Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
15 квітня 2025 року Справа №640/18661/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ) до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (вул. Паньківська, 5, м. Київ) про стягнення заборгованості, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат пов'язаних на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно жо Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з вересня 2017 по серпень 2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ГУ ПФУ в м. Києві посилалася на наявність у Відповідача заборгованості сум по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на умовах за Списком №2 у сумі 994 623,93 грн, згідно розрахунків фактичних витрат за виплату та доставку пенсії за період з вересня 2017 по серпень 2021 року.
03 листопада 2022 року Окружним адміністративним судом міста Києва відстрочено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві сплату судового збору в розмірі 14 919,36 грн до ухвалення рішення по суті справи. Відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ) до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (вул. Паньківська, 5, м. Київ) про стягнення заборгованості.
Призначено адміністративну справу до підготовчого судового засідання на 13 березня 2025 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності, буд. 1.
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві додаткові докази по справі:
- розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з вересня 2017 по серпень 2021 в сумі 994623,93 грн;
- інформацію про пенсіонерів щодо яких було здійснено виплати пенсій.
13 березня 2025 року судове засідання відкладено на 25 березня 2025 о 11 год 30 хв.
25 березня 2025 року судове засідання відкладено на 15 квітня 2025 о 09 год. 30 хв.
09 квітня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про передання справи № 640/18611/22 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ПАТ «Мостобуд» про стягнення про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 994 623,93 грн. до господарського суду м. Києва для розгляду спору по суті в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство ПАТ «Мостобуд».
Клопотання обгрунтовує тим, що ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.2017р. було порушено справу № 910/24323/16 про банкрутство ПАТ «Мостобуд». Відповідно до ч.1. ст. 7 Кодексу України з процедури банкрутства спори, стороною яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
15 квітня 2025 року до судового засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином.
У матеріалах справи мітиться заява представника позивача про проведення судового засідання за його відсутності.
Відповідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вкладене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Розглядаючи клопотання ПАТ «Мостобуд» про передачу матеріалів справи № 640/18611/22 до Господарського суду м. Києва для розгляду спору по суті в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство ПАТ «Мостобуд», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16, постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 23.09.2021 у справі №904/4455/19).
Законодавець визначив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі №918/335/17, від 15.06.2021 у справі №916/585/18(916/1051/20), постанови Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі №910/1116/18, від 12.01.2021 у справі №334/5073/19, від 23.09.2021 у справі №904/4455/19).
У розвиток наведених правових позицій у постанові від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.09.2021 року у справі №905/2030/19 (905/1159/20) зазначила:
“30. Особливістю провадження у справі про банкрутство є те, що врегулювання правовідносин неплатоспроможності боржника вимагає поєднання в одній процедурі як цивільних, так і адміністративних правовідносин щодо його майна (майнових прав) з метою якнайповнішого задоволення у ній вимог кредиторів -приватних осіб та контролюючих органів з грошовими вимогами до боржника у черговості, визначеній КУзПБ.
31. Зокрема, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство наступає строк виконання всіх зобов'язань боржника, що має наслідком обов'язок усіх конкурсних (забезпечених) кредиторів пред'явити вимоги до боржника, а їх задоволення може здійснюватися лише у порядку, передбаченому КУзПБ, та в межах провадження у справі; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом; провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню (частини чотирнадцята, сімнадцята статті 39 КУзПБ); активи боржника, що перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю контролюючого органу, уповноваженого відповідно до ПК України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень (частина десята статті 41 КУзПБ).
32. Отже, при врегулюванні відносин неплатоспроможності законодавець відійшов від принципу їх розподілу за ознаками наявності у сторони (кредитора боржника) владних повноважень чи свободи волевиявлення, що характерно для цивільних правовідносин, об'єднавши їх в єдине провадження у справі про банкрутство з огляду на необхідність формування єдиного реєстру грошових вимог кредиторів та задоволення їх згідно з визначеною законом черговістю та пропорційністю. Зазначене дозволяє ефективно захистити право особи (кредитора, боржника) в межах одного судового провадження, уникаючи розподілу його на способи захисту, характерні для окремих юрисдикцій (адміністративної чи цивільної).
33. Застосувавши принцип концентрації у справі про банкрутство ряду майнових та немайнових спорів, КУзПБ розширив підсудність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та які раніше розглядалися судами інших юрисдикцій».
“35. Отже, статтею 7 КУзПБ як процесуальним законом змінено юрисдикцію розгляду ряду спорів фізичних осіб - боржників щодо їх майна, які раніше розглядалися у цивільних судах, а також віднесено до господарської юрисдикції ряд інших спорів юридичних осіб, які стосуються майна боржника(юридичної чи фізичної особи), зокрема й тих, які виникають з кредиторами - контролюючими органами щодо сплати податків та зборів.
Так, абзацом четвертим частини другої статті 7 КУзПБ передбачено, що у разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи. Такі повноваження суду характерні для адміністративного судочинства, яким розглядаються спори осіб із суб'єктами владних повноважень. Отже, законодавцем наділено господарські суди у справі про банкрутство повноваженнями щодо розгляду спору між боржником та суб'єктом владних повноважень за правилами офіційного з'ясування всіх обставин справи, характерними для розгляду адміністративних спорів (щодо виявлення та витребування доказів з ініціативи суду), що не передбачено загальними нормами ГПК України.
36. Специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство. У різні періоди свого розвитку законодавець по-різному проводив межу між приватним та публічним інтересом в регулюванні відносин неплатоспроможності. Законодавство про неплатоспроможність є комплексним, воно об'єднує правові норми приватного та публічного права заради досягнення єдиної мети - найбільш повного задоволення у процедурі банкрутства вимог приватних та публічних кредиторів (податкових органів, органів соціального забезпечення), оскільки по завершенню ліквідаційної процедури таке задоволення унеможливлюється ліквідацією юридичної особи чи використанням майна боржника для задоволення вимог інших кредиторів, які включені до реєстру вимог кредиторів в ході провадження у справі про банкрутство».
“40. Отже, з прийняттям КУзПБ законодавець змінив правила визначення юрисдикції таких спорів, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог в межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції, задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.
42. Ініціювання поза справою про банкрутство, у межах якої суд розглядає спори про розмір грошових вимог до боржника, ще однієї справи в суді іншої юрисдикції стосовно наявності (відсутності) податкового боргу, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, є неефективним як для захисту прав кредитора, так і для захисту прав боржника. Одночасний розгляд в судах різної юрисдикції спорів, судові рішення у яких впливають на визначення розміру грошових вимог до боржника, може зумовлювати необхідність зупинення провадження у справі про банкрутство цього боржника, що прямо забороняє КУзПБ. Крім того, такий одночасний розгляд може ускладнити формування реєстру вимог кредиторів через необхідність перегляду за нововиявленими обставинами у справі про банкрутство відповідних судових рішень про результат розгляду спірних вимог кредитора.
43. Велика Палата Верховного Суду, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, уже неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб'єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб'єктами приватно-правових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства. Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 904/1693/19, від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/2210/17, а також у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може, за умови своєчасного звернення у справу про банкрутство, реалізувати свої права та отримати задоволення своїх вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус судів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017 порушено провадження у справі № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; код ЄДРПОУ 01386326).
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Таким чином, враховуючи те, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, матеріали справи №640/18661/22 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат пов'язаних на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно жо Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з вересня 2017 по серпень 2021 у сумі 994 623,93 грн підлягають передачі за підсудністю до Господарського суду міста Києва в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; код ЄДРПОУ 01386326) за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.
Відтак, клопотання відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,-
Клопотання Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про передачу матеріалів справи № 640/18611/22 до Господарського суду м. Києва для розгляду спору по суті в межах справи № 910/24323/16 - задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ) до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (вул. Паньківська, 5, м. Київ) про стягнення заборгованості.
Матеріали адміністративної справи №640/18661/22 надіслати для розгляду Господарському суду міста Києва, в провадженні якого перебуває справа № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; код ЄДРПОУ 01386326).
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Галатіна