Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про прийняття до провадження та залишення без руху
15 квітня 2025 року Справа №640/9038/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи №640/9038/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) про стягнення грошової компенсації,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ), в якій просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку за період з 13 серпня 2014 року по 1 червня 2018 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
08.04.2025 адміністративна справа № 640/9038/22 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/11849/22 передано для розгляду судді Загацькій Т.В.
Частиною 2 ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Згідно з ч. 2 ст. 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ознайомившись із матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття її до провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В ході з'ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.
За визначенням, наведеним у ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно зі ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), а здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Частиною 2 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (чинних на момент подання позову) в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну.
Отже, позивачем може бути особа, яка реально існує, в тому числі на момент звернення до суду, та має адміністративну процесуальну правосуб'єктність. При цьому одним із документів, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до пункту першого частини другої вказаної статті ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.
Надання копії паспорту та довідки про присвоєння позивачу ідентифікаційного номера (у разі наявності) є необхідним також з метою перевірки відомостей, що зазначені позивачем в позовній заяві, та подальшого зазначення достовірних відомостей щодо особи-позивача в резолютивній частині рішення суду згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України.
З тексту позовної заяви слідує, що позивачем є ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - невідомо, проте документів, що посвідчують особу позивача та підтверджують її адміністративну процесуальну правосуб'єктність, а також відомості, які зазначені в позовній заяві стосовно особи-позивача, до позовної заяви не додано.
Крім того, ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Позовна заява подана представником позивача - адвокатом Тетяною Лазаренко.
Разом з тим, у позовній заяві не зазначено засобів зв'язку позивача (вказано «засоби зв'язку - у представника»), що не відповідає вимогам вищенаведеної ст. 160 КАС України в контексті зазначення індивідуальних даних стосовно позивача та його представника.
Позиція Верховного Суду про необхідність дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України (зазначення саме індивідуальних даних стосовно позивача та його представника), викладено в ухвалі від 09.03.2023 по справі №990/36/23.
В постанові від 13.09.2023 у справі №120/17879/21-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що імперативними процесуальними положеннями КАС України встановлено обов'язок суду з'ясовувати склад учасників судового процесу, повідомляти усіх учасників справи про дату, час і місце судових засідань, а також про вчинення відповідних процесуальних дій. Крім того, Суд зауважив, що КАС України не містить норм, зі змісту яких вбачається звільнення суду від обов'язку надіслання процесуальних документів у справі учаснику цієї справи, незважаючи на наявність у останнього представника (пункт 59).
На необхідності безумовного дотримання вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України, наголошено Великою Палатою Верховного Суду, також, в ухвалах від 28.02.2020 у справі №9901/121/19, від 31.08.2020 у справі №9901/238/20 та від 02.10.2020 у справі №9901/84/19.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись ч. 13 ст. 171, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти справу до провадження.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) про стягнення грошової компенсації залишити без руху.
Надати позивачу термін протягом п'яти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: належним чином засвідчених копій довідки про присвоєння позивачу ідентифікаційного номера (за його наявності) та паспорта позивача, а у разі необхідності інших належним чином засвідчених копій документів щодо зареєстрованого (актуального) у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача; позовної заяви із зазначенням засобів зв'язку стосовно позивача.
В разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається за наступною сторінкою в мережі Інтернет: http://adm.dn.court.gov.ua.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька