07 квітня 2025 рокуСправа №640/35921/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису про визнання протиправним та скасування припису, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго» з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 , в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві №524 від 24.09.2021 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві (далі-Відповідач) винесено припис № 524 від 24.09.2021 року «про усунення порушень вимог законодавства» за зверненням адвоката Сторожук О.С. в інтересах ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Приписом № 524 зобов'язано КП «Київтеплоенерго» усунути порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, які зафіксовано в акті, а саме підприємству необхідно вчинити наступні дії: врахувати показання вузла розподільного обліку теплової енергії в квартирі АДРЕСА_2 ; здійснити перерахунок за опалювальні періоди з урахуванням показань вузла розподільного обліку теплової енергії, встановленого в квартирі АДРЕСА_2 . Позивач не погоджується з винесеним приписом та вважає його таким, що винесено з неповним встановленням необхідних обставин, невідповідності висновків перевірки обставинам справи та нормам чинного законодавства, неправильне застосування норм права, а також таким, що, у разі його виконання, призведе до порушення прав третіх осіб, оскільки під час нарахування за спожиті послуг з централізованого опалення, можуть бути взяті до уваги показання тільки тих приладів обліку, які дають можливість коректного визначення обсягу фактично спожитої теплової енергії, при цьому необхідно враховувати тип схеми опалення будинку. У будинку по АДРЕСА_3 , має місце вертикальна схема системи централізованого опалення. При цьому, документів на підтвердження того, що всі опалювальні прилади у квартирі обладнані приладом - розподілювачем теплової енергії, споживачем не надані. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/35921/21.
03.02.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/35921/21.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 року дана адміністративна справа передана судді Серьогіній О.В. для розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року прийнято до розгляду адміністративну справу та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 06.03.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
В матеріалах даної справи містяться письмові пояснення третьої особи, які надійшли до суду 17.01.2022 року, в яких зазначено, що третя особа з обгрунтуванням позовних вимог не погоджується та вважає, що для задоволення позову повністю відсутні будь-які підстави, а до окремих тверджень та доводів позивача взагалі слід відноситись критично. Оскаржуваний припис винесено з повним встановленням всіх необхідних обставин, висновки перевірки відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства та правильно застосовано норми права. Невиконання оскаржуваного припису позивачем призведе до порушення прав третьої особи. Враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Також в матеріалах даної справи містяться письмовий відзив на позов, який надійшов до суду 25.01.2022 року від відповідача, в якому він не визнає позовні вимоги та повідомляє наступне. У позивача були відсутні правові підстави для зняття з обліку індивідуальні лічильники гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , які були погоджені та взяті на облік до прийняття та набрання чинності Порядку № 829, ще 04.09.2018 році саме КП «Київтеплоенерго». А тому, позивачем порушено абз. 2 пункту 10 Правил № 630, відповідно до якого справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку. Звертає увагу, що Порядок № 829, на який посилається позивач набрав чинності лише 24.10.2018 року, а отже положення та вимоги даного порядку мають застосовуватися на нові відносини, які визначають процедуру встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії, з моменту чинності даного порядку, та не мають зворотної сили до вже встановлених лічильників, які були вже прийняті на облік. Протиправність дій позивача також підтверджується роз'ясненнями Міністерства розвитку громад та територій України від 11.02.2020 року № 7/9.3.1/2349-20, яке було адресовано споживачам за адресою: АДРЕСА_4 , за їх зверненням у аналогічних діях КП «Київтеплоенерго» щодо не врахування показань за наявності квартирних засобів обліку. З огляду на викладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
20.02.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги та повідомляє наступне. За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, Головним управлінням складено акт № 3966-1 від 24.09.2021 року, в якому виявлено порушення вимог законодавства: під час проведення позапланового заходу згідно звернення адвоката Сторожук О.С., яка діє в інтересах гр. ОСОБА_1 встановлено, що в опалювальному періоді 2019/2020 р.р. та 2020/2021 р.р. нарахування за послуги теплопостачання справлялась плата за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку проводилась без урахування їх показників, що не відповідає пункту 9 Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води населенню, а саме: справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показників не допускається. Одночасно встановлено, що споживач зверталася з відповідним заявами про усунення недоліків у нарахуванні плати за послугу з централізованого опалення, згідно наданих нею показників за її тепловими лічильниками. КП «Київтеплоенерго» відмовлено споживачу. Дана обставина підтверджується заявою гр. ОСОБА_1 від 27.05.2020 року та заявою від 20.07.2021 року, адвокатського запиту № 01-0121/21 в інтересах гр, ОСОБА_1 , що підтверджується доказами до звернення адвоката Сторожук О.С. яка діє в інтересах гр. ОСОБА_1 , що є порушенням абз.2 пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодно та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, частини 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до наданих документів Головним управлінням встановлено, що індивідуальні лічильники тепла було встановлено ще у 2018 році. Варто зазначити, що вузли обліку теплоенергії для потреб опалення окремого приміщення були встановлені 20.02.2018 року, що підтверджується актами прийняття на комерційний облік вузла обліку теплоенергії для потреб опалення окремого приміщення. Також звертає увагу, що споживачем додано Робочий проект Обладнання вузла обліку теплової енергії - Об'єкт: Квартира АДРЕСА_2 . Даний Робочий проект було розроблено інженером-проектувальником ОСОБА_2 , погоджено ПП «Водолій» та розглянуто 05.11.2017 року СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго». Також зазначає, що відповідно до листа позивача від 02.08.2021 року № 30/3/2/11420 адресованого адвокату ОСОБА_3 , зазначено: Отже, з метою забезпечення приведення порядку ведення обліку кількості спожитих послуг та порядку нарахування плати за спожиті послуги з ЦО у відповідності до вимог чинного законодавства, у червні поточного року по особовому рахунку НОМЕР_1 , що зареєстрований за квартирою 41 будинку, вузол розподільного обліку теплової енергії № 58605548 було знято з обліку з початком дії з 01.10.2019 року. Лічильник тепла згідно з звернення гр. ОСОБА_1 та тверджень самого ж позивача вже був встановлений за адресою: АДРЕСА_1 та взятий на облік 20.02.2018 року саме позивачем згідно Закону, який діяв на період встановлення, а тому таких технічних вимог до встановлення не існувало, а отже підстав для зняття позивачем лічильника тепла з обліку є повністю безпідставним та незаконним. Враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
24.02.2025 року на електронну адресу та 27.02.2025 року на поштову адресу суду від представника позивача надійшли однакові за змістом відповіді на відзив, в якому посилається на те, що припис від 24.09.2021 року № 524 був винесений органом на якого не було надано права його виносити то розгляд справи по суті є недоцільним у зв'язку з тим, що до повноваження Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві не відноситься складання вище зазначеного припису, що ж самостійною підставою для його скасування, як винесений поза межами повноважень. На підставі вказаного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
03.03.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких він з твердженнями позивача зазначеними у відповіді на відзив, вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне. Позивач змінив підстави позову у відповіді на відзив, при цьому не заявляючи відповідного клопотання до суду, така заява та обставини, які викладені в ній не підлягають розгляду судом у даному провадженні, як такі, що не були заявлені відповідно до вимог КАС України. Також з огляду норми чинного законодавства, зокрема Закону № 1023, Закону № 3166, Положення № 677, Положення № 209 Головне управління наділене повноваженнями давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів. Щодо тверджень позивача, що направлення на проведення заходу від 06.09.2021 року № 3203 не містить конкретних питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланового заходу зазначає про таке. Направлення на проведення перевірки від 06.09.2021 року № 3203 у графі «предмет здійснення заходу» містить запис: «дотримання метрологічних вимог за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з питань, викладених у зверненнях адвоката Сторожук О.С., яка діє в інтересах гр. ОСОБА_1 від 09.08.2021 року №01-0134/21 (за вх. С-5051 від 01.09.2021 року; за вх. С-5053 від 01.09.2021 року)». Цього запису достатньо для того, щоб чітко окреслити предмет перевірки та запобігти безпідставному неправомірному втручанню контролюючого органу у господарську діяльність. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
04.03.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких вона вважає поданий позов незаконним, необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, а також заперечує щодо змісту і вимог позовної заяви, з якими не погоджується повністю, з огляду на таке. Оскаржуваний припис винесено з повним встановленням всіх необхідних обставин, висновки перевірки відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства та правильно застосовано норми права. Відповідач при проведенні позапланової перевірки при винесенні припису від 24.09.2021 року №524 керувався чинним законодавством, діяв в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а викладені твердження позивача у позовній заяві не відповідають законодавству, є необґрунтованими та помилковими. Невиконання оскаржуваного припису позивачем призведе до порушення прав третьої особи. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що у вересні 2021 року до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві з Держпродспоживслужби надійшло погодження від 30.08.2021 року № 15.3-8/3407 та від 30.08.2021 року № 15.2-10/3408 разом зі зверненням адвоката Сторожук О.С., який діє в інтересах гр. ОСОБА_1 , що мешкає за адресою у АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа від 30.08.2021 року № 15.3-10/3407 Державна служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надала Головному управлінню погодження про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині захисту прав споживачів на підставі звернення фізичної особи про порушення її законних прав суб'єктом господарювання КП «Київтеплоенерго», за адресою: вул. Жилянська, 83/53, м. Київ.
Відповідно до листа від 30.08.2021 року № 15.2-10/3408 Державна служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надала Головному управлінню погодження про проведення позапланового заходу метрологічного нагляду за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на підставі звернення адвоката Сторожук О.С., яка діє в інтересах гр. ОСОБА_1 про її порушення законних прав суб'єктом господарювання КП «Київтеплоенерго», за адресою: вул. Жилянська, 83/53, м. Київ.
На підставі погодження Держпродспоживслужби, Головним управлінням видано наказ № 3966 від 06.09.2021 року про проведення з 13.09.2021 року по 24.09.2021 року позапланового заходу (перевірки) у КП «Київтеплоенерго» щодо дотримання метрологічних вимог за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при надання послуг з питань, викладених у зверненнях адвоката Сторожук О.С., яка діє в інтересах гр. ОСОБА_1 від 09.08.2021 року №01-0134/21 (за вх. С-5051 від 01.09.2021 року; за вх. С-5053 від 01.09.2021 року).
Направлення від 06.09.2021 року № 3203 на проведення заходу надано КП «Київтеплоенерго» 15.09.2021 року, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції №2743/21480.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, Головним управлінням складено акт № 3966-1 від 24.09.2021 року, в якому виявлено порушення вимог законодавства: під час проведення позапланового заходу згідно звернення адвоката Сторожук О.С, яка діє в інтересах гр. ОСОБА_1 встановлено, що в опалювальному періоді 2019/2020 р.р. та 2020/2021 р.р. нарахування за послуги теплопостачання справлялась плата за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку проводилась без урахування їх показників, що не відповідає пункту 9 Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води населенню, а саме: справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показників не допускається. Одночасно встановлено, що споживач зверталася з відповідним заявами про усунення недоліків у нарахуванні плати за послугу з централізованого опалення, згідно наданих нею показників за її тепловими лічильниками. КП «Київтеплоенерго» відповілено споживачу. Дана обставина підтверджується заявою гр. ОСОБА_1 від 27.05.2020 року та заявою від 20.07.2021 року, адвокатського запиту № 01-0121/21 в інтересах гр, ОСОБА_1 , що підтверджується доказами до звернення адвоката Сторожук О.С. яка діє в інтересах гр. ОСОБА_1 , що є порушенням абз.2 пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодно та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, частини 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до припису Головного управління від 24.09.2021 року №524, з метою усунення порушень, КП «Київтеплоенерго» зобов'язано:
- КП «Київтеплоенерго» усунути порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, які зафіксовано в акті від 24.09.2021 року № 3966-1;
- про виконання припису та вжиті заходи надати інформацію Головному управлінню Держпродспоживслужби в місті Києві, з документальним підтвердженням до 28.10.2021 року.
Не погоджуючись із приписом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві №524 від 24.09.2021 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентуються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до пп. 8 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 року № 209, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, зокрема, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння), зокрема, перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; сприяє реалізації в Україні Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 09 квітня 1985 року.
За приписами ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Як зазначалося вище, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом від 30.08.2021 року № 15.3-10/3407 погоджено проведення позапланового заходу метрологічного нагляду за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на підставі звернення адвоката Сторожук О.С., яка діє в інтересах гр. ОСОБА_1 про її порушення законних прав суб'єктом господарювання КП «Київтеплоенерго», за адресою: вул. Жилянська, 83/53, м. Київ.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Як вбачається із тексту направлення на проведення заходу від 06.09.2021 року № 3203, воно повністю відповідає вимогам ч. 3 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Частиною 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Частиною 15 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Як вже зазначалося вище, за результатами перевірки позивача складено акт № 3966-1 від 24.09.2021 року, у якому зафіксовано порушення КП «Київтеплоенерго» абз. 2 п. 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 та частини 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Задля усунення порушень, виявлених під час перевірки, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві видано припис №524 від 24.09.2021 року.
Суд акцентує увагу на тому, що позивач як на підставу визнання припису №524 від 24.09.2021 року незаконним не посилається на допущені відповідачем процедурні порушення під час перевірки. Обґрунтовуючи протиправність припису, позивач посилається на те, що встановлення у будинках з вертикальною схемою вузлів розподільного обліку може призвести до неможливості коректного обліку та розподілу теплової енергії між споживачами, а тому враховуючи що у будинку по АДРЕСА_3 має місце вертикальна схема системи централізованого опалення, то є необхідність встановлення у квартирі приладів - розподілювачів теплової енергії на всіх радіаторах опалення, які є у наявності в квартирі.
Суд до таких тверджень ставиться критично з огляду на наступне.
Відповідно до пп. пп. 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол обліку - це комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності).
Вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.
Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630).
Відповідно до абз. 2 п. 9 Правил № 630 квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.
Відповідно до абз. 2 п. 10 Правил № 630 справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Аналогічні норми містяться і в Типовому договорі про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630.
За приписами абз. 5 п. 15 Правил 630 передбачено, що у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
Отже, з сукупного аналізу норм Правил № 630 вбачається, що не допускається справляння плати за нормативами споживання у разі, якщо наявні квартирні засоби обліку. Виключенням з цього правила є лише випадок, коли такий засіб обліку має несправності.
Відповідно до пп. 5 п. 29 Правил № 630 споживач має право на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік.
Такому праву споживача кореспондує обов'язок виконавця забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку (пп. 9 п. 32 Правил № 630).
Процедуру визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, інформацію, яка має бути зазначена в акті обстеження внутрішньобудинкової системи опалення для визначення можливості встановлення вузлів розподільного обліку, критерії визначення економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах визначено Порядком визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 року № 829 (далі - Порядок № 829).
Відповідно до п. 6 Порядку № 829 технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям: окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності); принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі; під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб; можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.
Відповідно до п. 3 Порядку № 829 розподільний облік споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж і оснащена вузлами комерційного обліку теплової енергії, забезпечується шляхом встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії на вводі трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення в окреме приміщення будівлі або приладів - розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах.
Відповідно до п. 10 Порядку оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку / приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09.08.2018 року № 205, за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов'язковим.
Вузол розподільного обліку теплової енергії встановлюється за межами приміщення у будівлі із забезпеченням доступу для зняття показань засобів вимірювальної техніки. При встановленні вузла розподільного обліку теплової енергії забезпечується захист від несанкціонованого втручання в його роботу.
В свою чергу слід зазначити, що Порядок № 829 набрав чинності лише 24.10.2018 року, тому положення та вимоги Порядку № 829 мають застосовуватися до нових відносин, які визначають процедуру встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії. Норми Порядку № 829 застосовуються з моменту чинності Порядку та не мають зворотної сили до вже встановлених лічильників, які були прийняті на облік.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із акту прийняття на комерційний облік вузла обліку теплоенергії для потреб опалення окремого приміщення від 20.02.2018 року, засіб обліку №58605548 взято на комерційний облік та допущено до експлуатації.
Крім того, слід зазначити, що Порядок № 829 не передбачає зняття з обліку тих лічильників споживачів, які були погоджені та взяті на облік до набуття чинності цим Порядком, та не встановлює заборони щодо врахування показників по таким лічильникам, які надаються споживачами.
Також, не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку та відповідно з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку № 829.
Суд акцентує увагу і на тому, що процедура прийняття на абонентський облік вузлів комерційного обліку та вузлів розподільного обліку теплової енергії та водопостачання регламентується Порядком прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 року № 270 (далі - Порядок № 270).
Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Порядку № 270 не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії), який раніше був прийнятий на абонентський облік, в приміщенні реконструйованої, капітально відремонтованої будівлі, якщо реконструкція, капітальний ремонт будівлі були здійснені без заміни такого вузла обліку (приладу - розподілювача теплової енергії).
Порядком № 270 не визначено підстав для зняття з комерційного обліку засобів обліку теплової енергії.
Відтак, суд прийшов до переконання, що у КП «Київтеплоенерго» були відсутні правові підстави для зняття з обліку індивідуального лічильника гр. ОСОБА_1 , який був погоджений та взятий на облік 20.02.2018 року.
Також суд акцентує увагу і на тому, що позивачем жодних доказів несправності квартирного засобу обліку, встановленого у гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 суду не надано, відтак відсутні підстави для справляння плати за нормативами (нормами) споживання. Зазначене чітко узгоджується із абз. 2 п. 10 Правил № 630.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що КП «Київтеплоенерго» порушено абз. 2 пункту 10 Правил № 630 відповідно до якого справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил.
Щодо посилань позивача на судові рішення загальних судів першої та другої інстанцій, то варто звернути увагу на те, що їх висновки не є обов'язковими для застосування судом. До того ж, висновки викладені у зазначених позивачем рішеннях, є наслідком розгляду судових справ з іншим суб'єктним складом та стосуються інших адрес, де встановлені індивідуальні лічильники тепла.
З огляду на все вищевикладене, та беручи до уваги норми ч. ч. 7, 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд вважає, що оскаржуваний припис №524 від 24.09.2021 року прийнято з урахуванням норм чинного законодавства України, а відтак відсутні правові підстави для його скасування.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна