14 квітня 2025 року Справа №160/15582/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю., в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:01:001:0146, площею 7,190 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право на майно ФГ «Дніпро», протиправними (не законними);
- визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 69291318 від 23.06.2022 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю., як таку, що зачіпає права позивача і стосується накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки ФГ «Дніпро» з кадастровим номером 1225680500:01:001:0146, площею 7,190 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з земельної ділянки за кадастровим номером 1225680500:01:001:0146, площею 7,190 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та речового права (оренди) на неї, що накладений в межах виконавчого провадження № 69291318 постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю. від 23.06.2022 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у відкритті провадження в адміністративній справі № 160/15582/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі №160/15582/23 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 28.03.2025 у справі №160/15582/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 160/15582/23 скасовано. Справу № 160/15582/23 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Протоколом передачі судової справи від 08.04.2025 справу передано головуючому судді Калугіній Н.Є.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як зазначає позивач у позовній заяві, про наявність обставин, що є підставою для подання позовної заяви, позивач дізнався 19.06.2023 року, під час особистого прийому в офісі голови ФГ «Дніпро» ОСОБА_2 , що є представником орендаря земельної ділянки кадастровим номером 1225680500:01:001:0146. Саме тоді позивачу стало відомо, що обтяження арештом на земельну ділянку з кадастровим номером 1225680500:01:001:0146 та майнові права оренди на неї, що існують на сьогодні у ФГ «Дніпро» за договором оренди земельної ділянки між ФГ «Дніпро» та ОСОБА_3 від 08.12.2014 року були вчинені відповідно до постанови про арешт майна боржника ВП № 69291318 від 23.06.2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменком Дмитром Юрійовичем на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 року у справі № 904/1435/22 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ФГ «Дніпро». Саме тоді позивачу було надано для ознайомлення копії ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 року у справі № 904/1435/22 та постанови про арешт майна боржника ВП № 69291318 від 23.06.2022 року.
Суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження вказаного до суду позивачем не надано.
Поряд з цим, такі доводи позивача не можуть свідчити про момент з якого позивач дізналась про наявність порушеного права, оскільки як зазначив позивач, з метою вступу у спадщину, він звернулась до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається з: земельної ділянки площею 7,190 гектарів, кадастровий номер 1225680500:01:001:0146, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Царичанської селищної ради (раніше Бабайківської сільської ради) Дніпровського району (раніше Царичанського району) Дніпропетровської області. Постановою від 19.04.2023 року державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.Ю. ОСОБА_4 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку зі встановленням обтяжень - арешту нерухомого майна.
Так, зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.04.2023 можливо встановити причини відмови, реквізити оскаржуваної постанови, зокрема, дату, номер, а також державного виконавця, який її видав, вид обтяження, відомості про суб'єктів обтяження, об'єкт нерухомого майна тощо.
При цьому, позивачем у позові не наведено дати отримання цієї постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, що унеможливлює суд встановити строк, з якого позивач дізналась про своє порушене право.
Разом з тим, позивач не довела суду, що саме у червні 2023 ним отримано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 року у справі № 904/1435/22 та постанову про арешт майна боржника ВП № 69291318 від 23.06.2022 року.
Навіть, якщо позивач і отримав ці документи у червні 2023 року, він вже був обізнаний про існування оскаржуваної постанови органу виконавчої служби від 23.06.2022 із відмови нотаріуса від 19.04.2023, проте, дії щодо захисту своїх прав почав вчиняти лише у липні 2023, звернувшись до суду.
Отже позивач, звернувшись до суду з даним позовом у липні 2023 року, пропустив строк звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Відповідний висновок викладено у рішенні КАС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, до суду позивачем такої заяви не надано.
Відтак, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням дати, з якої право позивача є порушеним, або дати, з якої позивач дізналась про порушене право та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням дати, з якої право позивача є порушеним, або дати, з якої позивач дізналась про порушене право та докази поважності причин його пропуску.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна