної археологічної території;
фізичні та/або юридичні особи, які здійснили підготовку і подання заяви про оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток історико-культурним заповідником, про оголошення території історико-культурною заповідною територією або орган охорони культурної спадщини, до сфери управління якого віднесений історико-культурний заповідник, - щодо плану організації території історико-культурного заповідника, плану організації історико-культурної заповідної території;
адміністрація історико-культурного заповідника або орган охорони культурної спадщини, до сфери управління якого віднесений історико-культурний заповідник, - щодо науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання зон охорони історико-культурного заповідника;
орган, що забезпечує дотримання режиму історико-культурної заповідної території, - щодо науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання зон охорони історико-культурної заповідної території;
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - щодо науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання історичних ареалів населених місць;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо науково-проектної документації з визначення меж історичних ареалів населених місць;
органи охорони культурної спадщини, фізичні та/або юридичні особи, які ініціювали номінування об'єкта всесвітньої спадщини, - щодо науково-проектної документації з визначення меж об'єкта всесвітньої спадщини;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, орган управління об'єктом всесвітньої спадщини, орган охорони культурної спадщини, на території якого розташований об'єкт всесвітньої спадщини, фізичні та/або юридичні особи, які ініціювали номінування об'єкта всесвітньої спадщини, - щодо науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання буферної зони об'єкта всесвітньої спадщини;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, орган управління об'єктом всесвітньої спадщини - щодо науково-проектної документації з визначення режимів використання об'єкта всесвітньої спадщини;
землевласник, землекористувач або власник будівлі, споруди, що розташована на території, щодо якої відповідно до цього Закону визначаються обмеження у використанні земель.
Розробниками науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини є науково-проектні чи науково-дослідні організації, які відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним Кабінетом Міністрів України. Розробниками проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, що розробляються у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, є суб'єкти господарювання, які відповідно до закону є розробниками документації із землеустрою.
Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (в редакції постанови від 14.09.2016 №626).
Зокрема, п. 1 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передбачено, що об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об'єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об'єктів місцевого значення).
На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.
Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (п. 2 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України).
Пунктом 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Згідно п. 3 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.
Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.
Згідно п. 4 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини регламентовано наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158.
Зокрема, облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (п. 1.3. Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України).
На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 2.3. Порядку).
Таким чином, суд зазначає, що занесенню об'єкта культурної спадщини місцевого та національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема, ВК Чортківської міської ради, який повинен виготовити облікову документацію на кожен із об'єктів культурної спадщини та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня. За результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини.
Однак, як досліджено судом, попри наведені правові норми у сфері охорони культурної спадщини, відповідачем не вчинялись жодні дії з виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини і на розгляд органу охорони культурної спадщини вищого рівня не скеровувалася.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова № № 462/1853/17 від 23.01.2018 встановлено, що територія колишнього єврейського кладовища є занедбаною, втратила зовнішні ознаки, на місці кладовища посаджено сад, частково збережено мур 6-8 м, що в межах кладовища неодноразово відбувались порушення законодавства в сфері охорони та збереження культурної спадщини, так як на території стародавнього єврейського кладовища виконувалися роботи з будівництва зовнішньої мережі каналізації без належних дозволів.
Вказане свідчить про бездіяльність відповідача 2 та невиконання ним обов'язків в галузі охорони культурної спадщини, покладених на нього чинним законодавством.
Також судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що територія давнього єврейського кладовища та давніх поховань були предметом вивчення та дослідження позивачем, з цією метою вивчалися архівні документи, що зберігаються, як у вітчизняних, так і в закордонних архівах, та що позивач неодноразово звертався до відповідачів із заявами про вчинення дій щодо організації, обстеження та вивчення місць давніх поховань - "Єврейське кладовище", що розташоване в межах вул. Пігути, 31Б - Незалежності, 24А в м. Чорткові Тернопільської області, однак відповідачем жодних дій вчинено не було.
Факт невиконання ВК Чортківської міської ради п. п. 2, 3, 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», а саме того, що єврейське кладовище не обстежено, межі не вивчено, на облік не взято, заходів, спрямованих на облаштування цього місця, його утримання та збереження відповідачами не вжито, підтверджується як рішенням Залізничного районного суду м. Львова № № 462/1853/17 від 23.01.2018, яке набрало законної сили, так і висновками суду в цій справі. .
Бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї обов'язків згідно із законодавством України.
Відповідачем 2 до справи не надано жодних належних та допустимих доказів про виконання дій щодо предмету спору, які повинні були і могли вчинити.
Тривалі намагання позивача усунути такі порушення, створити ландшафтно- меморіальний комплекс «Історичний Єврейський цвинтар» чи в інший спосіб домогтися виконання органами місцевого самоврядування у м. Чорткові своїх повноважень у сфері охорони та збереження культурної спадщини, утримання кладовищ, використання земель кладовища за цільовим призначення, встановлення їх статусу тощо виявились безрезультатним.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ВК Чортківської міської ради вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» відносно території об'єкту історико-культурної спадщини «Єврейського кладовища», як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - вул. Незалежності 24А в м. Чорткові Тернопільської області, а саме щодо виконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації території цього Єврейського кладовища, у складі якої передбачити розроблений проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення цього Єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об'єктів.
Судом також відхиляються твердження представника відповідачів про те, що Єврейське кладовище, що знаходиться по вул. Пігути 31Б - вул. Незалежності 24А в м. Чорткові Тернопільської області, не взято на облік як об'єкт культурної спадщини, а отже, таким не являється.
Суд вказує, що відповідно до висновку, викладеному в постанові Верховного Суду № 159/4851/15-ц від 08.07.2022, захисту підлягають об'єкти культурної спадщини незалежно від того, взяті вони на облік відповідно до чинного законодавства, чи ні.
При цьому, суд також враховує наявність гарантійного листа позивача від 13.03.2018 вих. № 78-18, яким Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу гарантувало оплату за виготовлення проекту землеустрою.
Інша частина доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
В контексті зазначеного, суд звертає увагу на наступне.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 09.12.1994 № 18390/91), вказав, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
В рішенні «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005) Суд також звернув увагу на те, що ст. 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення від 14.02.2023 №1294 «Про відмову в наданні дозволу Представництву Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення (території Єврейського кладовища) в межах вул. Дмитра Пігути, 31 Б- вул. Незалежності, 24 А в м. Чорткові Тернопільської області» дотримані не були, що зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Відповідно до ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може, зокрема, прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; вибрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо судового збору, то оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Чортківської міської ради Тернопільської області від 14.02.2023 №1294 «Про відмову в наданні дозволу Представництву Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж історико-культурного призначення (території Єврейського кладовища) в межах вул. Дмитра Пігути, 31Б - вул. Незалежності, 24А в м. Чорткові Тернопільської області».
Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Чортківської міської ради Тернопільської області щодо невчинення дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» відносно території об'єкту історико-культурної спадщини - «Єврейського кладовища» - як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності, 24-А в м. Чорткові Тернопільської області, а саме щодо невиконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації, у складі якої розробляється проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення цього єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об'єктів.
Зобов'язати виконавчий комітет Чортківської міської ради Тернопільської області (48500, Тернопільська область, м. Чортків, вул. Шевченка, буд. 21, ЄДРПОУ 42922955) вчинити дії відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» відносно території об'єкту історико-культурної спадщини - «Єврейського кладовища» - як території історико-культурного призначення, що знаходиться по вул. Пігути, 31Б - Незалежності, 24А в м. Чорткові Тернопільської області, а саме щодо виконання функції замовника і укладення з цією метою контракту на виготовлення науково-проектної документації території цього єврейського кладовища, у складі якої передбачити розроблений проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення цього єврейського кладовища, обмежень у використанні його території та режимоутворюючих об'єктів.
Стягнути в користь Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу (79054, м. Львів, вул. Кульчицької 1/94, ЄДРПОУ 21720365) за рахунок бюджетних асигнувань Чортківської міської ради Тернопільської області (48500, Тернопільська область, м. Чортків, вул. Шевченка, буд. 21, ЄДРПОУ 24636045) та виконавчого комітету Чортківської міської ради Тернопільської області (48500, Тернопільська область, м. Чортків, вул. Шевченка, буд. 21, ЄДРПОУ 42922955) по 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні рівно сплаченого при подачі позову до суду судового збору.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.04.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна