Ухвала від 15.04.2025 по справі 380/5857/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15 квітня 2025 рокусправа № 380/5857/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна , розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нездійснення нарахування та виплати грошової компенсації ОСОБА_1 у вигляді доплати до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час в період із 07 листопада 2015 року по 15 березня 2023 року, що становить 365 добових нарядів, тобто за 2190 годин служби в нічний час, виходячи з грошового забезпечення станом на виключення зі списків особового складу - 15.03.2023 року;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі грошову компенсацію - у вигляді доплати до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час в період із 07 листопада 2015 року по 15 березня 2023 року, що становить 365 добових нарядів, тобто за 2190 годин служби в нічний час, виходячи з грошового забезпечення станом на виключення зі списків особового складу - 15.03.2023 року;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 15.03.2023 року, станом на дату постановлення рішення по суті спору, виходячи з грошового забезпечення станом на виключення зі списків особового складу - 15.03.2023 року та діб фактичної затримки.

Ухвалою від 31.03.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу с трок для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вимогами про нарахування та виплату доплати до грошового забезпечення за службу в нічний час з 20.07.2022 по 15.03.2023 та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.

На виконання вимог ухвали представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду. Заява мотивована тим, що про порушення його права на отримання всіх належних виплат при звільненні йому стало відомо після отримання відповіді УФЗБО у Львівській області від 29.03.2024 №Д-38/3і/17/01-2024. Крім того, позивач стверджує, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Вказує, що Головне управління Національної поліції у Львівській області письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні позивачці ні в день звільнення, ні в день часткової виплати заборгованості 31.07.2024 ні 27.02.2025 не надані ні засобами поштового зв'язку, ні засобами електронної пошти, тоді як строк звернення до суду має обчислюватись саме з дня одержання такого письмового повідомлення. При цьому, надані ГУНП у Львівській області інформації про доходи, де зазначені лише нараховані суми за час проходження служби до звільнення, з чого я з'ясував тільки відсутність у них графи виплату - за службу в нічний час, а не виплату чи не виплату такого виду доплати.

Позивач наголошує, що він не отримував письмового повідомлення від Головного управління Національної поліції у Львівській області про суми, нараховані та виплачені при звільненні, в тому числі про виплати доплати до грошового забезпечення за службу в нічний час з 20.07.2022 року по 15.03.2023 року, хоча як видно із матеріалів провадження ГУНП у Львівській області володіє інформацією про кількість нічних чергування здійснених мною, однак не нараховувало та не виплачувало кошти за службу в нічний час тривалий період часу починаючи із 07.11.2015, та продовжило свою протиправну триваючу бездіяльність і в період з 20.07.2022 по 15.03.2023 , не нарахувало і не виплатило компенсацію за службу в нічний час також і при звільненні, що свідчить про триваючу бездіяльність, відповідача, а тому ще не розпочався перебіг 3-х місячного строку на звернення до суду з позовом про стягнення всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

Розглядаючи подану заяву, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.

Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:

- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);

- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі №380/15245/22.

Варто відмітити, що підставою для звернення до суду з даним позовом є не нарахування та не виплата доплати до грошового забезпечення за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 15.03.2023.

Розглядаючи питання початку перебігу строку судом враховано таке.

Підставами позову є те що позивач протягом проходження служби залучався од несення служби в добових нарядах, служби в нічний час, за який передбачена доплата у розмірі 35%посадового окладу за кожну годину служби.

Така доплата виплачується працівника в наступному місяці, що слідує за місяцем у якому працівник залучався до служби в добових нарядах.

При цьому, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Під час вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду суд враховує правові висновки Верховного Суду окреслені у постанові від 21.03.2025 по справі №460/21394/23. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).

При цьому, з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.

Тобто, у даній справі спірний період з 07.11.2015 по 15.03.2023 умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» 19.07.2022 та після цього.

Відтак, з позовними вимогами про нарахування ГУНП у Львівській області доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 19.07.2022 позивач не пропустив строк звернення до суду.

Щодо позовних вимог в частині періоду з 20.07.2022 по 15.03.2023, то до вказаних правовідносин варто застосовувати тримісячний строк звернення до суду, визначений ст.233 КЗпП України (в редакції після 19.07.2022).

При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 по справі №460/21394/23 початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Як стверджує позивач йому не було відомо про виплату такого виду доплати.

Обґрунтовуючи дотримання строку звернення до суду позивач стверджує, що про порушення його права на отримання всіх належних виплат при звільненні йому стало відомо після отримання відповіді УФЗБО у Львівській області від 29.03.2024 №Д-38/3і/17/01-2024. Вважає, що оскільки ГУНП у Львівській області виплатило належні при звільненні суми лише 27.02.2025, тому строк звернення до суду не пропущений.

Суддя не погоджується із твердженнями позивача про дотримання строків звернення до суду, оскільки законодавець пов'язує початок перебігу строку звернення у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні з отриманням позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Варто наголосити, що в наказі від 14.03.2023 №110 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції зазначено про належні позивачу виплати при звільненні.

Крім того у відповідь на заяву від 14.02.2024 позивачу було надіслано лист ГУНП у Львівській області від 06.03.2024 №Д-5/зі/01/51-24 до якого було додано інформацію про несення позивачем служби у складі добового наряду за 2019-2023 роки та інформацію про нараховане та виплачене грошове забезпечення за вказаний період в розрізі складових.

Відтак, позивачу було відомо про кількість діб несення добових нарядів та суми нарахованої доплати ще після отримання листа від 06.03.2024. Проте, до суду позивач звернувся через рік після отримання такої інформації.

Суд не приймає посилання ОСОБА_1 на проведення повного розрахунку при звільненні (проведені виплати на виконання рішень судів) як на поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки звертаючись до суду позивач мав на меті отримати конкретні виплати (зокрема індексацію). Інших причин пропуску строку звернення до суду, встановленого ст.233 КЗпП України, позивачем не зазначено.

Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналізуючи зазначені норми та у зв'язку з не наведенням поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява в частині підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.47, 160, 161, 169, 248, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліціі у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною повернути позивачу в частині позовних вимог:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нездійснення нарахування та виплати грошової компенсації ОСОБА_1 у вигляді доплати до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час в період із 20.07.2022 по 15.03.2023 виходячи з грошового забезпечення станом на виключення зі списків особового складу - 15.03.2023 року;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі грошову компенсацію - у вигляді доплати до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час в період із 20.07.2022 по 15.03.2023 виходячи з грошового забезпечення станом на виключення зі списків особового складу - 15.03.2023 року.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна

Попередній документ
126623260
Наступний документ
126623262
Інформація про рішення:
№ рішення: 126623261
№ справи: 380/5857/25
Дата рішення: 15.04.2025
Дата публікації: 17.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (22.09.2025)
Дата надходження: 19.08.2025
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною