ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"15" квітня 2025 р. справа № 300/2450/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Бандура Володимир Олексійович, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування акту проведення розслідування (нещасного випадку) смерті військовослужбовця від 23.08.2023 і наказу від 24.08.2023 за №474/1 "Про результати спеціального службового розслідування щодо обставин смерті солдата ОСОБА_2 ", зобов'язання повторно провести розслідування, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Бандура Володимир Олексійович (надалі по тексту також - представник позивача, ОСОБА_3 ), 10.04.2025 звернулась в суд із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі по тексту також - відповідач, військова частина, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку смерті військовослужбовця ОСОБА_4 від 23.08.2023;
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 24.08.2023 року №474/1 "Про результати спеціального службового розслідування щодо обставин смерті солдата ОСОБА_5 ";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 повторно провести розслідування за фактом смерті військовослужбовця ОСОБА_4 17.07.2023 року з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
Дана позовна заява до суду надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 08.04.2025" та підписана електронно-цифровим підписом представника Бандури Володимира Олексійовича.
Підставою звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду є, протиправні, на переконання позивача, Акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку смерті військовослужбовця ОСОБА_4 від 23.08.2023 та Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 24.08.2023 за №474/1 "Про результати спеціального службового розслідування щодо обставин смерті солдата ОСОБА_5 ".
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За змістом частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5 частини 5 статті 160 КАС України).
Так, у позовній заяві ОСОБА_1 наведено ряд обставин на обґрунтування позовних вимог, втім позивачем не долучено доказів на засвідчення вказаних обставин.
Приписами пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Таким чином, позивачем, всупереч вимог пунктів 5, 8 частини 5 статті 160 КАС України не долучено доказів, на засвідчення обставин, викладених в адміністративному позові.
Також суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує з матеріалів адміністративного позову, ОСОБА_1 оскаржуються акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку смерті військовослужбовця ОСОБА_4 датований 23.08.2023 та наказ командира військової частини НОМЕР_2 за №474/1 "Про результати спеціального службового розслідування щодо обставин смерті солдата ОСОБА_5 " датований 24.08.2023.
Позивач в адміністративному позову зазначила, що з матеріалами службового розслідування остання ознайомилась лише в кінці 2024 року, втім не надала суду доказів, з яких суд міг би встановити коментовану обставину, а відтак, встановити календарну дату коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 1 статті 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
За змістом частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В силу вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, згідно з вимогами частини 1 статті 169, частини 1 статті 123 КАС України позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення у спосіб подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, підтверджене належними доказами.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 4 статті 123 КАС України).
В силу правового регулювання положень частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судові витрати, за змістом частин 1 та 2 статті 132 КАС України, складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 4 коментованого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2025 складає 3 028,00 гривні.
Положенням підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").
ОСОБА_1 в адміністративному позові просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку смерті військовослужбовця ОСОБА_4 від 23.08.2023;
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 24.08.2023 року №474/1 "Про результати спеціального службового розслідування щодо обставин смерті солдата ОСОБА_5 ";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 повторно провести розслідування за фактом смерті військовослужбовця ОСОБА_4 17.07.2023 з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
Враховуючи те, що кожна із коментованих вище позовних вимог має індивідуальний й відмінний предмет перевірки та доказування, формують самостійний зміст правовідносин, наявність чи відсутність яких повинні бути перевіреними окремо одна від одної, то вказані позовні вимоги суддя вважає 2 (двома) позовними вимогами немайнового характеру, в тому числі такими, які можуть бути заявленими самостійно.
Враховуючи положення частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" позивач повинен сплатити судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 2 422,40 гривень (2 х 1 211,20 гривень = 2 422,40 гривень).
Так, ОСОБА_1 у адміністративному позові зазначила, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняної до них у встановленому порядку особи.
За доводами позивача, згідно частини 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Аналіз підпунктів 8, 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" в сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
На підтвердження обставини звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, остання надала довідку Військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2024 за №511.
Так, Військовою частиною НОМЕР_1 видано ОСОБА_1 довідку від 31.01.2024 за №511 про те, що загиблий (померлий) солдат ОСОБА_4 дійсно брав безпосередню участь у заходках для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областях.
Коментована довідка видана згідно Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 за №740 та є підставою для надання особі статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Водночас, за змістом статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України постановою від 23.09.2015 за №740 затверджено Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України (надалі по тексту також - Порядок №740).
Відповідно до пункту 13 Порядку №740 рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі).
За змістом пункту 19 Порядку №740 посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України" видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року за № 302 (ЗП України, 1994 р., №9, ст.218).
Таким чином, особа набуває статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України після прийняття рішення місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за відповідною заявою особи, та має наслідком видачу посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України".
Відтак, долучена ОСОБА_1 довідка Військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2024 за №511 не підтверджує встановлення позивачу статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, а лише є підставою для прийняття такого рішення.
Матеріали адміністративного позову позбавлені доказів надання ОСОБА_1 статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, а отже, відсутні підстави для звільнення останньої від сплати судового збору відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
В силу правового регулювання частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху, згідно вимог частини 2 статті 169 КАС України зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених статтею 161 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Бандура Володимир Олексійович, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування акту проведення розслідування (нещасного випадку) смерті військовослужбовця від 23.08.2023 і наказу від 24.08.2023 за №474/1 "Про результати спеціального службового розслідування щодо обставин смерті солдата ОСОБА_2 ", зобов'язання повторно провести розслідування, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частинами 3, 4, 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно:
2.1. надати (долучити) до позовної заяви платіжне доручення (квитанцію) про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 гривень або надати (долучити) до позовної заяви докази звільнення від сплати судового збору;
2.2. надати (долучити) до позовної заяви оформленні і засвідчені відповідно до вимог статті 94 КАС України копії доказів на засвідчення обставин, викладених в позовній заяві, а саме:
2.2.1. "позивач - ОСОБА_1 є вдовою солдата ОСОБА_4 , отримала сповіщення про смерть свого чоловіка, в якому було зазначено, що смерть її загиблого чоловіка пов'язана з проходженням військової служби" - докази перебування у шлюбі ОСОБА_1 з ОСОБА_4 ;
2.2.2. "позивачка протягом 2023-2024 року неодноразово зверталась з запитами до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 з метою отримання матеріалів службового розслідування, однак її звернення ігнорували" - копії звернень ОСОБА_1 за вказаний період із доказами надсилання (вручення) адресатам;
2.2.3. "в квітні 2024 року військова частина НОМЕР_1 надавала відповідь на один із запитів про те, що пакет документів з матеріалами службового розслідування підготовлено та найближчим часом буде адресовано ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, чіткої відповіді щодо термінів вручення їй матеріалів службового розслідування ОСОБА_1 так і не отримала" - копію відповіді Військової частини НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 отримала у квітні 2024 року;
2.2.4. "ознайомитись з матеріалами службового розслідування позивачка змогла лише в кінці 2024 року" - докази ознайомлення ОСОБА_1 у кінці 2024 року із матеріалами службового розслідування;
2.2.5. "дані ушкодження підтверджують твердження побратимів чоловіка позивачки про отримання ОСОБА_4 мінно-вибухової травми під час виконання бойового завдання, у зв'язку з чим чоловік згодом помер" - докази на підтвердження обставин отримання ОСОБА_4 мінно-вибухової травми, зокрема, за свідченнями побратимів.
2.3. надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Чуприна О.В.