15 квітня 2025 рокуСправа №160/34738/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у нескладенні довідки про обставини травми, одержаної ОСОБА_1 12.01.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 скласти та видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми, одержаної ним 12.01.2023 року під час відрядження з військової частини НОМЕР_4 до військової частини НОМЕР_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року клопотання представника Військової частини НОМЕР_2 про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку, з урахуванням висновків суду.
На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року, ОСОБА_1 надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що предметом позовної заяви є саме бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у нескладенні довідки про обставини травми, одержаної ОСОБА_1 12.01.2023 року, а тому позивач звертає увагу, що протиправнп бездіяльність суб?єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов?язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб?єкта владних повноважень, були об?єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Позивач вказує, що бездіяльність, як триваюче правопорушення, повинно бути припинено.
Надаючи правову оцінку клопотанню позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно із частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ураховуючи те, що в цій справі оскаржується саме бездіяльність відповідача щодо неприйняття відповідного рішення, то предметом спору в цій справі є триваюче порушення прав позивача у виді невиконання суб'єктом владних повноважень свого обов'язку протягом законодавчо визначеного строку.
Бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
Отже, вчинена відповідачем бездіяльність фактично є триваючим правопорушенням, оскільки відсутність дій, що полягає у нескладенні довідки про обставини травми, одержаної ОСОБА_1 12.01.2023 року, триває з 2023 року.
Суд враховує, що в чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення».
Разом із цим, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення.
Тобто протиправна бездіяльність не закінчується після спливу законодавчо визначено строку, а продовжує тривати доти, доки не будуть встановлені обставини, які дозволять визначити, чи були дотриманні приписи закону в точному його розумінні.
Підсумовуючи наведене вище, суд вказує, що строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб'єкту владних повноважень уникнути відповідальності.
Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. В іншому разі суб'єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов'язку.
Крім того, суд вважає за необхідне вказати і на ту обставину, що позивач на момент виникнення спірних правовідносин проходив військову службу.
А тому, суд вважає за можливе звернути увагу на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 29 листопада 2024 року по справі № 120/359/24.
Верховним Судом зроблено висновок, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Таким чином, суд враховує обставини, пов'язані з проходженням позивачем військової служби, як вагому підставу для поновлення строку та обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя, з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 листопада 2024 року по справі № 120/359/24.
Відтак, на підставі вищевикладеного у своїй сукупності, суд зазначає, що строк звернення з даною позовною заявою позивачем пропущено з поважних причин.
А тому, суд робить висновок про необхідність поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою.
Керуючись ст. 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Поновити строк звернення до суду у справі №160/34738/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Продовжити розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає/
Суддя В.В. Горбалінський