14 квітня 2025 року Справа № 280/8155/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
30 серпня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькі області № 00079950709 від 16 травня 2024 року.
В обґрунтування заявленого позову вказує, що податковим органом проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено акт перевірки та прийнято спірне податкове повідомлення - рішення. Однак позивач з ним не погоджується, оскільки усі необхідні документи на підтвердження ведення обліку товарів надавались податковому органу як під час проведення перевірки, так і разом і запереченнями на Акт, але були залишені поза увагою. З огляду на вказане, позовну заяву просить задовольнити.
Ухвалою суду від 04 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
20 вересня 2024 року представником відповідача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано відзив на позов, у якому остання заперечує проти задоволення позову та вказує, що доводи відповідача стосовно надання усіх документів на підтвердження факту ведення обліку товарів під час проведення фактичної перевірки не відповідають дійсним обставинам справи. Вказує як про правомірність факту проведення перевірки позивача так і про правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькі області № 00079950709 від 16 травня 2024 року. В задоволенні позову просить відмовити.
10 жовтня 2024 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій остання вказує, про відсутність правових підстав для винесення податковим органом наказу про проведення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Також, не погоджується із доводами представника відповідача стосовно не надання позивачем документів на підтвердження факту ведення обліку товарів за місцем їх реалізації. Позовну заяву просить задовольнити.
Ухвалою від 28 жовтня 2024 року суд призначив до розгляду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18 листопада 2024 року о/об 11 год. 15 хв.
Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року підготовче засідання відкладено на 17 грудня 2024 року 11 год. 15 хв.
17 грудня 2024 року представником відповідача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано заперечення на відповідь на відзив у яких остання не погоджується із доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 17 грудня 2024 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 280/8155/24 строком на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 21 січня 2025 року о/об 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 21 січня 2025 року провадження в адміністративній справі №280/8155/24 зупинено до 25 лютого 2025 року, наступне підготовче засідання на 25 лютого 2025 року на 10 год. 00 хв.
Протокольною ухвалою суду від 25 лютого 2025 року провадження у справі поновлено, закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 25 лютого 2025 року.
25 лютого 2025 року судом оголошено перерву у розгляді справи до 19 березня 2025 року 10 год. 00 хв.
19 березня 2025 року представником відповідача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано додаткові пояснення, у яких міститься перелік товарів, на які під час проведення фактичної перевірки позивачем не надано документи стосовно їх походження.
Ухвалою суду від 19 березня 2025 року провадження у справі зупинено до 08 квітня 2025 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 08 квітня 2025 року провадження у справі поновлено.
В судовому засідання представники сторін надали пояснення. Представник позивача просив позовну заяву задовольити у повному обсязі. Представник відповідача стосовно задоволення позовних вимог заперечив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
На адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов лист ДПС України від 02 квітня 2024 року №9421/7/99-00-07-04-02-07 про виявлення можливих порушень вимог законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за адресою господарського об'єкту: АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 . В підтвердження до листа додано фото розрахункового документу, в якому відсутні обов'язкові реквізити, що може свідчити про порушення вимог статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95- ВР.
На підставі статті 19-1, статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України в.о.заступника керівника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ від 15 квітня 2024 року №1425-п та підписані направлення від 15 квітня 2024 року №2737, №2738 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою об'єкта господарювання: АДРЕСА_2 , щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення, трудових відносин з працівниками (найманими особами), з 16 квітня 2024 року протягом 10 діб, за період діяльності з 0 червня 2021 року по день закінчення фактичної перевірки з врахуванням вимог статті 102 ПК України.
За результатами проведення фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт фактичної перевірки від 26 квітня 2024 року за №1147/04/36/07/РРО/ НОМЕР_1 (далі - Акт).
Перевіркою встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:
- перед початком перевірки 17 квітня 2024 року о 15 год 02 хв проведено контрольну розрахункову операцію на суму 26 086,30 грн. з придбання «Браслета» артикул 2802785 без застосування РРО, без роздрукування та видачі розрахункового документу встановленої форми та змісту;
- в ході проведення перевірки в період з 17 квітня 2024 року по 25 квітня 2024 року ФОП ОСОБА_1 не надано у повному обсязі всіх документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів на загальну 699 191,00 грн.
Позивач скористалась своїм правом на подання заперечень на акт.
Заперечення ФОП ОСОБА_1 на акт розглянуті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, проте висновки акту залишені без змін.
На підставі акту та результатів розгляду заперечень Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» № 00079950709 від 16 травня 2024 року про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 738 740,45 грн. відповідно до статті 20 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР та форми «ПС» № 00079960709 від 16 травня 2024 року про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1020,00 грн відповідно до статті 121 ПК України.
В графі встановлених порушень відповідачем зазначено пункти 1, 2, 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР та пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням№ 00079950709 від 16 травня 2024 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (підпункт 80.2.1 пункту 80.2 статті 80 ПК України);
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України).
Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, вказав, що за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Як вбачається зі змісту наказу про призначення фактичної перевірки від 15 квітня 2024 року № 1425-п, в якості підстави для проведення перевірки визначено відповідно до підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, тобто отримана інформація про ймовірне порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства.
Джерелом вказаної інформації став лист ДПС України від 02 квітня 2024 року № 9421/7/99-00-07-04-02-07, в якому наявна інформація про порушення платником податків законодавства, контроль якого здійснює податковий орган, що полягає у наданні покупцю платіжного документу, в якому відстуні обов'язкові реквізити.
Вказане свідчить про правомірність призначення податковим органом актичної перевірки позивача.
Щодо встановлених під час перевірки порушень Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 6 липня 1995 року (далі по тексту - Закон України №265/95-ВР), суд зазначає наступне.
Так, відповідно до акту проведення перевірки контролюючим органом в ході проведення фактичної перевірки позивача виявлено порушення проведення розрахункових операцій без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документу 17 квітня 2024 року (операція на суму 26 086,30 грн. з придбання браслета, артикул 2802785).
Згідно пояснювальної записки завідувача відділу магазину Горишняк А.О. адресованої начальнику ГУ ДПС у Дніпропетровській обалсті, при продажу браслета (артикул 2802785), фіскальний чек покупцю на суму 26 086,3 грн. не надався. Фіскальний чек надано працівникам податкової служби після пред'явлення наказу, направлень на перевірки та посвідчення (а.с. 236 т. 2).
Відповідно до пунку 1, пункту 2 сттатті 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Згідно зі стататіт 2 Закону України №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення;
Так, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17 Закону №265/95-ВР.
В той же час, з урахуванням розрахунку фінансових санкцій доданого до спірного податкового повідомлення - рішення, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідачем до позивача за непроведення розрахункових операцій через реєстратори прзрахункових операцій та або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи на суму 26 086,30 грн. застосвано відповідальність, яка, з урахувнаням пункту 1 статті 17 Закону України №265/95-ВР, застосовується за повторне вчинення порушення (26 086,20 грн. х 150% = 39129,45 грн.).
Під час розглдяу справи представником віддповідача із вказаного приводу надано пояснення, з урахуваннням яких, відповідальність за повторне вчинення правопорушення (150% вартості проданих товарів з порушеннями) пов'язана із раніше наданим до листа ДПС України від 02 квітня 2024 року №9421/7/99-00-07-04-02-07 фотознімку товарного чеку від 21 березня 2024 року, згідно якого розрахункову операцію на суму 420,00 грн. проведено без застосування РРО, без роздрукування та видачі розрахункового документу встановленої форми та змісту, на підставі якого призначено проведення фактичної перевірки у відношеннні позивача. Вказані обставини, на думку представника відповідача, свідчать про первинне правопорушенння позивача, допущене ним в рамках фактичної перевірки.
Суд не погодужється із доводами відповідача в цій частині, оскільки під час проведення фактичної перевірки не встановлено таке порушення, як «проведення розрахункової операції на суму 420,00 грн. без застосування РРО, без роздрукування та видачі розрахункового документу встановленої форми та змісту», що відповідно не знайшло свого підтвердження і у акті фактичної перевірки. Вказаний розрахунковий документ слугував підставою для винесення наказу про призначення фактичної перевірки у відношенні позивача, однак в графі встановлених порушень в Акті, посилання на нього відстує.
З викладеного вбачається, що у відповідача були відсутні правові підстави для притягнення позивача за вищезазначеним товарним чеком на суму 420 грн. до відповідальності на підставі приписів пункту 1 статті 17 Закону України №265/95-ВР у розмірі 100% вартості проданих товарів з порушенням як за перше порушення.
А відтак, при встановленні порушення під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 в частині проведення розрахункової операції на суму 26 086,30 грн. з придбання «Браслета» (артикул 2802785) без застосування РРО, без роздрукування та видачі розрахункового документу встановленої форми та змісту, до позивача підлягала застосуванню фінансова санкція, встановлена пунктом 1 частини 17 Закону №265/95-ВР як за первинне порушення, тобто 100% вартості проданих товарів з порушеннями, (26 086,30 грн. х 100%= 26 086,30 грн.), а не 150% вартості проданих товарів з порушеннями (26 086,30 грн. х 150% -= 39129,45 грн.).
З огляду на вказане, відповідачем до позивача за порушення в частині непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи на суму 26 086,30 грн. неправомірно застосвано відповідальність, як за повторне вчинення порушення у розмірі 150% вартості проданих товарів з порушеннями (26 086,20 грн. х 150% = 39129,45 грн.), та безпідставно нараховано останній розмір фінансової санкій у сумі 39 129, 45 грн. замість 26 086,30 грн.
Таким чином, оскражуване податкове повідомлення рішення в частині суми 13 043,15 грн. (39 129,45 грн. - 26 086,30 грн.) та 420 грн. підлягає скасуванню.
Також, контролюючим органом в ході проведення фактичної перевірки позивача виявлено порушення ведення обліку ТМЦ за місцем їх реалізації та ненадання у повному обсязі всіх документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів на загальну 699 191,00 грн.
Податковим органом направлено до позивача вимогу про надання платником податків документів, в якій запропоновано надати до перевірки документи: книги обліку розрахункових операцій; касові книги; первинні касові документи; накази (розпорядження), розрахунки на встановлення лімітів залишку готівку в касі; журнал обліку прибуткових та видаткових касових ордерів; звіти про використання коштів (авансові звіти); документи щодо обліку товарних запасів, у порядку визначеному відповідним національним положення (стандартом) бухгалтерського обліку, первинні документи на прибуття товарно-матеріальних цінностей; картки обліку стаціонарних приміщень; контрольні стрічки РРО; документи на повернення товару та грошей; пояснення по помилково проведеним розрахункам а РРО; виписки банків, виписки банків по терміналу; договір оренди; копію паспорта посадової особи та продавця; накладні на прибуття ТМЦ, ТТН; договри про трудові відносини з найманими працівниками або накази про прийняття працівників на роботу.
Позивачем на запит податкового органу надано наступні документи: Договір оренди нерухомого майна з ФОП ОСОБА_2 - 8 (вісім) аркушів; Трудові договори з найманими працівниками - 7 (сім) аркушів; Копія паспорта найманої особи ОСОБА_3 - 3 (три) аркуші; Договори з постачальниками - 32 (тридцять два) аркуші; Прибуткові накладні на купівлю ТМЦ - 22 (двадцять два) аркуші; Залишки ТМЦ на 01 січня 2021 року - 4 (чотири) аркуші.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496 (далі - Порядок №496).
У Порядку №496 терміни вживаються в таких значеннях:
- документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;
- первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Розділом ІІ Порядку №496 передбачено порядок ведення обліку товарних запасів.
Так, облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП.
Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
Позивач посилався на те, що контролюючому органу надано всі необхідні первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, як під час проведення перевірки, так разом і із запереченнями.
Так, згідно з опису товарів на господарському об'єкті, який є невід'ємною частиною акта фактичної перевірки (а.с. 235 т. 2), встановлено наявність ТМЦ на загальну сумум 3 168 449 грн.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 6 липня 1995 року суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Отже, вказана норма покладає на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обов'язок надання контролюючому органу на підтвердження ведення обліку товарних запасів контролюючому органу необхідні документи на початок проведення перевірки документи.
Проте, у даному випадку відповідачем не доведено факту не надання позивачем контролюючому органу документів обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 699 191,00 грн., оскільки при проведені фактичної перевірки складено опис товарів на господарському об'єкті на суму 3 168 449,00 грн., та акті визначено суму в розмірі 2 469 258 гнр. на товарно - матеріальні ціності на які надано документи на підтвердження ведення обліку товарних запасів.
Представником відповідача до суду, вже під час судовогго провадження, надано додаткові пояснення з визначенням переліку товарів на загальеу суму 699 191, на які ФОП ОСОБА_1 не надано документів щодо походження.
Але, з інформації вказаної в акті фактичної перевірки, не вбачається за можливе встановити на які саме ТМЦ із Опису позивачем не надано перінні документи. А відтак, і суму, на яку позивачем, нібито, не надано первинні документи, визначити також не можливо.
Таким чином, контролюючим органом протиправно зроблено висновок про не надання документів обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та проведення операцій при відсутності первинних докуменів на товари (послуги) в порушення вимог пунктту 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР на суму 699 191,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькі області № 00079950709 від 16 травня 2024 року є протиправним та підлягагає скасуванню в частині суми 712 654,15 грн.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
У силу вимог частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відтак, на користь позивача слід стягнути 7387,00 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькі області № 00079950709 від 16 травня 2024 року в частині суми 712 654,15 грн. (сімсот дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні 15 коп.).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмоовити.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 387,00 грн. (сім тисяч триста вісімдесят сім гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення складено та підписано 14 квітня 2025 року .
Суддя Д.В. Татаринов