ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" квітня 2025 р. справа № 300/6991/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за змістом якого просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 07.08.2024 № 09163019308 про відмову у перерахунку пенсії за стажем;
- зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання у Харківському інституті льотчиків Військово-Повітряних Сил з 01.09.1995 по 14.10.1999;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.07.2024 про перерахунок пенсії за стажем з урахуванням періоду навчання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за наслідками розгляду поданої позивачем заяви про перерахунок пенсії та доданих документів, останньому відмовлено в зарахуванні до загального страхового стажу період навчання у Харківському інституті льотчиків Військово-Повітряних Сил з 01.09.1995 по 14.10.1999, оскільки наявні розбіжності в написанні по батькові і ID КАРТЦІ ( ОСОБА_2 ) та дипломі ( ОСОБА_3 ). Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку пенсії, при цьому, не врахувавши вказаний період навчання, чим грубо порушив право позивача на належний рівень соціального забезпечення у зв'язку із втратою працездатності.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.28).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 03.10.2024, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що 31.07.2024 позивач звернувся із заявою щодо зміни страхового стажу, набутого до 01.01.2004 до Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області, однак, за принципом екстериторіальності вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградської області. Вказано, оскільки в книзі реєстрації видачі дипломів ХІЛ ВПС значиться ОСОБА_1 (так в документі) дата отримання диплому 15 жовтня 1999 року серії НОМЕР_1 , водночас, в звіті та рішенні Державної екзаменаційної комісії випускників ХІЛ ВПС 1999 року та в книзі реєстрації видачі дипломів вищевказаного інституту випуску 1999 року значиться один курсант на прізвище ОСОБА_4 , внаслідок чого, пенсійним органо правомірно прийнято оскаржуване рішення. З урахуванням викладеного, представник позивача вважає, що немає підстав для зарахування вказаного періоду навчання до страхового стажу, внаслідок чого, просить відмовити в задоволенні позову (а.с.31-34).
04.10.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.38-43).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 12.06.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності.
31.07.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області (а.с.22).
До заяви позивачем надано копії наступних документів:
- ID картка на ім'я ОСОБА_1 ;
- диплому бакалавра серії НОМЕР_1 , виданого 15.10.1999 на ім'я ОСОБА_1 за період навчання в Харківському інституті льотчиків Військово-Повітряних Сил України за період з 01.09.1995 по 14.10.1999;
- додаток до диплома бакалавра серії НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_1 ;
- довідку від 24.06.2024 № 179/1/6159, видану Галузевим Державним архівом Міністерства оборони України.
За принципом екстериторіальності вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду в Кіровоградській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 07.08.2024 № 091630019308 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, з урахуванням періоду навчання у Харківському інституті льотчиків Військово-Повітряних Сил з 01.09.1995 по 14.10.1999, оскільки наявні розбіжності в написанні по батькові і ID КАРТЦІ ( ОСОБА_2 ) та дипломі ( ОСОБА_3 ) (а.с.25).
Вважаючи такі дії відповідачів неправомірними, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Статтею 1 Закону № 1058 встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону 1058, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону, Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 12.06.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності, водночас, останнім вказується, що до загального страхового стажу при призначенні пенсії не зараховано період навчання у Харківському інституті льотчиків Військово-Повітряних Сил з 01.09.1995 по 14.10.1999.
Щодо можливості зарахування до загального страхового стажу період навчання у Харківському інституті льотчиків Військово-Повітряних Сил з 01.09.1995 по 14.10.1999, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України № 1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно пункту «д» частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших документів.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Під час навчання позивача діяли норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162, пункт 2.15 якої передбачав, що студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху. Підставою для таких записів є накази учбового закладу (науковий заклад) про зарахування або відрахування студента, особи, яка навчається, аспіранта, клінічного ординатора.
Так, вказаною вище Інструкцією, визначено що студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху.
Тобто, про період навчання особи вноситься запис у трудову книжку при навчанні на денних відділеннях. Вказаною інструкцією не було передбачено внесення записів до трудових книжок за умови навчання на вечірній (заочній формі).
Отже, весь період навчання за денною (очною) формою навчання у вищому навчальному закладі зараховується до страхового стажу особи.
За змістом трудової книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 02.10.2003 (а.с.15-16), наявний запис про навчання Харківському інституті льотчиків в період з 28.07.1995 по 15.10.1999, диплом серії НОМЕР_1 .
Відповідно до диплому ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останній у 1995 році вступив до Харківського інституту льотчиків та в 1999 році закінчив повний курс Харківського інституту льотчиків за спеціальністю «авіація та космонавтика» та рішенням Державної екзаменаційної комісії від 14.10.1999 йому присвоєно кваліфікацію бакалавра «авіації та космонавтики» (а.с.17).
Окрім того, в матеріалах справи наявний додаток до диплома бакалавра серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (а.с.18).
Водночас, позивачем надана архівна довідка від 24.06.2024 № 179/1/6159, видана Галузевим державним архівом, відповідно до змісту якої, судом встановлено, що згідно зі звітом та Рішенням Державної екзаменаційної комісії щодо випуску курсантів Харківського інституту льотчиків Військово-Повітряних Сил (ХІЛ ВПС) від 14 жовтня 1999 року, ОСОБА_1 закінчив ХІЛ ВПС за освітньо-професійною програмою бакалавр та напрямом підготовки «Авіація та космонавтика», спеціалізація «Льотна експлуатація та бойове застосування літальних апаратів (літаків)», присвоєно кваліфікацію «бакалавр». В книзі реєстрації видачі дипломів ХІЛ ВПС значиться ОСОБА_1 , дата отримання диплому ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний № 52/99, серії НОМЕР_1 (а.с.23)
Тобто вказаною довідкою підтверджується, що позивач навчався на денній формі навчання Харківському інституті льотчиків Військово-Повітряних Сил.
Відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу період навчання на підставі диплому серії НОМЕР_1 , відповідач у рішенні про відмову в призначенні пенсії від 07.08.2024 за № 091630019308 вказав, що ініціали заявника в дипломі не відповідає паспортним даним.
Так, аналізуючи документи, які додані позивачем, суд встановив, що на титульному аркуші копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.10.2003 вказано « ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
При цьому, у паспорті громадянина України (ID - картка) ініціали позивача також - « ОСОБА_1 » (а.с.13).
Водночас, диплом серії НОМЕР_1 від 15.10.1999 видано на ім'я « ОСОБА_1 ».
В даному аспекті суд вказує, що згідно з правилами української мови правильним вважається варіант - « ОСОБА_2 », однак, часто на практиці зустрічається та в деяких словниках - « ОСОБА_3 ».
На думку суду, недотримання правил заповнення диплому може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Будь-які сумніви, що у цьому випадку є саме помилка у написанні по батькові, а не обман чи маніпулювання з боку позивача, у суду відсутні. Аргументів про протилежне учасниками справи не надано, більше того, згадана архівна довідка видана про навчання саме ОСОБА_1 .
Весь комплект наданих документів вказує на повний збіг всіх інших відомостей про ім'я, по батькові, дати та місця народження позивача, окрім помилки в зазначенні по батькові « ОСОБА_3 » у дипломі серії НОМЕР_1 від 15.10.1999.
Таким чином, досліджені документи позивача поза розумним сумнівом дають підстави для суду зробити висновок, що диплом серії НОМЕР_1 та надані архівні документи належать саме ОСОБА_1 .
З урахуванням зазначеного, відмова відповідача в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1995 по 14.10.1999 (включно), який підтверджується відповідними записами у трудовій книжці є необґрунтованою.
Аналогічні висновки суду викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.11.2016 у справі № 442/5154/13-а, постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №821/308/18, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 р. у справі № 580/4040/19.
Що стосується позовної вимоги щодо повторного розгляду заяви від 31.07.2024 про перерахунок пенсії за стажем з урахуванням оскаржуваного періоду навчання, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Враховуючи вищевказані висновки суду щодо необхідності зарахування до загального страхового стажу позивача період його навчання з 01.09.1995 по 14.10.1999, внаслідок чого, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області слід повторно розглянути заяву позивача від 31.07.2024 про перерахунок пенсії із врахуванням висновків суду про необхідність зарахування до загального страхового стажу вищевказаний період навчання.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному об'ємі правомірності своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, згідно із квитанцією від 13.09.2024 підтвердив сплату судового збору на суму 1211,20 грн., за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 09163019308 від 07.08.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) періоди його навчання у Харківському інституті льотчиків Військово-Повітряних Сил з 01.09.1995 по 14.10.1999.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) невідкладно повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) про перерахунок пенсії від 31.07.2024, із врахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.