14 квітня 2025 року Справа № 280/7570/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 які полягають у взятті позивача на військовий облік 22.04.2024 та зобов'язати виключити позивача з військового обліку, а також виключити дані щодо позивача з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з взяття на військовий облік ОСОБА_1 з 22.04.2024; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути документи ОСОБА_1 про виключення її із військового обліку, з урахуванням висновків суду.
31.03.2025 відповідачем надіслано клопотання про роз'яснення рішення.
Доводи заяви обґрунтовує тим, що відповідно до вимог частини 2 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 цього Закону. Згідно вимог частини 11 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних. Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов'язаних за їхнім бажанням. Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом). Враховуючи, що стаття 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» має вичерпний перелік підстав для виключення з військового обліку, а така підстава, як виключення з військового обліку за рішенням суду відсутня.
Відповідно до положень частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Таким чином, з урахуванням того, що в період з 07.04.2025 - 11.04.2025 суддя Сіпака А.В. перебував у відпустці (довідка Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2025 №02-35/30), суд вважає за можливе розглянути надіслану заяву в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, в прший робочий день судді 14.04.2025.
За результатом розгляду заяви про роз'яснення рішення суду, суд дійшов таких висновків.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 КАС України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України.
Суд наголошує на тому, що як мотивувальна, так і резолютивна частина рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №280/7570/24 містить чіткі, зрозумілі та однозначні формулювання, що, у свою чергу, не створює жодних перешкод у її розумінні, сприйнятті та добросовісному виконанні, оскільки суд вказав імперативні дії, які зобов'язаний вчинити відповідач з метою виконання рішення суду.
Судом не було встановлено наявності факту незрозумілості судового рішення. Натомість, викладені заявником доводи зводяться виключно до його незгоди із судовим рішенням, адже судом зобов'язано відповідача повторно розглянути документи ОСОБА_1 про виключення її із військового обліку, з урахуванням висновків суду.
Враховуючи наведене, оскільки судове рішення в частині, яку просить роз'яснити представник відповідача, є зрозумілим, а також враховуючи, що заявник звернувся до суду із заявою про роз'яснення саме через незрозумілість способу його виконання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення та задоволення заяви.
Керуючись статтями 243, 248, 254, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз'яснення судового рішення від 24.10.2024 року у справі № 280/7570/24, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака