15 квітня 2025 рокуСправа №160/34655/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
30.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-2) у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладені в листі №0400-010313-8/243852 від 10.12.2024 заступника начальника відділу перерахунків пенсій №6 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №046350016291 від 27.05.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання: з 01.09.2002 по 01.02.2006 в Свердловському професійному гірничому ліцеї за професією «електрослюсар підземний, машиніст електровоза», та періоди роботи:
ОП «Шахтобудівельне управління «ДП «Сверловськантрацит»:
- з 21.02.2006 по 04.06.2006 - електрослюсарем підземним 3 розряду повним робочим днем під землею на підземній гірничій дільниці;
- з 05.06.2006 по 13.09.2006 - навчання в Свердловському центрі підготовки кадрів за професією прохідник;
- з 14.09.2006 по 24.06.2007 - прохідником 5-го розряду з повним робочим днем під землею на підземній гірничій дільниці;
Шахта «Червоний партизан» «ДП «Сверловськантрацит»:
- з 02.07.2007 по 20.08.2007 - гірником очисного забою 1-го розряду з повним робочим днем під землею на підземній гірничий дільниці;
ОП «Шахта «Красний партизан» ПП «Свердловськантрацит»:
- з 17.09.2007 по 29.12.2011 - гірником очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею на підземних роботах;
Відособлений підрозділ «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловськантрацит»:
- з 30.12.2011 по 31.03.2013 - гірноробочим очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею;
ОП «Шахтоуправління ЧЕРВОНОПАРТИЗАНСЬКЕ» ТОВ «ДТЕК «СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ»:
- з 01.04.2013 по 20.03.2017 - гірноробочим очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею, з дня звернення із заявою про призначення пенсії, з 09.12.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при призначенні пенсії ОСОБА_1 , згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосувати Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з дня звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії, з 09.12.2024.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №046350016291 від 27.05.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. Позивач не погодився із вказаною відмовою та оскаржив її до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного суду від 30.09.2024 у справі №160/18286/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві №046350016291 від 27.05.2024, а також зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах та чітко зазначити періоди роботи, які зараховано; періоди роботи (навчання), які не зараховано та причини незарахування; зазначити причини зарахування або незарахування періодів роботи (навчання) ОСОБА_1 , що відносяться до списку №1 або до провідних професій. У подальшому позивач із вказаним рішенням суду повторно звернувся до пенсійного органу для призначення йому пенсії, водночас рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №046350016291 від 09.12.2024 йому знов відмовлено у призначенні такої пенсії. Так, позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, та вказує, що надані ним документи містять відомості про необхідні для призначення пенсії страховий та пільговий стаж, що підтверджується записами його трудової книжки, у зв'язку із чим завернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №160/34655/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
22.01.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що до пільгового стажу позивача за Списком №1 зараховано періоди роботи на підставі даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (з 01.01.2006 по 29.01.2006, з 24.02.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 24.06.2007, з 30.07.2007 по 31.12.2011). До пільгового стажу не враховано: період навчання з 01.09.2002 по 01.02.2006 (навчання з спеціальністю зараховується до пільгового стажу, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців та за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 2004 року)); на провідних посадах з 21.02.2006 по 04.06.2006, з 05.06.2006 по 13.09.2006, з 14.09.2006 по 24.06.2007, з 02.07.2007 по 20.08.2007, з 17.09.2007 по 29.12.2011, з 30.12.2011 по 20.03.2017 (період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві; дані документи відсутні в ЕПС). Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) обрахованого по 20.05.2024, загальний страховий стаж позивача становить 30 років 10 місяців 25 днів. Пільговий стаж на провідних професіях складає 7 років 14 днів, який враховано згідно довідок від 19.04.2024 №279, від 20.05.2024, №430 та від 14.05.2024 №1-4/1299. Пільговий стаж за Списком №1 складає 5 років 10 місяців 3 дні. Враховуючи викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві прийнято рішення від 09.12.2024 №046350016291 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи за Списком № 1 (20 років). Повідомлення про направлення рішення про відмову в призначені пенсії було надіслано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу позивача листом від 10.12.2024 №0400-010313-8/243852. З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії, а тому в задоволенні вимог до відповіача-1 слід відмовити.
03.02.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надало відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на правомірність прийнятого ним рішення від 09.12.2024 №046350016291 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи за Списком № 1 (20 років). З огляду на вказане, відповідач діяв у межах повноважень наданих законодавством, а тому у задоволені позовної заяви слід відмовити.
Згідно з ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
20.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №1350 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було прийнято рішення від 27.05.2024 №046350016291, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви №1350 від 20.05.2024.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві ОСОБА_2 звернувся з відповідним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №160/18286/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №046350016291 від 27.05.2024 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах та чітко зазначити періоди роботи, які зараховано; періоди роботи (навчання), які не зараховано та причини незарахування; зазначити причини зарахування або незарахування періодів роботи (навчання) ОСОБА_3 , що відносяться до списку №1 або до провідних професій.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №160/18286/24 повернуто скаржнику.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №160/18286/24 набрало законної сили 14.11.2024.
Згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 та ухвалою про виправлення описки Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №160/18286/24 відповідачем-2 повторно розглянуто заяву від 20.05.2024 №1350 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийнято рішення №046350016291 від 09.12.2024 «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 на заміну рішення від 28.11.2024», яким йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи за Списком №1 (20 років).
В обґрунтування значеного рішення вказано наступне:
«Відповідно до наданих до заяви документів (ідентифікаційний номер, трудова книжка, диплом, уточнюючі довідки, рішення суду) загальний страховий стаж враховано повністю та складає 30 років 10 місяців 25 днів.
Пільговий стаж на провідних професіях складає 7 років 14 днів, який враховано згідно довідок від 19.04.2024 №279, від 20.05.2024 №430 та від 14.05.2024 №1-4/1299.
Пільговий стаж за Списком №l складає 5 років 10 місяців 3 дні, який враховано згідно даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (з 01.01.2006 по 29.01.2006, з 24.02.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 24.06.2007, з 30.07.2007 по 31.12.2011).
До пільгового стажу не враховано: період навчання з 01.09.2002 по 01.02.2006 (навчання з спеціальністю зараховується до пільгового стажу, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців та за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 2004 року)); на провідних посадах з 21.02.2006 по 04.06.2006, з 05.06.2006 по 13.09.2006, з 14.09.2006 по 24.06.2007, з 02.07.2007 по 20.08.2007. з 17.09.2007 но 29.12.2011, з 30.12.2011 по 20.03.2017 (період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві; дані документи відсутні в ЕПС)».
Вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №046350016291 від 09.12.2024 направлено позивачеві супровідним листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вих.№0400-010313-8/243852 від 10.12.2024.
Не погоджуючись з повторною відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а також із незарахуванням до пільгового стажу періодів його роботи та навчання, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 114 Закону № 1058 врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
За частиною першою статті 14 Закону № 1788-XII, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до пункту 1 Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, таке право мають підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: Усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.
Відповідно для встановлення позивачу права на пенсію за віком відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV необхідно дотримання таких обов'язкових вимог: безпосередня зайнятість не менше 20 років повний робочий день робітником очисного вибою, прохідником, відбійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, або безпосередня зайнятість не менше 25 років на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Таким чином, страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а страховий стаж, набутий після 01 січня 2004 року, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 09.02.2006 у спірні періоди позивач:
з 01.09.2002 по 01.02.2006 навчався в Свердловському професійному гірничому ліцеї за професією «електрослюсар підземний, машиніст електровоза» (диплом АН 28289136 від 01.06.2006);
ОП «Шахтобудівельне управління «ДП «Сверловськантрацит»:
- з 21.02.2006 по 04.06.2006 - працював електрослюсарем підземним 3 розряду повним робочим днем під землею на підземній гірничій дільниці;
Крім того у трудовій книжці наявний запис про те, що за результатами атестації підтверджено право на пенсію за віком за Списком №1 (наказ №8к від 21.02.2006)
- з 05.06.2006 по 13.09.2006 - навчання в Свердловському центрі підготовки кадрів за професією прохідник;
- з 14.09.2006 по 24.06.2007 - працював прохідником 5-го розряду з повним робочим днем під землею на підземній гірничій дільниці;
Шахта «Червоний партизан» «ДП «Сверловськантрацит»:
- з 02.07.2007 по 20.08.2007 - працював гірником очисного забою 1-го розряду з повним робочим днем під землею на підземній гірничий дільниці;
ОП «Шахта «Красний партизан» ПП «Свердловськантрацит»:
- з 17.09.2007 по 29.12.2011 - працював гірником очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею на підземних роботах;
Також у трудовій книжці містяться записи щодо атестації робочого місця позивача, а саме: наказ №345 від 26.09.2003, наказ №919 від 21.01.2008.
Відособлений підрозділ «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловськантрацит»:
- з 30.12.2011 по 31.03.2013 - працював гірником очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею;
У трудовій книжці наявні відповідні записи щодо атестації робочого місця - наказ №5 від 30.12.2011;
ОП «Шахтоуправління ЧЕРВОНОПАРТИЗАНСЬКЕ» ТОВ «ДТЕК «СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ»:
- з 01.04.2013 по 20.03.2017 - працював гірничим очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею.
Достовірність внесеної інформації у трудову книжку підтверджена підписами уповноважених осіб роботодавця, які скріплені відповідною печаткою підприємств, тому у суду відсутні будь-які підстави для сумніву в достовірності внесених до трудової книжки даних.
Водночас судом також встановлено те, що відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 (форма РС-право) наданого до оскаржуваного рішення, пенсійним органом було зараховано до його пільгового стажу, зокрема, такі періоди: з 01.01.2006 по 29.01.2006, 24.02.2006 по 31.12.2006, 01.01.2007 по 24.06.2007, 30.07.2007 по 31.12.2007, 01.01.2008 по 31.12.2011.
Таким чином, враховуючи наведене, а також виходячи із заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне розглянути позовні вимоги в частині незарахування відповідачем-2 таких періодів роботи до пільгового стажу позивача: з 21.02.2006 по 23.02.2006, 02.07.2007 по 29.07.2007 та з 01.01.2012 по 20.03.2017.
Разом з тим, в іншій частині вимог, а саме у зарахуванні до пільгового стажу позивача періодів його роботи: з 24.02.2006 по 04.06.2006, з 05.06.2006 по 13.09.2006, з 14.09.2006 по 24.06.2007, з 30.07.2007 по 20.08.2007, з 17.09.2007 по 29.12.2011 та 30.12.2011 і 31.12.2011 необхідно відмовити, оскільки в цій частині права позивача не порушені.
Так, щодо періодів роботи позивача з 21.02.2006 по 23.02.2006, 02.07.2007 по 29.07.2007 та з 01.01.2012 по 20.03.2017 слід зазначити наступне.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу Позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, №461 від 24.06.2016 року та постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року.
Розділом I. Гірничі роботи підрозділу 1 списку № 1, затвердженим постановою КМУ від 16.01.2003 № 36 визначено професію/посаду працівників, зайнятих на підземних роботах пункту 1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" посада «гірник підземний» передбачена Списком № 1, розділ І, підрозділ 1.
Відповідно до роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають, право на пенсію за віком на пільгових умовах" у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22 червня 2011 року (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз'яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Суд зазначає, що КМУ 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.
Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо-капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).
Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.
При цьому, суд звертає увагу, що частиною 3 статті 114 Закону №1058 чітко визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Як встановлено судом, позивач у період з 02.07.2007 по 29.07.2007 та з 01.01.2012 по 20.03.2017 працював на посадах передбачених постановою №202 та провідних посадах, які дають право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 (гірник очисного забою підземний).
Крім того, посада «електрослюсар підземний третього розряду» віднесена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.
Водночас виконання позивачем робіт з повним робочим днем під землею за професією «електрослюсар підземний», що передбачена Списком № 1 та Постановою КМУ № 202, підтверджено належним чином оформленими записами в трудовій книжці, яка є основним документом про стаж.
Крім того, записи про періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів не мають. Також до трудової книжки позивача відповідальними особами роботодавця внесені відповідні записи про проведення атестацій із зазначенням дат та номерів наказів про атестацію.
Таким чином, трудова книжка позивача містить інформацію про пільговий характер роботи позивача з повним робочим днем під землею та про результати атестації робочого місця позивача в спірні періоди його роботи.
Як наслідок, позивач не потребує підтвердження пільгового характеру роботи в ці періоди додатковими доказами, в тому числі довідкою про підтвердження наявного трудового стажу відповідно до п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637.
Таким чином, суд робить висновок про те, що періоди роботи позивача з 21.02.2006 по 23.02.2006, 02.07.2007 по 29.07.2007 та з 01.01.2012 по 20.03.2017 електрослюсарем підземним третього розряду та гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1, який надає право на призначення пенсії незалежно від віку, як особі, що відпрацювала на посадах передбачених постановою №202 та провідних посадах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058-IV.
Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання суд виходить з наступного.
З вказаних записів трудової книжки позивача видно, що ОСОБА_1 з 01.09.2002 по 01.02.2006 навчався в Свердловському професійному гірничому ліцеї за професією «електрослюсар підземний, машиніст електровоза», що підтверджується дипломом НОМЕР_3 від 01.06.2006, наявним в матеріалах справи, а з 21.02.2006 по 04.06.2006 працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею на підземній гірничій дільниці в ОП «Шахтобудівельне управління «ДП «Сверловськантрацит».
Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За приписами пункту «д» частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші тини закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 проходив навчання у закладі професійної освіти (професійному гірничому ліцеї), а вже з 21.02.2006 по 04.06.2006 працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею на підземній гірничій дільниці в ОП «Шахтобудівельне управління «ДП «Сверловськантрацит», то вказаний період навчання зараховується до трудового стажу позивача, як здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Свердловському професійному гірничому ліцеї за професією «електрослюсар підземний, машиніст електровоза» з 01.09.2002 по 01.02.2006.
Відтак, враховуючи наведене у сукупності, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №046350016291 від 09.12.2024, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах підлягає скасуванню, як протиправне.
Водночас суд зазначає, що скасуванню підлягає саме рішення відповідача-2 від 09.12.2024, а не як помилково вважає позивач - від 27.05.2024, оскільки саме це рішення було прийнято на виконання вимог рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024, ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 та ухвали про виправлення описки Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №160/18286/24.
При цьому, вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладені в листі №0400-010313-8/243852 від 10.12.2024 заступника начальника відділу перерахунків пенсій №6 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають з огляду на те, що вказаний лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень, який порушує права позивача. Водночас вказаний лист носить інформаційний характер, оскільки ним було направлено позивачеві оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №046350016291 від 09.12.2024.
Щодо позовних вимог щодо зобов'язання відповідача-1 при призначенні пенсії, згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосувати Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У вказаній заяві позивач не просив здійснити призначення пенсії з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», крім того, станом на дату винесення вказаного рішення, позивачеві не зараховано пільговий стаж, що є достатнім з урахуванням положень статті 8 вказаного Закону.
При цьому суд не може перебирати на себе функції органу, що здійснює призначення або відмову в призначені певного виду пенсії з урахуванням спеціальних положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позовні вимоги про зобов'язання призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є передчасними та спрямовані на захист ще не порушених прав позивача, що суперечить статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, у той час як судовий захист може надаватися лише порушеним правам.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача призначити пенсію, суд зазначає наступне.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.
Так, призначення пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
У силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 20.05.2024 №1350, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахованих періодів роботи ОСОБА_1 .
Щодо підстав розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватись розгляд заяви позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні у цій справі, суд зазначає про наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
У цьому випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача про призначення пенсії здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов'язок щодо повторного розгляду заяви позивача саме на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як визначений суб'єкт призначення.
Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
На підставі частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 1211,20грн, що документально підтверджується квитанцією від 27.12.2024.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, то сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 605,60грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №046350016291 від 09.12.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період його навчання з 01.09.2002 по 01.02.2006, а також періоди його роботи з 21.02.2006 по 23.02.2006, з 02.07.2007 по 29.07.2007, з 01.01.2012 по 20.03.2017.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 20.05.2024 №1350, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахованих періодів навчання та роботи ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський