Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження в адміністративній справі
15 квітня 2025 року Справа №200/2599/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до відповідача - Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 12.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2020 по 12.05.2023 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Позивач також просить суду поновити строк звернення до суду.
Відповідно до ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до ч.6 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з п.17 ч.1 ст.4 КАС України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Водночас у зазначених положеннях відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
З цього приводу Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію, згідно якої до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України), що не заборонено спеціальним законодавством.
На момент звернення із цим позовом до суду ч.1 ст.233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
У ч.1 ст.233 К3пП України у наведеній вище редакції викладена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022 (далі - Закон України №2352-IX).
До внесення відповідних змін положеннями ч.2 ст.233 КЗпП України було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15.10.2013 № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013.
Так, у рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення ч.2 ст.233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями ст.1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення поняття заробітна плата і оплата праці, які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч.2 ст. 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 та підтримано у постановах Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 560/6104/22, від 29.03.2024 у справі № 460/17904/23 тощо.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Предметом позову у даній справі є, зокрема вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, з січня 2020 по травень 2023 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом з 01.01.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін постановою № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, згідно з розпорядженнями МОУ, а також зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне грошове забезпечення, всі одноразові виплати з січня 2020 по травень 2023 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом з 01.01.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови №704 (в редакцій, чинній до 24.02.2018 до внесення змін постановою № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, згідно з розпорядженнями МОУ.
Суд зауважує, що нові обмеження щодо строку звернення до суду з вимогою про стягнення недоотриманої заробітної плати, підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли після 19.07.2022.
При цьому, пунктом 1 розділу ХІХ «Прикінцеві та перехідні положення КЗпП України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
27.06.2023 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», п.1 якої встановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, з огляду на вищевказані норми чинного законодавства, тримісячний строк для звернення позивача до суду щодо спірних правовідносин, які виникли після 19.07.2022, розпочав перебіг з наступного дня після звершення дії на території України карантину, тобто 01.07.2023, та завершився 01.10.2023.
Таким чином, звернувшись 10.04.2024 до суду з даним позовом позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду в частині вищевказаних позовних вимог.
У заяві про поновлення строку звернення суд позивач вказує, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 20.10.2016 по теперішній час, військова частина НОМЕР_2 знаходиться в зоні проведення бойових дій і виконує завдання для забезпечення національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в зоні проведення бойових дій по теперішній час, про що засвідчує долучена до позову копія довідки №486/311 від 03.04.2025.
Зазначає, що у момент відпустки 08.01.2025 позивач звернувся до відповідача військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2020 по 12.05.2023 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, у відповідь було надано позивачу довідку про нарахування індексації грошового забезпечення від 05.04.2025 №447 без перерахунку, що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.
Вказані обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з вказаними позовними вимогами та поновити позивачу строк звернення до суду.
Позовна заява відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України.
Адміністративний позов поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність із додержанням вимог ст. ст. 160, 161, 171 КАС України.
Адміністративний позов підсудний Донецькому окружному адміністративному суду, підстав для повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст. 170 КАС України не встановлено.
Відповідно до ч.5 та 6 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч. 3 ст. 257 КАС України, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 9, 12, 160, 161, 171, 248, 257-262 КАС України, суд, -
Поновити позивачу строк звернення до суду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №200/2599/25.
Справа розглядатиметься порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України.
Запропонувати відповідачу надати з дотриманням вимог ст. 162 КАС України відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 261 КАСУ) із наданням доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень, вчинених дій або заяву про визнання позову.
Відповідач може подати заперечення, передбачені ч. 4 ст. 260 КАС України протягом п'яти днів з дати отримання копії даної ухвали (ч. 12. ст. 171 КАС України).
Роз'яснити учасникам справи, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частини восьма, дев'ята статті 79 КАС України).
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Повідомити учасникам справи, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх: через підсистему "Електронний суд", або електронною поштою на офіційну електронну адресу Донецького окружного адміністративного суду (inbox@adm.dn.court.gov.ua) зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника).
Роз'яснити сторонам, що веб-адресою сторінки в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, є https://court.gov.ua/sud0570/.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя І.В. Шинкарьова