14 квітня 2025 року Справа № 280/2636/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
08.04.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у не нарахуванні та у невиплаті ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. №168 за період його військової служби з 01.01.2024 по 27.04.2024, та стаціонарного лікування з 27.04.2024 по 28.02.2025 в наслідок отриманого поранення тяжкого ступеня в загальному розмірі 874 389,55 (вісімсот сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят дев'ять гривень 55 копійок) гривень;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. №168 за період його військової служби з 01.01.2024 по 27.04.2024, та стаціонарного лікування з 27.04.2024 по 28.02.2025 в наслідок отриманого поранення тяжкого ступеня в загальному розмірі 874 389,55 (вісімсот сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят дев'ять гривень 55 копійок) гривень;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у не нарахуванні та у невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з розрахунку 30 тисяч гривень за кожен місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в період його військової служби з 01.01.2024 по 27.04.2024, відповідно до абзацу 16 пункту 2 розділу XXXIV наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з розрахунку 30 тисяч гривень за кожен місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в період його військової служби з 01.01.2024 по 27.04.2024, відповідно до абзацу 16 пункту 2 розділу XXXIV наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, у зв'язку з наступним.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини першої та другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на його думку, під час проходження служби відповідач протиправно не нарахував та не виплачував позивачу у повному обсязі додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень за період проходження військової служби з 01.01.2024 по 27.04.2024, та стаціонарного лікування з 27.04.2024 по 28.02.2025; грошового забезпечення з розрахунку 30 тисяч гривень за кожен місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в період його військової служби з 01.01.2024 по 27.04.2024, відповідно до абзацу 16 пункту 2 розділу XXXIV наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018.
Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку з проходженням позивачем публічної служби, при цьому позивач не міг не знати про неповну виплату йому додаткової винагороди в момент отримання грошового забезпечення за зазначений період.
Враховуючи, що за вирішенням спору у відносинах публічної служби позивач звернувся 08.04.2025, то строк звернення до адміністративного суду ним пропущений.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач в прохальній частині позову просить визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 з позовними вимогами до військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - поважними та поновити строк звернення до адміністративного суду з наведеним позовом. При цьому ніяк не обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду, та не надає докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя О.В.Конишева