10 квітня 2025 рокуСправа №160/22022/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Л.К» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
14.08.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «К.Л.К» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100341/2 від 26.06.2024 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209230/2024/002194 від 26.06.2024 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100340/2 від 26.06.2024 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209230/2024/002195 від 26.06.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що для митного оформлення товарів за митними деклараціями №24UA209230057904U0 та 24UA209230057905U0 були надані всі документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, а сам по собі факт відсутності у митного органу інформації про подібні товари, не можуть бути причиною для коригування митної вартості. Тобто, позивачем (декларантом) відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України були надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів за основним (першим) методом. Крім цього, факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зважаючи на те, що у відповідача були наявні всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортувалися та відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.
Ухвалою суду від 16.08.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
29.08.2024 року представником Львівської митниці подано відзив на позовну заяву, яким заперечу проти задоволення позовних вимог, оскільки документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
26.04.2023 року між фірмою Elite tag1 Environmetal Resoursec Science & Technology Co., LTD (Китай) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «К.Л.К.» (покупець) укладено контракт №01.ЕSТ.2023 предметом якого (п.1.1. контракту) Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар в кількості та асортименті згідно з підписаними Сторонами Специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього контракту.
За змістом п.1.2. Контракту асортимент, найменування і одиниця виміру товару, ціна за одиницю і кількість товарів, що поставляються при кожній поставці повинні бути узгоджені обома сторонами і вказані в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Відповідно до п.2.1.- п.2.3. Контракту ціна товару встановлюється у доларах США і зазначається в специфікації і експортному рахунку (інвойсі) на кожну поставку.
Вартість упаковки з нанесеним маркуванням Покупця включена в ціну. Упаковка, що поставлена разом з товарами є безповоротною.
Загальна сума контракту становить 1000000,00 (один мільйон) доларів США.
Згідно з п.3.1. Контракту поставка товарів здійснюється морським шляхом і окремими партіями. Окремою партією товару є кількість і асортимент товару, зазначений в черговій Специфікації до цього контракту. Умови поставки зазначаються у відповідній Специфікації до цього контракту для кожної наступної партії товару.
Продавець продає Товар за цим контрактом на умовах FOB Busan (порт), Корея (згідно із правилами Інкотермс 2010), або CIF Одеса (порт), CIF Південний порт, CIF Чорноморськ (порт), CIF (порт) Польща, СIF (порт) Румунія, СIF (порт) Болгарія (згідно з правилами Інкотермс 2010), що узгоджується Сторонами і зазначається у відповідній Специфікації на поставку (п.3.2. Контракту).
Покупець здійснює 100% передплату за кожну партію товару. Детальні умови оплати кожної партії товару оговорюються в Специфікаціях. Оплата здійснюється згідно умов, зазначених і підписаних Сторонами у відповідних Специфікаціях. Покупець здійснює передплату на підставі підписаній Специфікації. (п. 4.1. Контракту).
Згідно з п.5.1. Контракту Продавець гарантує якість товару, що підтверджується сертифікатом якості і має відповідати умовам цього контракту і якісним і технічним параметрам Товару, зазначеним в Специфікації, технічної документації і вимогам, що звичайно ставляться до товару. Якість товару, що поставляється повинна відповідати нормативній документації на даний сорт товару. Поставка кожної партії товару повинна супроводжуватися сертифікатом якості на даний товар.
На виконання умов контракту №01.ЕSТ.2023 від 26.04.2023 між фірмою Elite tag1 Environmetal Resoursec Science & Technology Co., LTD (Китай) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «К.Л.К.» (покупець) укладено Специфікацію № 4 від 08.04.2024, згідно з якою обумовлено поставку товару «Волокно поліефірне штапельне ТМ ЕСЕR, ТРА обробки, слабоплавке, біле, градація А, точка плавлення -110 С», загальною кількістю 46720 кг та на загальну суму 51392,00 дол. США.
Сторонами контракту у Специфікації №4 від 08.04.2024 також погоджено умови поставки FOB Shanghai РR (порт), Китай (ІНКОТЕРМС 2010); умови розрахунків 100% попередня оплата; пункт призначення: Україна; у вартість товару входить: вартість продукції, вартість упаковки, вантажні роботи, оформлення документів на експорт, митне оформлення, транспортні витрати по території Китая, витрати на постачання товару на борт судна, відправка документів покупцю.
Продавцем на виконання вимог контракту № 01.ЕSТ.2023 від 26.04.2023 року було складено інвойс № KLKYC240409 від 09.04.2024 року на загальну суму 51 392,00 доларів США.
На підставі контракту № 01.EST.2023 від 26.04.2023 року, специфікації №4 від 08.04.2024 року та інвойсу № KLKYC240409 від 09.04.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «К.Л.К.» було ввезено на митну територію України придбаний товар на загальну суму 51 392,00 доларів США.
З матеріалів справи встановлено, що продавцем вказана партія товару була технічно розділена на дві окремі партії, й відповідно складено два комерційні інвойси, а саме:
- №KLKYC240409-1 від 26.04.2024 року на суму 25 696,00 доларів США;
- № KLKYC240409-2 від 26.04.2024 року на суму 25 696,00 доларів США.
Таким чином Декларантом дана поставка розмитнювалася за двома окремими деклараціями: 24UA209230057904U0 та №24UA209230057905U0.
1. 25.06.2024 року Позивачем до митниці було подано до митного оформлення митну декларацію №24UA209230057904U0.
Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема: 0271 б/н 26.04.24 - Пакувальний лист 0325 KLKYC240409 09.04.24 - Проформа інвойс 0380 KLKYC240409-1 26.04.24 - Комерційний інвойс-1 0705 WMSS24042698 01.05.24 - Коносамент 0730 Б/н 21.06.24 - CMR d 0861 C247527495670112 14.05.24 - Сертифікат походження-1 d3000 Банківська виписка 10.04.24 d3000 Виписки с бух.документації 25.06.24 d3000 Заява про купівлю іноземної валюти 87 - 10.04.24 d3000 Заявка №SIEV0012069 19.04.24 - фрахт DSV d3000 Заявка №SIEV0012069/1 18.06.24 - порт DSV 3000 комерційна пропозиція 04.04.24 3002 SWIFT 10.04.24 3004 130 21.06.24 - Рахунок авто Галаша 3004 3671 07.06.24 - Рахунок DSV фрахт Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.08.2024 5 3004 UA00089999 21.06.24 - Рахунок DSV ПРР d3005 268 11.06.24 - ПЛАТІЖНА ІНСТРУКЦІЯ DSV фрахт d3005 286 24.06.24 - ПЛАТІЖНА ІНСТРУКЦІЯ DSV ПРР d3005 290 25.06.24 - ПЛАТІЖНА ІНСТРУКЦІЯ автоперевезення 3007 21/06/2024-1 21.06.24 - довідка транспорт авто 3007 SIEV0012069/2 21.06.24 - довідка DSV 3014 прайс-лист 04.04.24 31.07.24 3021 калькуляція вартості продукту-1 26.04.24 4103 Специфікація №4 08.04.24 4104 01.EST.2023 26.04.23 31.12.24 -Контракт КЛК-Elite m4207 202022/ІН 28.04.22 Договір КЛК - Індевер m4301 2006-24-1 20.06.24 Договір КЛК-Галаша авто m4301 SC/AF-13889 30.11.17 - Договір КЛК - DSV d9000 католог виробника 25.06.24 9000 Лист виробника б/н 24.07.23 9000 Сертифікат аналізу б/н 16.04.24 9610 223120240001504016 27.04.24- Export Declaration Лист Індевер
При перевірці документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості, митним органом встановлено такі розбіжності та відсутність належних відомостей, що підтверджують всі складові числових митної вартості:
- В зовнішньоекономічному контракті від 26.04.2023№- 01.EST.2023-відсутній підпис продавця;
-Положенням п.5.1. контракту передбачено що якість товару повинно відповідати нормам, прийнятим по кожному виду товару в країні виробництва товару. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ.
- Експортна декларація країни відправлення 223120240001504016 -у графі внутрішній вантажовідправник та виробничозбутовий підрозділ-містить реквізити підприємств,які не стосуються даного продавця;у вищезазначеній МД міститься посилання на інший BILL;
- Прайс-лист- суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції.
- Калькуляція вартості продукту -складена українською мовою;
- SWIFT від 10.04.2024 - у гр. «Призначенні платежу» міститься посилання на контракт, відповідно до п.2.3 Контракту, загальна його вартість 1000000 дол.США.-відповідно до п.4.1-продавець здійснює оплату відповідно до специфікації;
- Рахунки на транспорт від 07.06.2024 № 3671 та від 21.06.2024 № UA00089999-містить посилання на замовлення, яке до митного оформлення не подавалось. У вищезазначених рахунках відсутній підпис та печатка перевізника;
- Рахунки на оплату транспортно-експедиторських послуг від 21.06.2024 № UA00089999-та від 07.06.2024№ 3671 містить пункт витрат «транспортно-експедиційні послуги на території України» (1600,00 грн). Однак, відповідні витрати щодо транспортно-експедиційних послуг поза територією України в рахунку відсутні з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується послуг на всьому маршруті переміщення вантажу.
На підставі наданих документів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100341/2 від 26.06.2024 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/002194 від 26.06.2024 року.
З рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100341/2 від 26.06.2024 року вбачається, що у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної. Митна вартість оцінюваних товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ) за резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на митних вартостях за МД UA209170/2024/000410 від 02.01.2024 де вартість такого товару становить 1,96 дол. США за кг (даного виду товару).
Також, як вбачається з картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, причини, за яких митний орган відмовляє у митному оформленні товарів є саме: рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100341/2 від 26.06.2024 року
Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала - 127 195,36 грн.
2. 25.06.2024 року Позивачем (в особі декларанта - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІНДЕВЕР») до митниці було подано до митного оформлення митну декларацію №24UA209230057905U0.
Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.
Так, у митній декларації, поданій декларантом, було зазначено загальну суму за рахунком відповідно до комерційного інвойсу 25 696,00 доларів США (графа 22).
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України: 0271 б/н 26.04.24 - Пакувальний лист 0325 KLKYC240409 09.04.24 - Проформа інвойс 0380 KLKYC240409-2 26.04.24 - Комерційний інвойс 0705 WMSS24042698 01.05.24 - Коносамент 0730 Б/н 21.06.24 - CMR d 0861 C247527495670112 14.05.24 - Сертифікат походження-1 d3000 Банківська виписка 10.04.24 d3000 Виписки с бух.документації 25.06.24 d3000 Заява про купівлю іноземної валюти 87 - 10.04.24 d3000 Заявка №SIEV0012069 19.04.24 - фрахт DSV d3000 Заявка №SIEV0012069/1 18.06.24 - порт DSV 3000 комерційна пропозиція 04.04.24 3002 SWIFT 10.04.24 3004 130 21.06.24 - Рахунок авто Галаша 3004 3671 07.06.24 - Рахунок DSV фрахт 3004 UA00089999 21.06.24 - Рахунок DSV ПРР d3005 268 11.06.24 - ПЛАТІЖНА ІНСТРУКЦІЯ DSV фрахт d3005 286 24.06.24 - ПЛАТІЖНА ІНСТРУКЦІЯ DSV ПРР d3005 290 25.06.24 - ПЛАТІЖНА ІНСТРУКЦІЯ автоперевезення 3007 21/06/2024-1 21.06.24 - довідка транспорт авто 3007 SIEV0012069/2 21.06.24 - довідка DSV 3014 прайс-лист 04.04.24 31.07.24 3021 калькуляція вартості продукту-1 26.04.24 4103 Специфікація №4 08.04.24 4104 01.EST.2023 26.04.23 31.12.24 -Контракт КЛК-Elite m4207 202022/ІН 28.04.22 Договір КЛК - Індевер m4301 2006-24-1 20.06.24 Договір КЛК-Галаша авто m4301 SC/AF-13889 30.11.17 - Договір КЛК - DSV d9000 католог виробника 25.06.24 9000 Лист виробника б/н 24.07.23 9000 Сертифікат аналізу б/н 16.04.24 9610 223120240001504016 27.04.24- Export Declaration Лист Індевер.
При перевірці документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості, митним органом встановлено такі розбіжності та відсутність належних відомостей, що підтверджують всі складові числових митної вартості:
- Рахунки на оплату транспортно-експедиторських послуг №3671 від 07.06.2024 та рахунок №UA00089999 від 21.06.2024 містить пункт витрат «транспортно-експедиційні послуги на території України» (10841,61 грн. та 17477,78 грн. відповідно). Однак, відповідні витрати щодо транспортно-експедиційних послуг поза територією України в рахунку відсутні з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується послуг на всьому маршруті переміщення вантажу. Таким чином, при розрахунку належних до сплати митних платежів не включено до митної вартості товару відповідну 2 частину витрат щодо оплати транспортно-експедиційних послуг;
- Відповідно до вимог п. 5.1 зовнішньоекономічної угоди від 26.04.2023 №01.EST.2023 визначено, що поставка кожної партії товару повинна супроводжуватись сертифікатом якості на даний товар. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що не відповідає вимогам цієї угоди;
- Відповідно до вимог п. 4.1 договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 30.11.2017 №SC/AF-13889 визначено, що вартість, ставки та тарифи виконуваних експедитором послуг, особливі умови перевезення обговорюються сторонами в Заявках або додаткових угодах до цього договору. Проте вищезазначені документи, декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору;
- У графі «номен бутінгу (коносаменту)» митної декларації країни відправлення від 01.05.2024 № 223120240001504031 зазначений номер - 177FCACA3433453. Проте до митного оформлення декларантом надано коносамент з іншим номером №WMSS24042698.
На підставі наданих документів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100340/2 від 26.06.2024 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/002195 від 26.06.2024 року.
З рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100340/2 від 26.06.2024 року вбачається, що у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної. Митна вартість оцінюваних товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ) за резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на митних вартостях за МД UA209170/2024/000410 від 02.01.2024 де вартість такого товару становить 1,96 дол. США за кг (даного виду товару).
Також, як вбачається з картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, причини, за яких митний орган відмовляє у митному оформленні товарів є саме: рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100340/2 від 26.06.2024 року.
Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала - 127 195,36 грн.
Незгода ТОВ «К.Л.К.» з прийнятими Львівською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).
Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).
Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 Митного кодексу України).
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до положень частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.
Наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару.
Підставою для здійснення коригування митної вартості товарів в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (2-r резервний метод) стали висновки митного органу про те, що у поданих документах на підтвердження заявленої митної вартості є розбіжності, а також не надано декларантом всіх документів у спростування виявлених розбіжностей на вимогу митного органу, про що зазначено у гр.33 рішення та у відзиві.
Однак, викладені у графі 33 оспорюваного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.
Суд звертає увагу на ту обставину, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, до митного оформлення були надані зокрема: Довідка транспортних витрат № 21/06/2024-1 від 21.06.2024 року та Довідка про вартість перевезення до митного кордону України № SIEV0012069/2 від 21.06.2024 року.
Верховним Судом у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 зазначено, що оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже суд вважає, що надані документи надають можливість встановити розмір транспортних витрат, які є складовою митної вартості, узгоджуються між собою та розбіжностей не містять.
Щодо зауважень відповідача до експортної декларації країни відправлення, то суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ч.5 ст.53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Верховним Судом з аналогічних правовідносин було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19 березня 2019 року у справі №810/4116/17, відповідно до якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Суд також зазначає, що документи, які були надані позивачем митному органу, підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість. Водночас, відповідачем не обґрунтовано, які саме складові митної вартості товару має підтвердити (або спростувати) митна декларація країни відправлення.
Отже, не надання копії декларації країни відправлення до митного оформлення не може слугувати підставою для витребування у декларанта додаткових документів та не підтвердження через її ненадання заявленої митної вартості.
Крім того, суд вважає безпідставними зауваження митного органу, що в зовнішньоекономічному контракті від 26.04.2023 №01.ЕSТ.2023 відсутній підпис продавця, оскільки вказане спростувується копією вказаного договору, який наявний в матеріалах справи.
Водночас, за змістом частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Посилання митного органу в обґрунтування підстав для витребування додаткових документів на те, що до митного оформлення не надано сертифікат якості на даний товар, суд вважає цілком безпідставними, оскільки такі зауваження не говорять про розбіжності у поданих на підтвердження заявленої митної вартості документах.
Крім того, пунктом 3.6. зовнішньоекономічного контракту були визначені сторонами документи в підтвердження поставки товару, якими є: коносамент, інвойс, пакувальний лист, сертифікат походження, специфікація, експортна декларація продавця.
Позивач, відповідно до умов контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Суд зазначає, митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. При цьому відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказана обставина, як не надання сертифікату якості на товар впливає на митну вартість оцінюваного товару.
Зазначення ж в зовнішньоекономічному контракті про обов'язкове супроводження партії товару сертифікатом якості на товар, який не надано до митного оформлення, не свідчить про розбіжності у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах.
Крім того, прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них. Згідно з загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі №820/859/17, від 06.02.2020 у справі №520/10709/18).
Чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Враховуючи те, що прайс-лист містить посилання на особу, якій надається пропозиція, та вказівку на найменування товару, кількість, умови поставки, ціну одиниці товару, а інформація, що міститься в комерційній пропозиції та прайс-листі відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не виникає ніяких сумнівів що надані документи, передбачені ч.З ст.53 МКУ, стосуються саме задекларованого товару і містять інформацію щодо ціни товару, яка пропонується для придбання.
Відомості, зазначені у прайс-листі та комерційній пропозиції знайшли своє підтвердження у первинних документах, специфікації та інвойсі. Комерційна пропозиція та прайс-лист по своїй суті виступають пропозицією продавця потенційному покупцю придбання товарів за пропонованими продавцем цінами. Такі пропозиції у формі прайс-листа та комерційної пропозиції можуть надаватись до укладання домовленостей на придбання товарів. Такі домовленості можуть оформлюватись як у формі специфікації до контракту, як передбачено укладеним контрактом, так і у формі рахунку-фактури (інвойсу).
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
За викладених обставин, у відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного кодексу України, оскільки по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а відтак не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Тож, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.
Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Однак, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлену митну декларацію та не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами.
Доводи відповідача у відзиві про обґрунтованість рішень не відповідають дійсності, оскільки в оспорюваному рішенні зазначено лише дата раніше оформленої МД, її реєстраційний номер та ціна товару, за яким здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено, за яким методом здійснено митне оформлення раніше оформленого товару, не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, не наведені характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.
Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем карток відмови у митному оформленні, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Як зазначено у пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Оскільки судом скасовані рішення про коригування митної вартості через їх протиправність, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Л.К» (код ЄДРПОУ 32952695, місцезнаходження: 49040, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд.2, к.1, оф.713) до Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд.1) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100341/2 від 26.06.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209230/2024/002194 від 26.06.2024 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100340/2 від 26.06.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209230/2024/002195 від 26.06.2024 року.
Стягнути з Львівської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Л.К» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 9871,86 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко