Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 квітня 2025 року Справа№200/115/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить (з урахуванням уточнень від 13.01.2025):
визнати протиправним та скасувати повідомлення (Додаток 7 до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024) ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.11.2024, зареєстрованого за №09/18261, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення розгляду заяви про надання відстрочки від призову від 18.12.2024;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі Комісії із питань надання відстрочки надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яку оформити відповідно до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що отримує рівень освіти вищий за раніше здобутий рівень у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту». У зв'язку із цим позивач направив до ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_4 заяви про надання відстрочки від призову на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 24.12.2024 та 30.12.2024 на адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_5 надано відповіді у листах № 19/7648 та №11/7566, якими позивача повідомлено про необхідність прибути особисто та про можливість оформити відстрочку через застосунок «Резерв+». Водночас, як зазначив позивач, станом на час подачі позовної заяви, тобто станом на 07.01.2025, у застосунку «Резерв+» технічно відсутня можливість оформлення відстрочки студентам та аспірантам. Дії ІНФОРМАЦІЯ_5 та його Другого відділу щодо нездійснення розгляду заяви позивача про надання відстрочки та про відмову у наданні відстрочки від призову позивач вважає протиправними.
Позивач зазначив, що ані положеннями Закону № 2232-ХІІ, ані положеннями Порядку № 560 не встановлено обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку, обов'язок «особисто подати заяву» не є тотожним «особисто прибути».
Згідно з позовом ефективним способом захисту порушеного права є постановлення рішення суду про зобов'язання відповідача ухвалити рішення про надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації, оскільки дискреційні повноваження відповідача можуть полягати тільки у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то лише у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі, про що наголошено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 1840/2970/18. У разі подання позивачем заяви, яка не суперечить Постанові № 560, відповідач позбавлений варіантів вибору та зобов'язаний ухвалити рішення саме про надання відстрочки.
Відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_3 , проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в наданому до суду відзиві. Вказав, що 15.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_5 засобами поштового зв'язку надійшло звернення позивача про надання відстрочки на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з додатками. 15.11.2024 вказане звернення передано на розгляд комісії, утвореної при ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка протоколом від 25.11.2024 № 17 ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки. Відтак, ІНФОРМАЦІЯ_7 не є належним відповідачем. Також відповідач 1 зауважив, що направлення заяви засобами поштового зв'язку та подання документів, що не засвідчені належним чином, унеможливлює ідентифікацію заявника (проживає у м. Дніпро, паспорт громадянина України та військово-обліковий документ не додано), унеможливлюють перевірку наведених підстав надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення. Заявником подано заяву та документу у порушення порядку не особисто. Відповідач просив суд звернути увагу також на те, що Правилами надання послуг поштового зв'язку Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071) не встановлено надання (перевірки) документів, що посвідчують особу відправника.
Відповідач 2, Комісія для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , відзив на позов не надав.
Третя особа, ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснень щодо заявлених позовних вимог не надав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2025 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, заяву про забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні 13.01.2025, участь позивача у якому забезпечено в режимі відеоконференції ухвалою від 10.01.2025. Ухвалою від 13.01.2025 забезпечено позов. Ухвалою від 12.03.2025 залучено до участі у справі як другого відповідача Комісію для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , витребувано додаткові докази у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Згідно з тимчасовим посвідченням № 02/5466 від 10.07.2019 позивач є військовозобов'язаним, перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідно до довідки Харківського національного університету внутрішніх справ від 14.05.2024 № 12/143 позивач у 2022 році вступив до аспірантури, навчається на денній формі навчання, строк закінчення навчання - 01.10.2016.
Згідно з довідкою про здобувача освіти з Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 06.12.2024 № 548190 позивач не порушує послідовності здобуття освіти, передбаченої ст. 10 Закону України «Про освіту» (раніше отримав ступень магістра), станом на тепер здобуває ступень/рівень освіти - доктор філософії.
04.11.2024 позивач звернувся до відповідача 2, Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою від 01.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до заяви додані копія довідку від 14.05.2024 № 12/143 та копія службового посвідчення № НОМЕР_2 .
18.12.2024 позивач звернувся до відповідача 2 із аналогічною заявою від 18.12.2024, додав до неї довідку здобувача освіти № 548190.
На засіданні Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 25.11.2024 розглянуто заяву позивача про надання відстрочки та додані до неї документи. Згідно з витягом з протоколу засідання від 25.11.2024 № 17 комісією прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки з підстав неподання особисто позивачем заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або засвідченими в установленому законом порядку їх копіями.
Про прийняте комісією рішення про відмову у наданні відстрочки, оформлене протоколом від 25.11.2024 № 17 позивача 26.11.2024 проінформовано повідомленням № 09/18261 за підписом голови Комісії.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і триває на теперішній час.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 оголошено загальну мобілізацію. Пунктом 8 цього Указу вказано місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізацією є комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
При цьому, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку № 560 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 62 цього Порядку у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.
Таким чином, положеннями Закону № 2232-XII, Порядку № 1487 встановлювалось, що військовозобов'язані особисто повідомляють органи, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надають зазначеним органам документи, зокрема, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки - особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу відповідну заяву, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку.
Водночас, поняття «особисто повідомити», «особисто подати» не тотожні поняттям «особисто прибути», «особисто з'явитись», чого фактично вимагає відповідач від позивача для вирішення питання про надання йому відстрочки.
Порядком № 560 та Порядком № 1487 прямо визначені випадки, коли особа має прибути, з'явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, органів тощо.
При цьому, оформлення відстрочки не належить до таких випадків, відтак, в позивача відсутній обов'язок з'являтись особисто до ТЦК та СП для вирішення питання надання йому відстрочки, що водночас не може унеможливлювати отримання ним такої відстрочки, оскільки комісія не в праві вимагати на власний розсуд від позивача додаткових, не передбачених законодавством умов для її отримання.
Зокрема, розділ Порядку № 560, яким врегульовано питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення (пункти 56-67) також не визначає особистого прибуття або явки особи для оформлення відстрочки та надання документів про освіту, визначених п. 62 та додатком 5 до Порядку № 560, отже доводи щодо необхідності позивачу прибути для надання таких документів виходять за межі повноважень відповідачів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на наведене, позивач, надіславши поштовим зв'язком від власного імені заяви про надання відстрочки та додані до них документи для вирішення питання про її надання дотримався процедури особистого їх подання (направлення). В суду відсутні підстави для сумніву у тому, що заяви складені позивачем особисто, крім цього, вказане підтверджено позивачем у позовній заяві, тож, волевиявлення позивача є зрозумілим.
До того ж, як визначалося п. 59 Порядку № 560 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відстрочка може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за потреби, відповідно до передбачено п. 60 Порядку № 560 комісія готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Тобто, комісія наділена повноваженнями самостійно збирати документи, що підтверджують право заявника на відстрочку у випадку недостатності даних.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 5 цього Закону органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 6 Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згода призовників, військовозобов'язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 цього Закону до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, прізвище, власне ім'я, по батькові, дата народження; місце проживання та місце перебування; номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та інші.
Відповідачами не доведено під час розгляду справи факту неможливості вирішення питання оформлення позивачу відстрочки на підставі отриманих документів або з використанням права комісії на самостійне збирання документів (у випадку недостатності поданих заявником), використанням інформації з публічних електронних реєстрів, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, інших баз та джерел тощо.
Матеріалами справи підтверджено перебування позивача на військову обліку у відповідача 1. Обставина отримання відповідачами особисто поданих (надісланих) заяв позивача про надання йому відстрочки та доданих до них документів не є спірною.
Тобто, у комісії наявні відомості, на підставі яких може бути вирішено питання про надання позивачу відстрочки та заяви про її надання, а у випадку недостатності певних відомостей, відповідач має можливість отримати необхідну інформацію з державних реєстрів, баз даних, направити відповідні запити тощо для отримання інформації, що могла підтвердити право заявника на відстрочку, водночас, комісією вказане здійснено не було за відсутності на те поважних причин. Відповідачами не доведено у чому полягає необхідність явки позивача та якими нормативно-правовими актами це передбачено.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, комісія під час розгляду заяви позивача про надання йому відстрочки від 01.11.2024 діяла не на підставі, не у межах повноважень і не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без використання повноважень, які з цієї метою йому надані; не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом; непропорційно, без з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з порушенням передбаченого законодавством строку.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до змісту пункту 11 Положення у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Відповідно до ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність), особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки належить, у тому числі, органам державної влади, іншим державним органам.
Згідно зі змістом пунктом 58 Порядку № 560 особи подають заяви про надання відстрочки саме до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (на ім'я голови комісії, що діє при такому ТЦК та СП, та якою вирішується питання надання особі відстрочки).
Відповідно до матеріалів справи рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки оформлене протоколом Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 № 17 та прийнято на засіданні Комісії 25.11.2024. Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, на підставі розгляду отриманих документів ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Відтак, належним відповідачем у даній справі є саме Комісія для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є органом, вповноваженим на прийняття рішення стосовно спірного питання.
Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати повідомлення від 26.11.2024, зареєстроване за №09/18261, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Водночас, як встановлено судом, цим повідомлення позивача повідомлено про прийняте відповідачем 2 рішення про відмову у наданні відстрочки, оформлене протоколом № 17 від 25.11.2024. З урахуванням права суду вийти за межі позовних вимог згідно зі ст. 9 КАС України та наявність ознак акти індивідуальної дії, прийнятого суб'єктом владних повноважень у вказаного протоколу, суд вважає за можливе для ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та скасувати протокол комісії № 17 від 25.11.2024. При цьому, вказане є достатнім способом захисту, відтак у задоволенні вимог позивача про визнання протиправним та скасування повідомлення від 26.11.2024 №09/18261 слід відмовити.
Заява позивача від 01.11.2024 розглянута комісією, за наслідком чого сформовано протокол від 25.11.2024 № 17; підстави нездійснення розгляду комісією заяви позивача від 18.12.2012 відповідачем 2 суду не повідомлені, проте, відповідачами не заперечується отримання цієї заяви. Відтак, суд дійшов висновків про обґрунтованість та наявність підстав також для задоволення вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення розгляду заяви про надання відстрочки від призову від 18.12.2024.
При цьому, вимоги позивача про зобов'язання комісії надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яку оформити відповідно до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 є передчасними та через це задоволенню не підлягають, оскільки заява від 01.11.2024 із доданими до неї документами по суті комісією не розглядалась (у ній було відмовлено через надання її не особисто), а заява від 18.12.2024 не розглядалась взагалі (доказів прийняття будь-якого рішення за наслідком її розгляду вповноваженим органом суду не надано).
При цьому, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати комісію розглянути заяви позивача від 01.11.2024 та від 18.12.2024, за наслідком чого прийняти рішення відповідно до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, з урахуванням висновків суду, викладених в цьому судовому рішенні.
Враховуючи наведене, заявлений позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 8 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Сума сплаченого позивачем судового збору у сумі 968,96 грн, враховуючи виникнення спору внаслідок неправильних дій комісії, підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача 1, оскільки при ньому діє вказана комісія.
Беручи до уваги викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 25.11.2024 № 17 в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Визнати протиправною бездіяльність Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову від 18.12.2024.
Зобов'язати Комісію для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 01.11.2024 та від 18.12.2024, за наслідком чого прийняти рішення відповідно до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, з урахуванням висновків суду, викладених в цьому судовому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Михайлик