Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
14 квітня 2025 року Справа №640/6660/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви у справі №640/6660/22 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, код ЄДРПОУ 40342220) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6-к, код ЄДРПОУ 32490244) стягнення штрафу у розмірі 20 349,00 грн., -
Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", в якому просило:
- стягнути з ТОВ «Епіцентр К» (ЄДРПОУ 32490244, вул. Берковецька, 6-к, Київ, 04128) на користь Державного бюджету України штраф в розмірі 20 349 грн. (двадцять тисяч триста сорок дев'ять гривень) за порушення законодавства про рекламу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 позовну заяву залишено без руху, та надано строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2022 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/6660/22 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" стягнення штрафу у розмірі 20 349,00 грн.
Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про стягнення штрафу у розмірі 20 349,00 грн., було залишено без руху. Надано позивачу строк в 5 (п'ять) днів з дня вручення йому копії цієї ухвали для усунення недоліків.
На виконання вказаної ухвали, представником Позивача було надано заяву про поновлення строку звернення до суду. В обгрунтування вказаної заяви представником Відповідача було зазначено, що відповідно до пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку визначеного частиною 2 статті 122 цього Кодексу. (в даному випадку шестимісячний строк). Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що положенням пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України законодавцем врегульовано підставу для повернення позовної заяви позивачеві у випадку порушення ним процесуальних строків, а саме - коли суб'єкт владних повноважень подав позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень до закінчення строку, встановленого у абзаці 1 частини 2 статті 122 КАС України. При цьому, для застосування положень пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України слід виходити з того, що днем виникнення підстав, які дають право суб'єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, є день закінчення шестимісячного строку, встановленого у абзаці 1 частини 2 статті 122 КАС України. Отже, як би Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області звернулося до суду із позовною заявою про стягнення грошових коштів з ТОВ «Епіцентр К» протягом трьох місяців, як того передбачає абзац 2 частини 2 статті 122 КАС України, то суд повинен був повернути позовну заяву суб'єкту владних повноважень відповідно до пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України.
Розглянувши надане клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 122 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 2 ч. 2 ст 122 КАСУ передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 8 ч. 4 ст. 169 КАСУ передбачено - позовна заява повертається позивачеві якщо, позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 12 Закону №877-V визначено, що у разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
Отже, за загальним правилом у суб'єкта господарювання є 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа на добровільне виконання застосованої до нього штрафної санкції. Невиконання у добровільному порядку цього припису є підставою для суб'єкта владних повноважень на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення суми штрафної санкції.
При цьому конструкція вказаної норми містить виключення із загального правила - якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі.
Так, судом встановлено, що 05.05.2021 року на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу №000093, Позивачем, за порушення законодавства про рекламу, стосовно Відповідача були прийняті рішення: № 000142 від 22.06.2021 року про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн.; № 000143 від 22.06.2021 року про накладення штрафу у розмірі 5083,00 грн.
Вказані рішення отримані Відповідачем 25.06.2021 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Також, 14.07.2021 року на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу №000162, Позивачем, за порушення законодавства про рекламу, стосовно Відповідача були прийняті рішення: № 000240 від 14.09.2021 року про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн.; № 000241 від 14.09.2021 року про накладення штрафу у розмірі 5083,00 грн.
Вказані рішення отримані Відповідачем 20.09.2021 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Загальна сума штрафу за порушення законодавства про рекламу становить 20 349 грн.
При цьому, у п.2 резолютивної частини рішень Позивача, Відповідача зобов'язано сплатити штраф у зазначеному розмірі в 15-денний термін з дня отримання рішення до державного бюджету. У разі не виконання рішення сума штрафу стягується в судовому порядку.
Як вже було зазначено судом, рішення № 000142 від 22.06.2021 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, на Відповідача, у розмірі 1700,00 грн., та рішення № 000143 від 22.06.2021 року у розмірі 5083,00 грн., отримані останнім 25.06.2021 року.
Таким чином, після спливу п'ятнадцятиденного строку на добровільне виконання у Позивача виникає право, (з 09.07.2021 року) на протязі трьох місяців, для звернення до суду за примусовим стягненням.
При цьому, тримісячний строк звернення до суду у контролюючого органу на підставі рішень № 000142 та № 000143, спливає 11.10.2021 року.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу стосовно Відповідача: № 000240 від 14.09.2021 року у розмірі 1700,00 грн., рішення № 000241 від 14.09.2021 року у розмірі 5083,00 грн., № 000238 від 14.09.2021 у розмірі 1700,00 грн., рішення № 000239 від 14.09.2021 року у розмірі 5083,00 грн. отримані Відповідачем 20.09.2021 року.
Таким чином, п'ятнадцятиденний строк добровільної сплати цих штрафів у Відповідача сплив 05.10.2021 року, а отже, починаючи з 06.10.2021 року у Позивача виникло право для звернення до суду за примусовим стягненням.
При цьому, тримісячний строк звернення до суду у контролюючого органу, на підставі рішень № 000238 та № 000239, № 000240, № 000241, спливає 06.01.2022 року.
Тобто, даним законом, що кореспондується із змістом зазначених вище рішень встановлено 15 денний термін на добровільну сплату господарської санкції, за умови якщо рішення не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку, (в нашому випадку відомості про оскарження рішень відсутні), отже за таких обставин, суб'єкт владних повноважень, може звернутися до суду за примусовим стягненням санкції, на наступний день після спливу 15 денного терміну з дня вручення відповідного рішення, протягом 3-х місяців, у Відповідача ж виникає, право на оскарженя рішення з дня коли останій дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав, тобто з наступного дня за днем отримання рішення, протягом шести місяців.
У статті 10 Закону №877-V серед прав суб'єкта господарювання є право оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Правові висновки щодо застосування положень статті 12 Закону №877-V викладені у постановах Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 420/11261/20, від 18 жовтня 2023 року у справі № 640/7304/22 та від 10 листопада 2023 року у справі № 640/11240/21.
Водночас Верховний Суд у постанові від 4 липня 2023 року у справі № 640/2003/22 вказав, що у частині третій статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» враховано право суб'єкта господарювання на оскарження дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб і при буквальному тлумаченні вказаної норми вбачається, що у разі реалізації суб'єктом господарювання вказаного права на оскарження, обчислення строку на звернення до суду суб'єктом владних повноважень відтерміновується до результату оскарження штрафної санкції і залишення її в силі в судовому або адміністративному порядку. У випадку скасування цієї штрафної санкції в адміністративному або судовому порядку, сума штрафу взагалі не повинна стягуватися з суб'єкта господарювання.
Якщо суб'єкт владних повноважень буде звертатись до суду з позовом про стягнення несплаченої господарюючим суб'єктом суми штрафної санкції після закінчення 15-ти денного строку на добровільне виконання судового рішення за умови оскарження розпорядчого документа, судова справа про стягнення не зможе бути розглянута до вирішення питання про законність або незаконність дій органу державного контролю (нагляду) або його посадових осіб при накладенні штрафної санкції, оскільки частина третя статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» висуває вимогу про те, що для стягнення штрафної санкції у судовому порядку така санкція не має бути скасована.
Верховний Суд у постанові від 4 липня 2023 року у справі № 640/2003/22 також зауважив, що з метою процесуальної економії та враховуючи законодавче виключення із загального правила, наведене у частині третій статті 12 Закону №877-V, яке направлене на реалізацію права суб'єкта господарювання на оскарження в установленому законом порядку неправомірних дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, перебіг тримісячного строку звернення ГУ Держпродспоживслужби до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідним рішенням указаного органу, оскарженого в судовому порядку, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб'єктом господарювання копії відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.
У подальшому вказані правові висновки також застосовані Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2023 року у справі № 640/7304/22, від 10 листопада 2023 року у справі № 640/11240/21 та від 11 липня 2024 року у справі №620/4425/23, від 04.07.23 р. № 640/2003/22.
Проте, Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2023 року у справі № 640/11240/21 зокрема вказав:
«Так, у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №420/11261/20 викладені висновки щодо застосування норм ч. 3 ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у їх взаємозв'язку з ч.ч. 1-2 ст. 122 та п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України стосовно моменту початку перебігу строку звернення до суду суб'єкта владних повноважень з позовом про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішенні такого суб'єкта, яке не оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
У вищезгаданій постанові Верховного Суду колегія суддів, провівши аналіз норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", й установивши, що рішення суб'єкта владних повноважень про застосування штрафних санкцій (постанова) не оскаржувалось і добровільно, у передбачений чинним законодавством строк, не виконано, констатувала, що ГУ Держпродспоживслужби набуло право звертатися до суду з відповідним позовом через 15 днів після отримання суб'єктом господарювання відповідної постанови.»
З огляду на наведене та з урахуванням того, що рішення Головного управління не було оскаржено відповідачем, суд дійшов висновку, що підхід щодо обрахунку початку перебігу строків звернення до суду викладений представником позивача в заяві від 07.04.2025 року є помилковим.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зауважує, що ключове значення при вирішенні питання поважності причин пропуску звернення до суду має насамперед добросовісна і послідовна поведінка позивача за наявності об'єктивних чинників, що перешкоджали реалізації права на звернення до суду у визначений процесуальним законом строк. Попри це, наведені представником позивача мотиви самі собою жодним чином не виправдовують пасивної поведінки позивача, безпідставності її тривалого зволікання зі зверненням до суду із цим позовом за відсутності будь-яких реальних перешкод для цього.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача - відмовити.
Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" стягнення штрафу у розмірі 20 349,00 грн., - залишити без розгляду.
Копію ухвали про залишення без розгляду позовної заяви надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/).
Суддя Є.В. Череповський