(про відмову у відстроченні чи розстроченні виконання рішення суду,
зміні чи встановленні способу і порядку виконання судового рішення)
14 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/9948/22
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Романченка Є.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про відстрочення виконання судового рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду з позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просить зобов'язати Оліївську сільську раду Житомирського району Житомирської області затвердити проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки з кадастровим номером 1825686200:11:000:0016, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства та передати її у власність, з підстав протиправної відмови у затвердженні даного проекту землеустрою, яка викладена у рішенні десятої сесії VIII скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 327 від 10 вересня 2021 року.
Рішенням суду від 28 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
На адресу суду надійшла заява Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про відстрочення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №240/9948/22.
На обґрунтування поданої заяви вказано про неможливість виконання рішення суду через дію воєнного стану та заборони на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд вважає за можливе провести розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву, суд встановив наступне.
Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон України № 1404-VIIІ) за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (частина 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, у відповідності до положень частини 4 статті 378 цього Кодексу, також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із системного аналізу наведеної норми вбачається, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення із обґрунтуванням наявності поважних причин неможливості виконання судового рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).
Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.
При цьому, питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площинні процесуального права.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.
З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд установить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.
У постанові від 06 грудня 2019 року у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
У рішенні від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відстрочення такого рішення боржник посилається на підпункту 5 пункту 27 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Водночас заявником не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин, що заважають виконати рішення суду.
Судом, з метою встановлення наявності дійсних перешкод у вчиненні боржником зобов'язальних дій, на офіційній інтернет-сторінці "https://oliivskatg.gov.ua/" було досліджено прийняті Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області рішення щодо питань надання громадянам дозволів на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність та розроблення документації із землеустрою в період дії воєнного стану.
Так, до прикладу, пунктами 1, 2 рішення шістдесят першої сесії VІІІ скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 18.10.2024 №1442 "Про розгляд заяв громадян по затвердженню проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" затверджено проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам згідно додатку та передано у приватну власність земельні ділянки громадянам, згідно додатку 2.
Крім того, 18.10.2024 прийнято рішення засідання сесії сільської ради №1443 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по зміні їх цільового призначення» та ін.
Наведена обставина спростовує вказані боржником підстави для відстрочення рішення суду.
Посилання боржника на підпункт 5 пункту 27 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України визнається судом безпідставним, оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли до введення в Україні воєнного стану та до внесення змін у відповідний підпункт згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022.
Відтак, встановлені обставини не звільняють боржника від обов'язку виконати рішення суду під час дії воєнного стану.
Суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має з урахуванням поточних умов вишукувати заходів для найскорішого поновлення прав позивача, а відстрочення виконання даного рішення суду призведе до необґрунтованого та невизначеного у часі продовження порушення законних прав та інтересів позивача.
За таких обставин, суд вважає, що заява про відстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про відстрочення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.22 в адміністративній справі № 240/9948/22 за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області .
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Є.Ю. Романченко