15 квітня 2025 рокуСправа №160/1235/25
Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, буд.3, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122, рнокпп 13486010) про визнання дій протиправними та скасування рішення,
установив:
17 січня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25 грудня 2024 року за №912320125609 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року, з 01.01.2023 року та з 01.01.2024 року, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року та на 01.01.2024 року, зазначеної в довідках №Б-с-1565, № Б-с-1566, № Б-с-1567, № Б-с-1568, виданих 10 грудня 2024 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року, з 01.01.2023 року та з 01.01.2024 року, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року та на 01.01.2024 року, зазначеної в довідках № Б-с-1565, № Б-с-1566, № Б-с-1567, № Б-с-1568, виданих 10 грудня 2024 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, та здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01 січня 2021 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначає, що вона отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Територіальне управління ДСА в Дніпропетровській області видало довідки №Б-с-1565, № Б-с-1566, № Б-с-1567, № Б-с-1568 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік. 20.12.2024 року позивачка звернувся до відповідача про проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаних довідок. Оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачці було відмовлено в таких перерахунках щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Таке рішення позивачка вважає протиправним у зв'язку з чим звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 р. вказана позовна заява була залишена без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн.
На виконання ухвали суду від 23.01.2025 р., позивачем 06.02.2025 р. усунуто означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з телефонограмою, складеною секретарем судового засідання 17.02.2025 р., позивача повідомлено про відкриття провадження у цій справі.
03 березня 2025 року від Головного управління ПФУ в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з 2020 року розмір прожиткового мінімуму, з якого вираховується суддівська винагорода не змінювався, а тому відсутні правові підстави для проведення спірного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
03 березня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшло клопотання про залучення співвідповідача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 р. у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про залучення відповідача в адміністративній справі №160/1235/25 відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та докази, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 20.12.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління ДСА в Дніпропетровській області №Б-с-1565, № Б-с-1566, № Б-с-1567, № Б-с-1568.
За результатами розгляду звернення позивачки Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було ухвалено оскаржуване рішення від 25 грудня 2024 року за №912320125609 щодо відмови у перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління ДСА в Дніпропетровській області №Б-с-1565, № Б-с-1566, № Б-с-1567, № Б-с-1568 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У вказаному рішенні зазначено, що змін у законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового окладу судді, не відбулося та становить 2102 грн., а тому підстави для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні та перерахунку пенсії на підставі довідок, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці регулюються правовими нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (надалі-Закон № 1402-VIII), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Приписами ч.1 ст.142 цього Закону № 1402-VIII прямо передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (ч.1 ст.142 цього Закону № 1402-VIII).
Відносини щодо порядку проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульовано правовими нормами Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року № 7-2) (надалі - Порядок № 7-2).
За приписами п.1 розділу "IV. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання" цього Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України (п.6 цього ж розділу цього Порядку).
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок (п.9 цього ж розділу цього Порядку).
Як зазначено в п.1 розділу III Порядку № 7-2, алгоритм дій територіальних органів Пенсійного фонду України щодо приймання, розгляду та опрацювання заяви та документів, необхідних для призначення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання, органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання врегульовано правовими нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1).
Саме у відповідності до вимог Порядку № 22-1 заява Позивача про перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання за принципом екстериторіальності була передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Як зазначено в дослідженому судом вказаному рішенні змін у законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового окладу судді, не відбулося та становить 2102 грн., а тому підстави для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.
Такі доводи відповідача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно частин 4, 5 статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 130 Конституції України передбачено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Аналогічні положення закріплені частиною 1 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII, згідно якої суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
У частинах 2, 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII передбачається, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Таким чином, Конституцією України та Законом України Про судоустрій і статус суддів закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.
Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України Про прожитковий мінімум від 15.07.1999 №966-XIV.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Також, у цій статті Закону передбачається, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
У змісті наведеної норми Закону України від 15.07.1999 №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому, судді Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Натомість, був введений новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102 гривні.
Слід зазначити, що зміни до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон України від 15.07.1999 №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.
Тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави.
Отже, Законом України Про судоустрій і статус суддів закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Аналогічні висновки щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) сформовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року по справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року по справі №360/503/21, які у подальшому були підтримані Верховним Судом у постановах від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 у справі №120/2006/22-а та від 26.07.2023 у справі №240/2978/22.
Відповідно до п.6 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1 (далі по тексту Порядок №3-1) перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Так, у пенсійного органу на підставі оновлених довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області № 04-49/449 від 21.10.2024 року; № 04-49/450 від 21.10.2024 року; № 04-49/451 від 21.10.2024 року та № 04-49/452 від 21.10.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виник обов'язок проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року, з 01.01.2023 року та з 01.01.2024 року. Проте, зазначений обов'язок виконаний відповідачем не був.
Враховуючи вищевикладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25 грудня 2024 року за №912320125609 є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25 грудня 2024 року за №912320125609.
Враховуючи вищевикладене, та те, що саме Головне управління ПФУ в Донецькій області приймало рішення про відмову в перерахунку пенсії, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року, з 01.01.2023 року та з 01.01.2024 року, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року та на 01.01.2024 року, зазначеної в довідках № Б-с-1565, № Б-с-1566, № Б-с-1567, № Б-с-1568, виданих 10 грудня 2024 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, та здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01 січня 2021 року.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову з викладених вище підстав.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4844,80 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, буд.3, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122, рнокпп 13486010) про визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25 грудня 2024 року за №912320125609.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року, з 01.01.2023 року та з 01.01.2024 року, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року та на 01.01.2024 року, зазначеної в довідках № Б-с-1565, № Б-с-1566, № Б-с-1567, № Б-с-1568, виданих 10 грудня 2024 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, та здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01 січня 2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, буд.3, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122, рнокпп 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 4844,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко