про залишення позовної заяви без руху
15 квітня 2025 рокусправа № 380/7289/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Желік О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 із вимогами:
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 176202,08 грн з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 передбаченої Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, нарахованого за період з 01.01.2016 по 30.06.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, за період з 01.01.2016 по день її фактичної виплати 14.03.2025 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить недоліки з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 №3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.
Таким чином, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, сума судового збору, яка підлягає сплаті, становить 1211,20 грн. (у випадку, якщо ціна позову не перевищує 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб); за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, сума судового збору, яка підлягає сплаті, становить 1211,20 грн.
Частиною 3 статті 6 Закону №3674-VI встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як встановила суддя, позивачем заявлено наступні окремі позовні вимоги як майнового, так і не майнового характеру:
- щодо стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 176202,08 грн. (майнового);
- зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, за період з 01.01.2016 по день її фактичної виплати 14.03.2025 (не майнового).
Суд враховує, що компенсація втрати частини доходів за своєю правовою природою фактично є заробітною платою, а відтак за подання позову з вимогою щодо її нарахування та виплати позивач звільняється від сплати судового збору.
Водночас позовна вимога щодо стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні повинна бути оплачена судовим збором в сумі 1211,20 грн.
Представник позивача у позовній заяві зазначає про те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону №3674-VI, а також долучила до позовної заяви копію посвідчення серії НОМЕР_3 від 22.05.2018, яке посвідчує те, що на позивача поширюються пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
З цього приводу суддя зазначає, що у відповідності до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Аналіз цієї норми вказує на те, що зазначене положення застосовується у справах, пов'язаних з порушенням прав осіб, що стосуються їх статусу саме як учасників бойових дій та Героїв України, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-ХІІ).
Статтею 22 Закону № 3551-ХІІ передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу що питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також вони звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено статтею 12 Закону № 3551-ХІІ.
Таким чином, лише у справах, у яких предметом спору є правовідносини щодо прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.10.2019 в адміністративній справі № 9901/311/19 (провадження № 11795заі19).
Поданий позов фактично містить вимогу майнового характеру щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що не стосується статусу учасника бойових дій.
Відтак, з метою усунення даного недоліку позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн. та долучити до матеріалів справи докази такої сплати.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - три дні з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Желік О.М.