про повернення позовної заяви
15 квітня 2025 рокусправа № 380/5751/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач ), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті донарахованої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 в розмірі 66075,00 грн. на виконання вимог рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі №380/1225/20;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести ОСОБА_1 донарахування та виплату пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 в розмірі 66075,00 грн. на виконання вимог рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі №380/1225/20;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні донарахування та виплати пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 на адміністративного суду від 30.11.2021 у справі №380/14974/21;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 на виконання вимог рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі №380/14974/21.
Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву залишено без руху. Суддя вказав, що позивач звернулася до суду з пропуском шестимісячного строку та не долучила клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позивач подала заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просила визнати поважними обставини для поновлення пропущеного строку, викладені в позовній заяві. Вказала, що у відповіді від 22.07.2022 не міститься інформації щодо виплат донарахованої пенсії померлого чоловіка на виконання вимог рішень суду у справах №380/1225/20 та №380/14974/21. У позовній заяві вказано, що позивач звернулася до відповідача 08.12.2024 із заявою про отримання розрахунку недоотриманих сум пенсійного забезпечення померлого чоловіка та здійснити виплату недоотриманих сум. Повторно позивач надіслала відповідачу запит від 28.01.2025, в якому знов просила надати відповідний розрахунок та здійснити виплату належних сум. Позивач вважає, що строк звернення до суду слід обраховувати з останньої отриманої відповіді на запит, тобто з 11.02.2025.
Розглядаючи заяву суддя керується таким.
Згідно частин 1, 2 та 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права це встановлений з доказів день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому, повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду передбаченого статтею 122 КАС України для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з підстав для поновлення строку може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Реалізувати своє право на захист у порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні та об'єктивні причини.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Вирішуючи питання про поновлення строку, у межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Слід зауважити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім цього, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судом пропущеного строку.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого:
1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, а отже, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин;
3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Із змісту позовної заяви та заяви позивача на виконання вимог ухвали суддя встановив, що ОСОБА_1 з 08.03.2022 отримує пенсій в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після цього позивач вперше звернулася до відповідача із запитом від 18.07.2022 щодо пенсійних виплат померлого чоловіка та перерахунку пенсії. Відповідь датована 22.07.2022.
Як зазначено позивачем, вона звернулася із запитом від 28.01.2025, в якому просила надати розрахунок заборгованості пенсійного забезпечення померлого чоловіка та здійснити виплату належних сум. Тому, позивач вважає, що строк звернення до суду слід обраховувати з дати отримання листа-відповіді на її запит, тобто з 11.02.2025.
Однак суддя такі покликання позивача оцінює критично, оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_1 з 08.03.2022 призначено пенсію в разі втрати годувальника (протокол за пенсійною справою №1301024574 від 26.04.2022). Після призначення пенсії позивач почала вчиняти дії з метою отримання інформації щодо заборгованості, нарахованій померлому годувальнику (запит від 18.07.2022).
Тобто, після отримання листа-відповіді ще в липні 2022 року позивач не могла не знати про порушення своїх прав.
Водночас з липня 2022 року до моменту подання позивачем заяви 08.12.2024 доказів вчинення будь-яких дій з метою отримання інформації щодо нарахованої померлому годувальнику заборгованості та виплати такої, позивачем не надано.
Також, суддя звертає увагу позивача, що отримання листів-відповідей у грудні 2024 року та лютому 2025 року, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він повторно почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Окрім цього, слід зауважити, що позивач протягом 2024 року зверталася до Львівського окружного адміністративного суду із позовами щодо пенсійного забезпечення.
Враховуючи викладене, суддя висновує, що позивачем як не викладені поважні причини пропуску строку звернення до суду ще з липня 2022 року, так і не долучені докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, суддя висновує, що позивач не реалізував своє право на звернення до суду з підстав власної тривалої пасивної поведінки.
Враховуючи викладене суддя дійшов висновку, що позивач у встановлений в ухвалі суду від 31.03.2025 строк не усунула в повному обсязі недоліки позовної заяви. Викладені позивачем причини (обставини) пропуску строку звернення до суду не є поважними та підстав для його поновлення немає.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Також пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, таку слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248, 294 КАС України, суддя,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
3. Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович