14 квітня 2025 року Справа № 160/7566/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточненого позову), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії № 047150030559 від 28 лютого 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди проходження військової служби з 09.12.2016 року по 24.01.2017 рік; з 10.02.2017 року по 04.04.2017 рік; з 14.04.2017 року по 21.04.2017 рік; з 24.04.2017 року по 02.06.2017 рік; з 23.01.2018 року по 28.04.2018 рік, з 18.05.2018 року по 30.06.2018 рік; з 16.07.2018 року по 18.08.2018 рік; з 23.02.2019 року по 14.05.2019 рік, з 18.10.2022 року по 28.11.2022 рік; з 07.12.2022 року по 05.02.2023 рік; з 01.04.2023 року по 06.02.2024 рік; з 23.02.2024 року по 19.03.2024 рік; з 29.04.2024 року по 30.06.2024 рік; з 13.07.2024 року по 08 січня 2025 року, в кратному розмірі - один місяць служби за три місяці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.02.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправне рішення пенсійного органу порушує право позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Запропоновано позивачу надати до суду виправлену позовну заяву із зазначенням в позовних вимогах зобов'язального характеру кінцевої дати періоду проходження військової служби що починається 16.07.2018 року.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії матеріалів відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 прийнято уточнену позовну заяву у справі № 160/7566/25 до розгляду. Роз'яснено відповідачам право на подання до суду відзиву на позовну заяву, з урахуванням її уточнення, а також всіх письмових та електронних доказів - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Відповідачі ухвали від 14.03.2025, 01.04.2025 та позовну заяву з додатками отримали засобами підсистеми “Електронний суд» 15.03.2025, 04.04.2025 та 13.03.2025 (з урахуванням ч. 5 ст. 251 КАС України) відповідно, проте, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористались та витребуваних доказів не надали.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач 21.02.2025 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та рішенням №047150030559 від 28.02.2025 у призначенні пенсії на пільгових умовах відмовлено.
Зокрема, в рішенні зазначено:
Гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно звернувся 21.02.2025 року до управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надавши наступні документи: трудову книжку, довідки, диплом, військовий квиток, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, паспорт, код, посвідчення учасника бойових дій.
Аналіз наданих документів показує, що пільговий стаж роботи становить:
- по Списку №1 - 22 роки 04 місяці 27 днів;
- роботи підземні, професії за постановою № 202 (25) 22 роки 04 місяці 25 днів;
- роботи підземні, провідні професії (20)- 08 років 01 місяць 25 днів, що не дає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Загальний страховий стаж з урахуванням додаткових років (Список №1) становить 36 років 07 місяців 20 днів.
Управлінням прийнято рішення: відмовити гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом №1058-IV.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою ст. 2 Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до п. 2 Порядку № 413, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року, статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Пунктом 4 Порядку № 413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Перелік цих документів міститься також в пункті 4.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст. 1 Закону, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії у період бойових дій, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Отже, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 року у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі № 185/4140/17, 16.06.2020 року у справі № 185/7049/16-а.
Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом від 14.08.2014 № 530, передбачено обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" (зі змінами) (далі - Положення № 530)
Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ положення № 530 особам, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема, військова служба.
Пунктом 2.3 розділу II Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071, визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, а також інші періоди, зазначені в підпункті “а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами).
Відповідно до підпункту “а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Суд зазначає, що зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, а також у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Луганській, Донецькій та Харківській областях зараховується у трикратному розмірі, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
Зазначений правовий висновок у подібних правовідносинах також викладений Верховним Судом у постанові від 05 червня 2018 року в адміністративній справі № 348/347/17 та постанові від 30 липня 2019 року в адміністративній справі № 346/1454/17.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідачем не оспорюється віднесення професій, за якими працював позивач у спірний період до Списку №1. В рішенні № 047150030559 від 28.02.2025 лише вказано про недостатність пільгового стажу для призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах, та не оскаржуються періоди роботи позивача, які зазначені у трудовій книжці.
З матеріалів справи, зокрема, з розрахунку стажу форми РС-право вбачається та підтверджується позивачем у позовній заяві, що відповідачем до страхового та пільгового стажу позивача зараховано всі періоди, визначені в трудовій книжці, а військова служба з з 09.12.2016 року по 24.01.2017 рік; з 10.02.2017 року по 04.04.2017 рік; з 14.04.2017 року по 21.04.2017 рік; з 24.04.2017 року по 02.06.2017 рік; з 23.01.2018 року по 28.04.2018 рік, з 18.05.2018 року по 30.06.2018 рік; з 16.07.2018 року по 18.08.2018 рік; з 23.02.2019 року по 14.05.2019 рік, з 18.10.2022 року по 28.11.2022 рік; з 07.12.2022 року по 05.02.2023 рік; з 01.04.2023 року по 06.02.2024 рік; з 23.02.2024 року по 19.03.2024 рік; з 29.04.2024 року по 30.06.2024 рік; з 13.07.2024 року по 23.12.2024 зарахована до загального та пільгового стажу роботи, згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в одинарному розмірі.
Отже, при розрахунку пільгового стажу відповідачем-1 не враховано кратність такого стажу за періоди перебування позивача на військовій службі за мобілізацією в особливий період.
Суд зазначає, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.05.2017 року.
Довідками Військової частини НОМЕР_2 від 07.02.2025 за №369, від 07.02.2025 за №368, від 08.01.2025 за №54, а також військовим квитком серії НОМЕР_3 , копії яких містяться у матеріалах справи, підтверджується факт проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 , а також його участь в період з 09.12.2016 року по 24.01.2017 рік; з 10.02.2017 року по 04.04.2017 рік; з 14.04.2017 року по 21.04.2017 рік; з 24.04.2017 року по 02.06.2017 рік; з 23.01.2018 року по 28.04.2018 рік, з 18.05.2018 року по 30.06.2018 рік; з 16.07.2018 року по 18.08.2018 рік; з 23.02.2019 року по 14.05.2019 рік, з 18.10.2022 року по 28.11.2022 рік; з 07.12.2022 року по 05.02.2023 рік; з 01.04.2023 року по 06.02.2024 рік; з 23.02.2024 року по 19.03.2024 рік; з 29.04.2024 року по 30.06.2024 рік; з 13.07.2024 року по 08.01.2025 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Херсонській області, Бериславський район, Кочубеївська сільська ТГр, с. Кочубеївка; Херсонська область, Бериславський район, Високопільська селищна ТГр. с. Архангельське; Херсонська область, Бериславський район, Борозенська сільська Гр. с. Борозенське.
З матеріалів справи вбачається, що період проходження військової служби почався під час перебування останнього на посаді нагрівальника металу, що передбачено ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.
Вказане також підтверджується довідкою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.12.2024 за №55-2003.
З викладеного слідує, що військовій службі позивача у вищенаведений період передувала робота, яка дає право на пенсію на пільгових умовах.
Отже, пенсійним органом зарахована позивачу військова служба з 09.12.2016 року по 24.01.2017 рік; з 10.02.2017 року по 04.04.2017 рік; з 14.04.2017 року по 21.04.2017 рік; з 24.04.2017 року по 02.06.2017 рік; з 23.01.2018 року по 28.04.2018 рік, з 18.05.2018 року по 30.06.2018 рік; з 16.07.2018 року по 18.08.2018 рік; з 23.02.2019 року по 14.05.2019 рік, з 18.10.2022 року по 28.11.2022 рік; з 07.12.2022 року по 05.02.2023 рік; з 01.04.2023 року по 06.02.2024 рік; з 23.02.2024 року по 19.03.2024 рік; з 29.04.2024 року по 30.06.2024 рік; з 13.07.2024 року по 08.01.2025 до загального та пільгового стажу роботи згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в одинарному розмірі.
При цьому, суд вважає, що пенсійним органом необґрунтовано відмовлено у призначенні пенсії та не зараховано ОСОБА_1 зазначені вище періоди до пільгового стажу у кратному розмірі, а саме один місяць за три місяці за безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Так, розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії, відповідач віддав перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства, у зв'язку з чим, зробив помилковий висновку про відсутність підстав для призначення пенсії.
Оскільки рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії № 047150030559 від 28.02.2025, прийнято не на підставі Конституції та діючого законодавства України, воно підлягає скасуванню.
Враховуючи усе вищевикладене, суд робить висновок про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 047150030559 від 28 лютого 2025 року про відмову позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також необхідність зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 09.12.2016 року по 24.01.2017 рік; з 10.02.2017 року по 04.04.2017 рік; з 14.04.2017 року по 21.04.2017 рік; з 24.04.2017 року по 02.06.2017 рік; з 23.01.2018 року по 28.04.2018 рік, з 18.05.2018 року по 30.06.2018 рік; з 16.07.2018 року по 18.08.2018 рік; з 23.02.2019 року по 14.05.2019 рік, з 18.10.2022 року по 28.11.2022 рік; з 07.12.2022 року по 05.02.2023 рік; з 01.04.2023 року по 06.02.2024 рік; з 23.02.2024 року по 19.03.2024 рік; з 29.04.2024 року по 30.06.2024 рік; з 13.07.2024 року по 08.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
Щодо вимог зобов'язального характеру в частині призначення та виплати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.02.2025 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області як структурний підрозділ органу, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії за віком, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1, рішення якого про відмову в призначенні пенсії оскаржив позивач.
Викладене свідчить, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до приписів Порядку №22-1, відсутні повноваження щодо вирішення питання стосовно зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи, а також щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, а відтак вимоги до нього не підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що вимога в частині виплати пенсії охоплюється позовною вимогою щодо її призначення.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених висновків та з метою ефективності захисту прав позивача, суд вважає за необхідне - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії № 047150030559 від 28 лютого 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди проходження військової служби з 09.12.2016 року по 24.01.2017 рік; з 10.02.2017 року по 04.04.2017 рік; з 14.04.2017 року по 21.04.2017 рік; з 24.04.2017 року по 02.06.2017 рік; з 23.01.2018 року по 28.04.2018 рік, з 18.05.2018 року по 30.06.2018 рік; з 16.07.2018 року по 18.08.2018 рік; з 23.02.2019 року по 14.05.2019 рік, з 18.10.2022 року по 28.11.2022 рік; з 07.12.2022 року по 05.02.2023 рік; з 01.04.2023 року по 06.02.2024 рік; з 23.02.2024 року по 19.03.2024 рік; з 29.04.2024 року по 30.06.2024 рік; з 13.07.2024 року по 08 січня 2025 року, в кратному розмірі - один місяць служби за три місяці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.02.2025 року.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії № 047150030559 від 28 лютого 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди проходження військової служби з 09.12.2016 року по 24.01.2017 рік; з 10.02.2017 року по 04.04.2017 рік; з 14.04.2017 року по 21.04.2017 рік; з 24.04.2017 року по 02.06.2017 рік; з 23.01.2018 року по 28.04.2018 рік, з 18.05.2018 року по 30.06.2018 рік; з 16.07.2018 року по 18.08.2018 рік; з 23.02.2019 року по 14.05.2019 рік, з 18.10.2022 року по 28.11.2022 рік; з 07.12.2022 року по 05.02.2023 рік; з 01.04.2023 року по 06.02.2024 рік; з 23.02.2024 року по 19.03.2024 рік; з 29.04.2024 року по 30.06.2024 рік; з 13.07.2024 року по 08 січня 2025 року, в кратному розмірі - один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) дострокову пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.02.2025 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 14 квітня 2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна