07 січня 2025 рокуСправа №160/27738/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
17 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №29860 від 09.08.2024 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків прийнято з порушенням законодавчо встановленої процедури, а саме на підставі даних моніторингу наявної податкової інформації, а не за наслідками реєстрації податкової накладної. Крім того, позивач вказує, що дане рішення про ризиковість не ґрунтується на фактичних обставинах господарської діяльності позивача, оскільки вся господарська діяльність здійснювалась підприємством в межах правового поля.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху із наданням часу на усунення недоліків позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.11.2024 відповідачем до суду надіслано відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що що приймаючи оскаржене рішення відповідач діяв у спосіб передбачений законодавством України, враховуючи наявну податкову інформацію, яка свідчить про наявність у діях підприємства ознак здійснення ризикових операцій. Представник відповідача зазначив, що така інформація стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації владних управлінських функцій. Контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС. Відповідач вважає, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача. Внесення суб'єктом владних повноважень позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податків. Скаржник наполягає на тому, що позивача правомірно віднесено до переліку ризикових, оскільки за результатами моніторингу встановлено наявність ризикових операцій в господарській діяльності ТОВ «Дніпровський алкогольний завод». Зазначає, що віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача, оскільки не породжує правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в адміністративній справі №160/27738/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.07.2024р. №27944, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Підставою прийняття Рішення №27944 від 29.07.2024р. був критерій за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме операції з придбання товарів в період з 01.02.2024р. по 29.07.2024р. у платника податку з кодом 43412336 (ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН»), оскільки останнього було включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку з 07.02.2024р.
Не погодившись з цим рішенням, позивач згідно п.6 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 подав Комісії регіонального рівня 01 серпня 2024р. Вимогу №1 про виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, що є фактичним поданням інформації та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Платником податків було подано вимогу про виключення, в якій було надано інформацію і документи по взаємовідносинам з ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД ЛОПАТИН» в період з 01.02.2024р. но 29.07.2024р., надано копію штатного розпису, копію ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, копію договору поставки, копії актів про відвантаження та приймання спирту та ТГН (70 шт.), банківські платіжні інструкції (35шт.), договір оренди нерухомого майна (виробничих приміщень), договір оренди складського приміщення, договір оренди обладнання, договір на перевезення спирту.
Комісією регіонального рівня згідно п.6 Порядку зупинення було розглянуто питання виключення Позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі одержаної від Позивача інформації та копій документів, та прийнято нове рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.08.2024р. №29680, яким знову ж було встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості. При цьому в рішенні №29680 від 09.08.2024р. в розділі, де зазначається інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, окрім платника податку з кодом 43412336 (ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН»), додались ще чотири платника податків:
1) Код 44485397 ТОВ «АЛКО АЛЬЯНС»;
2) Код 42670851 ТОВ «ЛІДЕР-ТРЕЙД ПЛЮС»;
3) Код 40897545 ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ГУД ФУД»;
4) Код 44970995 ТОВ «ДК СЕЛЕКТ-АЛКО».
Не погодившись з цим рішенням №29680 від 09.08.2024р. позивач 22.08.2024р. звернувся зі скаргою до Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій просив скасувати рішення від 09.08.2024р. №29860, прийняти рішення про невідповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД» критеріям ризиковості платника податку, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №32279 від 03.09.2024р. Комісією ДПС України залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема і наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 6 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У Додатку №4 до Порядку затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою передбачено, що у разі відповідності платника податку пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація стала підставою для таких висновків податкового органу та прийняття відповідного рішення.
Проте з оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості неможливо встановити на підставі яких документів чи якої інформації податковий орган дійшов такого висновку, що унеможливлює самостійно визначити позивачем обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дані рішення не відповідають критерію правової визначеності та обґрунтованості.
Також, у рішенні зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» та яка повинна бути розшифрована.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення №29860 від 09.08.2024 року мотивовано тим, що у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності: 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 18- керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п'яти (включно) платників податку.
Проте, відповідачем не зазначено інформації, яка свідчить про ризиковість здійснення господарської операції за податковими накладними, передбаченої відповідним пунктом Порядку. Також, відповідачем не наведено вичерпну інформацію, яка може надати змогу їх ідентифікувати, які саме податкові накладні складені за господарськими операціями, що відповідають Критеріям ризиковості здійснення операцій. Отже, відповідачем не конкретизовано операції, щодо яких наявний сумнів в їх реальності, що не надає змогу їх ідентифікувати, та відповідно надати пояснення позивачу.
У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Проте, у даній справі Комісія не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження господарських операцій.
Отже, суд зазначає, що висновки Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування. Пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо).
Суд зазначає, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Однак відповідач не надав суду жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття оспорюваного рішення та був покладений в основу їх прийняття.
Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу на те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
Таким чином, судом не встановлено наявність у відповідача підстав для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Покладені в основу відзиву на позовну заяву твердження відповідача щодо причин, які слугували підставами для прийняття спірного рішення, неможливо перевірити за наданими в обґрунтування цього доказами.
При цьому, в адміністративному судочинстві суб'єкт владних повноважень має доводити недобросовісність позивача, якщо він заперечує проти позову.
У свою чергу, доказів, на підставі яких можна дійти висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідач в оскарженому рішенні не вказав та до суду не надав.
Крім того, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення № 29860 від 09.08.2024 року слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «Дніпровський алкогольний завод» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
Отже, рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській №29860 від 09.08.2024 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «Дніпровський алкогольний завод» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього юридичних наслідків.
Наслідком внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.
При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачене в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Слід звернути увагу, що у постановах від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20, від 05.01.2021 року у справі №640/10988/20 Верховний Суд дійшов висновку, що Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання, характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії. У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника, податку критеріям ризиковості платника податку.
В свою чергу, положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За таких обставин, зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права товариства. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на з'ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 2422,40 грн., відповідно підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних коштів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №29860 від 09.08.2024 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД» (вул. Каруни, буд. 75, офіс 207, м. Дніпро, 49024, код ЄДРПОУ 43692284) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ ЗАВОД» (вул. Каруни, буд. 75, офіс 207, м. Дніпро, 49024, код ЄДРПОУ 43692284) судові витрати за подачу позову до суду у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна