15 квітня 2025 року Справа № 280/1650/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши питання щодо передачі за підсудністю адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Міністерства оборони України (вул. Повітряних Сил, м. Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022),
військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання контракту припиненим,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач 1), військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 2), у якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
1) визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_2 Міністерства оборони України по виплаті військовослужбовцю ОСОБА_1 грошового забезпечення не в повному обсязі за січень місяць 2025 року;
2) зобов'язати в/ч НОМЕР_2 Міністерства оборони України виплатити заборгованість у сумі 27727 грн;
3) визнати контракт, укладений між Міністерством оборони України та громадянином України ОСОБА_1 таким, що є припиненим;
4) зобов'язати в/ч НОМЕР_2 Міністерства оборони України укласти договір із громадянином України ОСОБА_1 про звільнення в запас за згодою сторін.
Ухвалою від 26.03.2025 суд відкрив провадження у цій справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою від 11.04.2025 суд витребував у Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_2 інформацію з підтверджуючими документами щодо місця реєстрації військової частини НОМЕР_2 , засобів зв'язку.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Враховуючи те, що матеріали позовної заяви не містили достатніх доказів на підтвердження місць реєстрації відповідачів, суд після відкриття провадження, керуючись положеннями статті 9 КАС України, вживав відповідні заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, для перевірки дотримання позивачем правил підсудності при поданні позовної заяви.
Так, у процесі розгляду справи з урахуванням наявних у матеріалах справи документів судом встановлено наступне.
На час звернення до суду із позовом зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 (відповідно до с.11 паспорта позивача серії НОМЕР_4 ).
Відповідно до відомостей з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, долученого до відзиву на позовну заяву (вх.№ 17360 від 10.04.2025) місцезнаходженням юридичної особи Міністерства оборони України є Україна, 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6.
Крім того, згідно з долученою до відзиву на позовну заяву (вх.№ 18032 від 15.04.2025) довідкою № 593/22 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) є АДРЕСА_4 (дата останньої реєстраційної дії 14.09.2022).
З наведеного слідує, що ні позивач, ні відповідачі не зареєстровані на території Запорізької області.
Суд бере до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.06.2024 у справі №554/7669/21, відповідно до якого використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 26 КАС України).
З огляду на викладене, з урахування встановлених обставин про місце реєстрації позивача та відповідачів , які стали відомі вже після звернення позивача до суду, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Запорізькому окружному адміністративному суду, а її розгляд має здійснюватись Закарпатським окружним адміністративним судом (за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача та місцезнаходженням відповідача).
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених Кодексом.
Забезпечення права на справедливий суд визначається з урахуванням складової «належний суд», який уповноважений розглядати конкретну справу. Право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом норм, що регулюють діяльність з урахуванням складових: інституційна, процесуальна, юрисдикційна.
Оскільки порушення адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, то з метою дотримання розумного строку розгляду справи суд враховує наслідки ймовірного порушення у разі вирішення справи неналежним судом, що є суттєвими у реалізації повноважень суду як для позивача так і авторитету судової влади.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За змістом положень частини п'ятої, шостої статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Суд також звертає увагу, що відповідно до положень статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Частиною восьмою статті 29 КАС України визначено, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, дотримання засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом шляхом забезпечення гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, тобто розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону у становище суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону, забезпечення фактичної змагальності, процесуальної рівності, суд дійшов висновку про доцільність передачі даної справи за підсудністю до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 26, 29, 241, 248, 256, 294 КАС України, суддя
Адміністративну справу №280/1650/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання контракту припиненим передати на розгляд Закарпатського окружного адміністративного суду (вул. Загорська, 30, м.Ужгород, 88603).
Матеріали адміністративної справи №280/1650/25 направити до Закарпатського окружного адміністративного суду після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 15.04.2025.
Суддя К.В.Мінаєва